ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2015 р.Справа № 921/705/15-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", 46006, м. Тернопіль вул. Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959

до відповідача 1: Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, 46000, м. Тернопіль вул. Лисенка,1

до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, 46000, бульвар Т. Шевченка ,39 м. Тернопіль

про стягнення коштів в сумі 2 054 993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди

За участю представників:

Позивача: не прибув;

Відповідача 1: ОСОБА_1 – державного виконавця Першого відділу ДВС, довіреність від 16.10.2014 року;

Відповідача 2: ОСОБА_2 – головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Головного управління, довіреність № 20 від 06.01.2015 року;

          Представникам сторін у судовому засіданні 28.07.2015 року роз’яснено їх процесуальні права згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

          У зв’язку з відсутністю клопотання фіксація процесу технічними засобами не здійснювалася.

Суть справи: ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль звернулося до господарського суду про стягнення з Державного бюджету України на його користь кошти в сумі 2 054 993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням виконавчого збору згідно з постановою № 34710161 від 24.04.2014 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав Постанову від 19.02.2015 року Львівського апеляційного господарського суду у справі №1/53/5022-578/2012; ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2015 року у справі № 1/53/5022-578/2012; Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.04.2014 року ВП № 34710161 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; лист №15-08/171-3834 від 10.07.2015 року Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області; інші документи, які знаходяться в справі.

Посилається на приписи статей 11,1166,1173,1174 ЦК України, статті 86, 87 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 липня 2015 року порушено провадження у справі № 921/705/15-г/10 та призначено судове засідання о 16 год. 30 хв. 28 липня 2015 року за участю повноважних представників сторін.

Ухвала суду від 15.07.2015 року про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була направлена сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.

28 липня 2015 року Перший Відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції подав до суду письмові заперечення № 30582/06-34/-17 (вх. № 16978) у якому не погоджується з доводами позивача про стягнення коштів в сумі 2 054 993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням виконавчого збору згідно з Постановою № 34710161 від 24.04.2014 року. Просить в позові відмовити.

Представники сторін у судове засідання 28.07.2015 року прибули. Суд перейшов до розгляду позову по суті та заслухав пояснення щодо позовних вимог представників сторін: представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві; представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення позовних вимог і вважає їх безпідставними, та такими, що не підлягають до задоволення з підстав, викладених у відзиві на позов; представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позовних вимог і вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 15 год. 30 хвилин 11 серпня 2015 року; до 15 год. 25 серпня 2015 року; до 16 год. 20 хвилин 08 вересня 2015 року.

11 серпня 2015 року через канцелярію господарського суду поступив письмовий відзив на позов Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №15-12/190-4300 (вх. № 17803) у якому заперечує заявлені позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" та просить відмовити в позові з підстав, вказаних у відзиві.

25 серпня 2015 року відповідач у справі Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції надав суду через канцелярію Додаткові пояснення на позов ПАТ "Тернопільміськгаз" у якому не погоджується із доводами ПАТ та просить його відхилити в повному обсязі.

Вказує, що правова конструкція статей 1173,1174 ЦК України виключає наявність вини як елементу, необхідного для відшкодування шкоди, залишаючи три необхідні елементи, а саме: наявність завданої шкоди, незаконність дій та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та незаконними діями.

У п. 2 Постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначається, що причинно - наслідковий зв'язок повинен бути безпосереднім.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 року визнає незаконними дії Першого Відділу ДВС по винесенню постанови ВП № 44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника, а п. 4 визнає недійсною дану постанову.

Стверджує, що в ухвалі від 24.12.2015 року про незаконність дій Першого Відділу ДВС взагалі нічого не вказано, а тому преюдиційно встановлено факт незаконності дії щодо винесення постанови ВП№ 44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника. Дія даної постанови припинена постановою державного виконавця від 06.02.2015 року № 44642259 про закінчення виконавчого провадження, пунктом 3 якої постановлено припинити арешт коштів на рахунках ПАТ "Тернопільміськгаз".

Вважає, що між незаконним діями Першого Відділу ДВС і шкодою в розмірі 2 054 993,69 грн. відсутній безпосередній причинно-наслідковий зв'язок і відповідно підстави для задоволення позову.

Посилається на приписи статті 122 ГПК України. Просить в позові відмовити.

В судовому засіданні оглошувалася перерва до 15 годин 45 хвилин 14 вересня 2015 року.

          В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні 14.09.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши представлені документи суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.

Позивач по справі: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Шептицького, 20, є юридичною особою, яке зареєстрований у встановленому законом порядку і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 21155959, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.07.2015 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав (копія Виписки з ЄДР знаходиться в матеріалах справи).

          В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких пред’являється позов, визначається позивачем.

          Предметом позову Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль визначило стягнення з Державного бюджету України на його користь кошти в сумі 2 054 993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням виконавчого збору з підстав, зазначених у позовній заяві.

          Вказавши відповідачем у справі Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вважає, що вказана особа порушила його права та охоронювані законом інтереси.

Статтею 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

          Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

          За приписами частини 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

          Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

          Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завідала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (стаття 1173 Цивільного кодексу України).

          Крім того, згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення всіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173,1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної виконавчої служби та його посадової або службової особи.

          За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади його посадових чи службових осіб має підтверджуватися відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади (його посадових або службових осіб) та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У судовому засіданні встановлено, що:

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 року у справі №1/53/5022-578/2012 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю та стягнуто з ПАТ "Тернопільміськгаз" на його користь 17 685 224,35 грн. основного боргу за поставлений природний газ; 1 337 080,77 грн. пені; 736 792,05 грн. інфляційних втрат; 726 449,72 грн. – 3% річних та 64 380,00 грн. в повернення судового збору;

-18.09.2012 року господарським судом Тернопільської області видано наказ на примусове виконання рішення суду;

-12.10.2012 року на виконання вищезазначеного наказу відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановою ВП № 34710161 відкрито виконавче провадження та встановлено семиденний строк боржнику для його добровільного виконання;

-24.04.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про арешт коштів ПАТ "Тернопільміськгаз", що містяться, зокрема, на рахунках ТФ ВАТ "Ощадбанк України".

          З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2014 року стягував – ДК "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Тернопільської області із заявою про затвердження мирової угоди у справі № 1/53/5022-578/2012.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2014 року за результатами розгляду заяви стягувача було затверджено мирову угоду між ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та ПАТ "Тернопільміськгаз" щодо порядку та строків виконання судового рішення від 05.09.2012 року у справі № 1/53/5022-578/2012.

           17.07.2014 року ПАТ "Тернопільміськгаз" звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою №1377 про закінчення виконавчого провадження №34710161 у зв’язку із затвердженням господарським судом Тернопільської області мирової угоди у справі № 1/53/5022-578/2012.

           07.08.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження з примусового виконання наказу № 1/53/5022-578/2012 господарського суду Тернопільської області від 18.09.2012 року закінчено.

          Пунктом 2 вказаної постави державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виділено в окреме провадження постанову від 24.02.2014 року №34710161 про стягнення з ПАТ "Тернопільміськгаз" виконавчого збору та передано на виконання до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

           15.10.2014 року ПАТ "Тернопільміськгаз" отримало постанову державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 44642259 від 10.09.2014 року щодо примусового виконання постанови № 34710161 від 24.04.2014 року, виданої відділом примусового виконання рішень ДВС України.

           29.01.2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 44642259 про арешт коштів ПАТ "Тернопільміськгаз", що містяться на рахунках в банківських установах в межах суми 2 054 992,69 грн.

          Не погоджуючись із постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.04.2014 року № 34710161, ПАТ "Тернопільміськгаз" оскаржило дії ДВС з виконання останньої як незаконні та неправомірні.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2014 року скаргу ПАТ "Тернопільміськгаз" задоволено та визнано недійсною Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби № 34710161 від 24.04.2014 року про стягнення з ПАТ "Тернопільміськгаз" виконавчого збору у розмірі 2 054 993,69 грн. у справі № 1/53/5022-578/2012.

          Ухвала господарського суду від 24.12.2014 року чинна.

          Однак, 29.01.2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції було направлено до філії Тернопільського обласного управління Ощадбанку вимогу про списання коштів з рахунків ПАТ "Тернопільміськгаз" в сумі 2 054 992,69 грн. на виконання Постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014 року.

           02.02.2015 року кошти в сумі 2 054 992,69 грн. були списані з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" у філії Тернопільського обласного управління Ощадбанку відповідно до платіжної вимоги № 21 від 31.01.2015 року, виданої Першим відділом ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

          ПАТ "Тернопільміськгаз" оскаржило вищевказані дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції щодо списання коштів з рахунків ПАТ "Тернопільміськгаз" в сумі 2 054 992,69 грн. на виконання постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 34710161 від 24.04.2014 року в суді.

          Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2015 року у справі № 1/53/5022-578/2012 визнано недійсною Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП № 34710161 від 24.04.2014 року про арешт коштів боржника; визнано незаконними дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови ВП №44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника ;визнано недійсною постанову Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ВП № 44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника; зобов'язано Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2 054 992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз".

Отже, протиправність дій ДВС щодо стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль виконавчого збору у вказаному розмірі встановлена у судовому порядку.

08 липня 2015 року листом № 1143 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області в якому зазначає, що надсилає для виконання ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2015 року у справі № 1/53/5022-578/2012 щодо зобов’язання Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1) повернути суму виконавчого збору у розмірі 2 054 992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз".

          Листом № 15-08/171-3834 від 10.07.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повідомило ПАТ "Тернопільміськгаз" що виконати його клопотання, викладене в листі № 1143 від 08.07.2015 року не має можливості, а тому радить заявнику звернутися із відповідною заявою та належним чином оформленим виконавчим документом до уповноваженого органу, а саме до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції для подальшого його виконання.

          У поданій до суду заяві ПАТ "Тернопільміськгаз" зазначає, що є всі необхідні умови відповідальності відповідача 1 щодо відшкодування шкоди позивачу, зокрема:

- дії відповідача 1 суперечать приписам Закону України "Про виконавче провадження";

- є наявними понесення збитків;

- безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача 1 під час виконання судового рішення та заподіянні зазначених збитків;

- не спростована вина відповідача у порушенні приписів Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області.

Як визначається в п. 9 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/2015 від 01.104.1994 р., з наступними змінами і доповненнями, у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

У п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" № 6 від 07.02.2014 року зазначається, зокрема, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону про виконавче провадження, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року, при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Згідно з ч. ч. 1,2 статті 25 Бюджетного кодексу України , державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп.2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України , до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків , завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди , завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищують суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно пп.2 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувані подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Виходячи з положень статті 56 Конституції України, статті 1173 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.

При цьому, враховуючи правовий висновок, наведений в Рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 року № 12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Відповідно до приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Таким чином, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За таких обставин вимога ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про задоволення позовних вимог за рахунок Державного бюджету України є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам чинного законодавства.

          Керуючись статтями 1, 2, 22, 43, 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22, 1166 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Тернопільській області на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації, 46006, м. Тернопіль, вул. Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959- 2 054 993,69 грн. шкоди. Видати наказ.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили сторонами може бути подано апеляційну скаргу, а прокурором внесено подання протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через господарський суд Тернопільської області.

4.Повне рішення складено та підписано 15 вересня 2015 року.

                    Суддя                                                  М.Є. Півторак