Справа № 2-545

                                                                                                                         2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 квітня 2009 року

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі : головуючого судді – Литвин М.М.

                при секретарі          -   Гусак А.О.,

    з участю адвоката       -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про захист цивільного права шляхом  визнання заперечень безпідставними , -

В С Т А Н О В И В :

 Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист цивільного права шляхом визнання заперечень безпідставними, мотивуючи свій позов тим, що  згідно договору купівлі-продажу від 09.09.2008 року  ВКР № 972063 вона придбала  квартиру АДРЕСА_1. Договір оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачі по справі  – власники суміжної квартири (поверхом вище) не надають згоду або заперечення щодо переобладнання квартири №73  під приміщення магазину.

 Така поведінка відповідачів порушує права власника квартири на вільне розпорядження, користування та володіння своєю власністю, що суперечить вимогам чинного цивільного законодавства України.

Прохала  визнати безпідставними  заперечення відповідачів  щодо переобладнання належної їй квартири АДРЕСА_2  під приміщення магазину.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю, та пояснили, що однією з умов відповідачки на дачу відповідного дозволу, остання ставила те, щоб  ОСОБА_2  придбала у них квартиру, на що позивачка погодитись не могла, після чого  відповідачі не надали згоди  на переобладнання цієї квартири. Прохали суд винести рішення про визнання заперечень відповідачів безпідставними.

 Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали повністю, при цьому пояснивши,  що  будинок, в якому вони проживають, відрізняється своєю унікальністю. Якісь переобладнання в ньому не можливі. Крім того, в разі аварійних ситуацій не буде доступу до водовідведення, водопостачання та газифікації.

 Третя особа – управління містобудування та архітектури  покладається на думку суду.

      Заслухавши пояснення сторін по справі та  представника позивачки, третьої особи,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

      Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 02 вересня 2008 року позивачкою, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

      Вказаний договір після його нотаріального посвідчення був у встановленому порядку зареєстрований в КП "Лубенське МБТІ", про що мається відповідна відмітка та витяг №20117137 з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10), тобто позивачка у встановленому законом порядку стала власником вказаної квартири №73.

    Позивачка вирішила переобладнати належну їй квартиру №75  під приміщення магазину і в зв"язку з цим неодноразово зверталась  до відповідачів, як до власників суміжної квартири, з проханням  про надання згоди або заперечень щодо переобладнання квартири, але останні  ніякої відповіді їй не надали.

      Позивачем також надано копію листа до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.15) та докази його направлення та отримання відповідачами (а.с.15), що не заперечують і самі відповідачі.

      Судом встановлено, що одною із причин ненадання згоди на переобладнання квартири  послужило те, що позивачка відмовилася  купити квартиру у відповідачів.

    Інших вагомих підстав для відмови в наданні згоди  відповідачі не вказали.

Законом України "Про власність" №697-ХІІ (ст.4 ч.1) визначено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

      Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

  За ст.6 ч.1 того ж Закону України "Про власність" власнику надано право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності.

 Згідно  ст.320 ЦК України  власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

     Відповідно до ст.60 ч.4 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 Судом також встановлено, що погодження відповідачів є лише одним з етапів такого переобладнання квартири, яке має відбуватися згідно відповідної проектно-кошторисної документації, яка проходить необхідні погодження в багатьох службах та установах, в тому числі в СЕС, міськводоканалі, управлінні архітектури та інших.

      При вищевикладених обставинах ненадання згоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на переобладнання належної позивачці квартири судом визнається безпідставним.

    Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 213-214, та на підставі ст.ст.4 ч.1, 6 ч.1 Закону України "Про власність", ст.ст.16, 319, 320 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити повністю.

Визнати безпідставними заперечення відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5  щодо переобладнання належної ОСОБА_2  квартири АДРЕСА_1, під приміщення магазину.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом  20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий                                                                               М.М.Литвин