К о п і я          

         Справа № 2 - 2682/09          

            Р І Ш Е Н Н Я

                                          Іменем   України

03 квітня 2009 року                                                                                             місто Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді   Шепітко І.Г.

при секретарі            Шестака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,  -

       В С Т А Н О В И В :

26.02.2009 року  позивачка звернулася до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на Ѕ частки домоволодіння №8 по 7-му провулку 8-го Березня у місті Одесі у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 13 березня 1995 року, а також Ѕ частки зазначеного домоволодіння, - у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1, померлого 17 жовтня 1995 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що після смерті батька та баби фактично прийняв спадщину, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав через спір щодо спадкового майна зі своєю сестрою – відповідачкою по справі. На даний час звернувся до державного нотаріуса, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та йому було рекомендовано звернутися до суду.

    У судове засідання сторони не явилися, позивач подав заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов.

В ідповідачка подала до суду заяву про визнання позову у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності.  

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

    Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

    Вивчивши та дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

      Так, у судовому засіданні встановлено, що 13 березня 1995 року  померла ОСОБА_3, а   17 жовтня 1995 року помер ОСОБА_1.

П ісля смерті кожного відкрилася спадщина на все майно, що належало їм на праві власності.

    На момент відкриття спадщини кожному із спадкодавців належало по Ѕ частки домоволодіння №8 по 7-му провулку 8-го Березня у місті Одесі.

Позивач по справі приходиться сином спадкодавця ОСОБА_1 та онуком спадкодавиці ОСОБА_3 і спадкоємцем за законом. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак проживав разом зі спадкодавцями на момент відкриття спадщини, заяви про відмову від прийняття спадщини не подавав.

Отже, після смерті батька та баби позивач фактично прийняв спадщину, проживаючи разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, володіючи, користуючись та розпоряджаючись усім майном, що їм належало.

Відповідачка приходиться сестрою позивача і також спадкоємицею за законом, однак будь-яких дій, направлених на прийняття спадщини, не вчиняла і не заперечує на момент розгляду справи проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.  

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на той час.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України, діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлим батькам. Згідно ст.549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_1, померлого 17 жовтня 1995 року , - за заявами сторін, однак свідоцтво про право на спадщину на спірні частки домоволодіння нікому не видавалося, після смерті ОСОБА_3, померлої 13 березня 1995 року, спадкова справа не відкривалася .

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача правомірні, регулюються нормами ст.ст.529, 549 ЦК України в редакції 1963 року, і підлягають задоволенню, оскільки зазначені частки домоволодіння належали спадкодавцям на праві власності на законних підставах, позивач фактично прийняв спадщину і за ним слід визнати право власності в порядку спадкування за  законом .

        Керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 158, 174, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно , – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1   право власності на Ѕ частки домоволодіння №8 по 7-му провулку 8-го Березня у місті Одесі, - у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 13 березня 1995 року.

Визнати за ОСОБА_1   право власності на Ѕ частки домоволодіння №8 по 7-му провулку 8-го Березня у місті Одесі, - у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1, померлого 17 жовтня 1995 року.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення, після набрання ним чинності, є підставою для державної реєстрації в комунальному підприємстві “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:   /підпис/