СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/533/22

Провадження №2/547/30/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

учасників справи:

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - адвоката Шудря Віктора Івановича,

ОСОБА_2 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича,

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації 1/2 частки вартості легкового автомобіля як об`єкта права спільної сумісної власності колишнього подружжя сторін,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відступ від засад рівності часток сторін під час розподілу легкового автомобіля як об`єкта права спільної сумісної власності колишнього подружжя сторін, визнання за позивачем права власності на 2/3 частку вартості легкового автомобіля, визнання за відповідачем права власності на 1/3 частку вартості легкового автомобіля, стягнення з позивача на користь відповідача 1/3 частки вартості легкового автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яким просила стягнути з відповідача 97577,37 грн компенсації вартості 1/2 частки автомобіля OPEL ASTRA, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ; 1600,00 грн витрат на залучення експерта і 8000,00 грн витрат на адвоката.

В обґрунтування позову вказано, що спірний автомобіль придбано під час шлюбу сторін, тому автомобіль є їх спільною сумісною власністю, але відповідач без згоди позивачки відчужив спірний автомобіль та отримавши частку з продажу не повернув відповідні кошти позивачці, чим порушив її право власності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат С.Г.Грущенко у відзиві заперечував проти первісного позову повністю. Вказав, що позивач зазначила, що транспортний засіб придбаний за час перебування сторін у шлюбі вважається об`єктом права сумісної власності подружжя, однак це не відповідає дійсності, оскільки спірний автомобіль було придбано у 2014 році, а шлюб між сторонами був розірваний 05.08.2015 і не зважаючи на те, що шлюб між сторонами було вдруге укладено, строк позовної давності необхідно рахувати саме з часу припинення шлюбу. Крім того у позивача перед відповідачем утворилася заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1681,82 грн.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 свій позов підтримала повністю та просила стягнути з відповідача 1/2 частки від оцінки, яку провів залучений нею судовий експерт, а саме в розмірі 97577,37 грн. Позивачка вважає, що акт оцінки є достатнім для доведення вартості автомобіля.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат В.І.Шудря просив задоволити первісний позов повністю, пояснивши, щодо неточностей на які вказував відповідач в судових засіданнях, а саме на сірий колір автомобіля, який був зазначений у висновку експерта Сумцова та наголосив, що спірний автомобіль на огляд експерта не надавався, хоча така технічна і фізична можливість у відповідача була, оскільки автомобіль був проданий матері відповідача, але він навмисно не був наданий ні судовому експерту ні організації, яка складала висновок на прохання відповідача. Крім того, відповідачем було надано експерту свідоцтво про реєстрацію автомобіля де він є власником, хоча на той момент власником спірного автомобіля була вже його мати. Строк позовної давності слід рахувати із дати коли позивака дізналася про порушення свого права власності на автомобіль, а не із дати розірвання шлюбу сторін.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , просив в задоволенні позову відмовити повністю, вказавши, що заперечує щодо компенсації 1/2 частки, згоден компенсувати 1/3 частку вартості автомобіля, оскільки на його утриманні перебуває спільна дочка сторін і розмір аліментів які він отримує від позивачки, не достатній для проживання та розвитку дитини. Оцінка, яка надана позивачкою не відповідає дійсності і не має використовуватися, через помилки оцінювача: оцінювач не оглядав автомобіль і не знає його стану; не користувався Бюлетенем авто товарознавця; використав найвищі вартості 5-ти схожих автомобілів із сайту «АвтоРІА»; використав недійсне свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля; вказує на коефіцієнт 0,93, але у розрахунках використовує коефіцієнт 0,96; не вказує на курс іноземної валюти і автомобіль вироблений в Україні; експерт вивчає сірий автомобіль, а він насправді зелений тощо.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у підсумку визнав первісний позов на суму 45710,00 грн, що є 1/3 вартості автомобіля, яку визначив залучений ОСОБА_2 оцінювач.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат С.Г.Грущенко просив в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на пропущений строк позовної давності, оскільки шлюб між сторонами було розірвано 05.08.2015, а спірний автомобіль був придбаний в 2014 році. Щодо судових витрат позивача на правничу допомогу просить відмовити так як позивачем не надано доказів а озвучені протилежною стороною суми гонорарів адвоката є надмірними і не відповідають складності справи і ціні позову. Наголосив на неодноразових роз`ясненнях судом для позивачки можливості призначити судову експертизу вартості автомобіля. Згоду відповідача надати автомобіль експерту. Складення щодо цього клопотання першим представником позивачки від якого надалі відмовився другий представник позивачки.

У грудні 2022 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про відступлення від засад рівності часток подружжя при розподілі майна та просить: визнати за позивачем право власності на 2/3 частки вартості автомобіля; визнати за відповідачкою право власності на 1/3 частку вартості автомобіля; стягнути з нього на користь відповідачки 1/3 вартості легкового автомобіля OPEL ASTRA, 2008 року випуску в сумі 45710,00 грн.

В обґрунтування зустрічного позову вказує, що позивачка в первісній позовній заяві зазначила, що у 2014 році за рахунок спільних коштів було придбано легковий автомобіль OPEL ASTRA, 2008 року випуску, який вважається об`єктом права сумісної власності подружжя. Посилаючись на норми ч.ч. 2, 3 ст. 70 Сімейного кодексу України відповідач просить відступити суд від засад рівності часток подружжя, оскільки у першому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 в сторін народилася дочка ОСОБА_6 , яка проживає з відповідачем і знаходиться на повному його утриманні. Позивач сплачує аліменти на утримання доньки у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму що становить 1372,00 грн. Цих аліментів на утримання дочки недостатньо.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат В.І.Шудря у відзиві заперечував проти зустрічного позову, вказавши, що позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що проживає з дочкою та перебуває зараз у важкому матеріальному становищі, оскільки сплачених аліментів недостатньо, тому відчужив спірний автомобіль OPEL ASTRA, 2008 року випуску, який був придбаний за час перебування у шлюбі, нібито для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування доньки. Оскільки на користь відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки, позивач звернулася з позовом до суду про стягнення грошової компенсації у зв`язку з відчуженням спільного майна та про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації за частку у спільному майні подружжя. Відповідач подав у грудні 2022 року заяву про збільшення розміру аліментів, а раніше він відчужив спірний автомобіль. Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 24.01.2023 відповідачу відмовлено у задоволені позову через не надання доказів погіршення його матеріального становища, або покращення матеріального стану позивачки, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших доказів підстав для збільшення розміру аліментів. Також в рішенні вказано, що спільна дочка навчається за рахунок державного бюджету та отримує стипендію. Лише проживання дитини з позивачем не є достатньою підставою для збільшення частки одного з подружжя під час поділу об`єкту їх права спільної сумісної власності .

Представник відповідача - адвокат С.Г.Грущенко у відповіді на відзив на зустрічний позов заперечував та просив відступити від засад рівності часток подружжя, оскільки у відзиві на зустрічний позов позивачка за первісним позовом вказує, що рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 24.01.2023 відмовлено відповідачу у задоволені позову про зміну розміру аліментів, однак дане рішення суду не має ніякого доказового значення для даної справи, так як предмет спору є поділ спільного майна колишнього подружжя, а не стягнення аліментів на утримання дитини. Крім того слід зазначити, що відзив на зустрічний позов подано до суду з порушенням строків.

У судовому засіданні ОСОБА_2 зустрічний позов підтримав повністю, пояснивши, що дочка проживає разом з ним та на її утримання не вистачає аліментів, тому згоден сплатити 1/3 частки від вартості автомобіля яка зазначена в його експертизі, а саме в розмірі 45710,00 грн. У судових засіданнях неодноразово пропонував відповідачці погодитись на отримання цих коштів. Наразі дочка із червня 2022 року проживає у його квартирі у м. Полтаві, навчається в університеті за рахунок коштів державного бюджету, отримує стипендію до 2000,00 грн. Просив взяти до увагу оцінку, яка складена другим оцінювачем з посиланням на необхідні методики і вихідні дані. Автомобіль мав намір продати у Польщі і виїхати туди.

Адвокат С.Г.Грущенко повністю підтримав зустрічний позов із вказаних у позові і поясненнях ОСОБА_2 підстав.

ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечувала повністю. Вважала, що ОСОБА_2 знав про її намір поділити автомобіль, тому одноособово його продав без її згоди своїй матері. ОСОБА_1 платить аліменти дочці і не має за ними заборгованості.

Адвокат В.І.Шудря проти зустрічного позову заперечував з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов. Наголосив, що у справі не доведено підстав для відступу від засад рівності сторін під час поділу автомобіля. Дочка сторін незначний час проживає з батьком.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Тобто процесуальний обов`язок доведення позовних вимог, у т.ч. надання відповідних доказів, покладено саме на позивача, якщо відповідач проти позову заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Вивчивши письмові заяви учасників справи по суті справи, вивчивши матеріали справи і надані до суду докази, вислухавши учасників справи і їх представників, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

21.09.2003 сторони зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 05.08.2015 (а.с. 6).

03.07.2020 сторони вдруге зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 04.11.2021 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу від 04.11.2014, автомобіль марки OPEL, модель ASTRA, тип загальний легковий седан-в, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1398, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, є власністю ОСОБА_2 (а.с. 11).

Отже автомобіль набуто під час перебування сторін у шлюбі.

Листом Територіального сервісного центру МВС № 5347 від 14.10.2022 за № 31/16-20-566 зазначено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_2 з 21.09.2003 по 05.08.2015 та з 03.07.2020 по 04.11.2021 були зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль OPEL ASTRA, 2008 року випуску, мотоцикл SUZUKI GS500, 2007 року випуску, мотоцикл QINGQI QM250-2D, 2012 року випуску. Транспортні засоби: автомобіль OPEL ASTRA, 2008 року випуску, значаться зареєстрованими за третіми особами з 23.07.2022 та мотоцикл QINGQI QM250-2D, 2012 року випуску з 08.10.2021 відповідно на підставі договорів купівлі-продажу. Станом на 14.10.2022 відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на транспортний засіб SUZUKI GS500, 2007 року випуску, дата реєстрації 27.05.2022 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2022 автомобіль марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1398, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2008 року випуску, є власністю ОСОБА_7 (а.с.126).

ОСОБА_2 надав копію цього свідоцтва у справу на відповідну пропозицію суду. Оригінал свідоцтва оглянуто у судовому засіданні 06.02.2023.

Сторони ствердили, що ОСОБА_7 є матір`ю ОСОБА_2 .

Отже автомобіль відчужено не під час перебування сторін у шлюбі.

У висновку експерта № 141 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_1 від 12.10.2022 зазначено, що 11.10.2022 надійшла заява від ОСОБА_1 , згідно якої дослідженню підлягає автомобіль. На вирішення експерту поставлене питання: яка вартість автомобіля OPEL ASTRA, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 станом на теперішній час. Оцінку проведено без огляду автомобіля по даним копії свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 . Ринкова вартість автомобіля OPEL ASTRA, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 станом на 12.10.2022, яка визначена без його огляду, складає 195154,75 грн (а.с. 13-17).

З рахунку-фактури № 141 від 11.10.2022 вбачається, що платником є ОСОБА_1 за послугу визначення вартості автомобіля OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_2 , сума до сплати становить 1600,00 грн (а.с. 22). Відповідно до квитанції № 0.0.27014551264.1 від 11.10.2022 ОСОБА_1 сплатила 1600,00 грн. за визначення вартості автомобіля OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_2 , одержувачеві коштів ФОП ОСОБА_8 (а.с. 22).

Відповідно до звіту про оцінку майна - колісного транспортного засобу OPEL ASTRA, що належить ОСОБА_2 , ринкова вартість транспортного засобу OPEL ASTRA, 2008 року випуску станом на 19.12.2022 складає 137100,00 грн (а.с. 92-103).

Відповідно до акту виконаних робіт (послуг) № 62 від 19.12.2022 ОСОБА_2 є замовником послуги з незалежної експертної оцінки OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_2 , загальна вартість виконаних робіт складає 700,00 грн (а.с. 176).

Суд наголошує, що висновок експерта № 141 від 12.10.2022 (наданий ОСОБА_1 ) і звіт про оцінку майна від 19.12.2022 (наданий ОСОБА_2 ) мають низку таких рис (недоліків): складені за відсутності автомобіля, тобто жоден оцінювач зазначений автомобіль не оглядав і не фіксував: стану його лакофарбового покриття (вм`ятини, можливі сліди ДТП, наявність іржі, сколів); стану та зносу шин, виду і стану колісних дисків; стану скляних елементів і елементів салону (сколи, потертості, тріщини); повноту заводської комплектації; справність автомобіля та його окремих елементів (ГУР, гальмівної системи, двигуна, склоочисника, склопідйомників, зовнішніх освітлювальних приладів тощо); акти оцінки не містять відомостей про пробіг автомобіля; підставу визначення коефіцієнту зносу.

Суд неодноразово звертав увагу позивачки ОСОБА_1 на недоліки наданого нею акту оцінки автомобіля; роз`яснював відмінності між висновком судового експерта та висновком оцінювача, можливі процесуальні наслідки заперечення іншою стороною достовірності та належності наданої нею оцінки автомобіля; неодноразово оголошував перерви у судових засіданнях для узгодження можливих дій із її представником щодо призначення судової експертизи тощо.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 14.09.2022 припинено стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_9 (а.с. 57-61).

Згідно судового наказу Семенівського районного суду Полтавської області від 31.10.2022 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.10.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 53).

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 24.01.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 (а.с. 147-149).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № 70303049 від 15.11.2022 з примусового виконання судового наказу № 547/473/22 виданий 31.10.2022 Семенівським районним судом Полтавської області сума заборгованості станом на 15.11.2022 становить 1681,82 грн (а.с. 75). Сторони не надавали доказів щодо сплати вказаної заборгованості упродовж усього часу перебування справи на розгляді суду.

Спірні відносини сторін щодо часток у праві спільної сумісної власності майна подружжя та можливого відступу від її рівності врегульовано Сімейним кодексом України (далі СК).

Так, відповідно до ст. 60 СК, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч.1 ст. 61 СК, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК). Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ч. 1 ст. 71 СК).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 372 ЦК України за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 70 СК при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 № 11 при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у постанові від 24.09.2020, справа № 570/685/19, зазначив, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що проживання дітей з позивачем, з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та положення статті 70 СК, само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірної квартири, позивачем не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Водночас відповідні засоби захисту повинні застосовуватися судом, з-поміж іншого, із дотримання вимоги про доведеність, обґрунтованість і законність позовних вимог.

Ураховуючи встановлені у справі обставини і правовідносини суд не вбачає підстав для відступу від засади рівності часток права власності колишнього подружжя сторін щодо спірного автомобіля. Суд під час вирішення первісного і зустрічного позовів керується рівністю часток сторін у праві власності на спірний автомобіль. Підстав для відступу від засад рівності у співвідношенні 2/3 до 1/3, як це ініціює зустрічний позов, у справі немає і відповідних доказів судові не надано.

Як вже зазначено вище, позивач за первісним позовом не скористалася правом ініціювати призначення судом експертизи щодо вартості спірного автомобіля, а відповідач за первісним позовом висловлював готовність надати автомобіль для огляду залученим судом експертом; відповідач за первісним позовом надав судові чинне свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля оскільки фактично ним користується.

Процесуальне законодавство покладає на відповідну сторону наслідки вчинення чи не вчинення нею процесуальних дій, а також визначає наслідки ненадання судові належних і допустимих доказів, якими у цій справі мали б бути або висновки суб`єкта оціночної діяльності, який оглядав відповідний автомобіль, або ж висновок призначеного судом судового експерта який би оглянув відповідний автомобіль.

Відтак наявні у справі два висновки суб`єктів оціночної діяльності від 12.10.2022 № 141 на суму 195154,75 грн (а.с.13-17) і від 19.12.2022 б/н на суму 137100,00 грн (а.с. 92-100) не є висновком судового експерта у розумінні ст.ст. 102, 108 ЦПК України, а відтак і не є належними і допустимими доказами ринкової вартості спірного автомобіля.

Водночас, оскільки відповідачем за первісним позовом визнається вартість автомобіля у сумі 137100,00 грн і саме на неї він посилається у своєму зустрічному позові, суд стягує з відповідача за первісним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 1/2 частку вказаної суми, що складає 68550,00 грн (137100,00 * 1/2).

Позивачкою за зустрічним позовом сплачено суб`єкту оціночної діяльності 1600,00 грн за складення висновку (а.с. 22), а відповідачем за зустрічним позовом - 700,00 грн (а.с. 176).

Відповідно до ч. 1 і п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відтак вказані суми є збитками для кожної зі сторін, які вони об`єктивно понесли з метою надання судові доказів вартості спірного автомобіля.

Недоліки змісту висновків суб`єктів оціночної діяльності не позбавляють сторони права на компенсацію понесених витрат з іншої сторони. Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням обох позовів, суд стягує з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом різницю вказаних витрат, що складає 900,00 грн (1600,00 - 700,00). Вказані витрати не є судовими витратами із залучення експерта і призначення експертизи у розумінні ст.ст. 133, 139 ЦПК України. Суд не залучав вказаних суб`єктів оціночної діяльності у справу у спосіб призначення експертизи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак суд відхиляє заперечення проти первісного позову у частині необхідності відмови у первісному позові через пропуск строку позовної давності, оскільки закон пов`язує його відлік не з моментом розірвання шлюбу, як це вважає відповідач за первісним позовом і його представник, а з моментом коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. Суд нагадує, що одноосібний продаж автомобіля здійснено відповідачем за первісним позовом 23.07.2022 (а.с. 126).

ЩОДО СУДОВОГО ЗБОРУ І ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК, ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", ст.ст. 1, 3, ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору із позовної зави майнового характеру, яка подана у 2022 році, визначена як 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відтак, із первісної позовної заяви майнового характеру, яка подана у 2022 році, підлягає до сплати судовий збір 992,40 грн (97577,37 * 1,0 % ? 2481,00 * 0,4); а із зустрічної позовної заяви майнового характеру, яка подана у 2022 році - підлягає до сплати судовий збір 992,40 грн (2481,00 * 0,4).

Обоє позивачів, як особи з інвалідністю другої групи (а.с. 5, 71) звільнені від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відтак відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд компенсовує судові витрати зі сплати не сплаченого сторонами судового збору 1984,80 грн (992,40 + 992,40) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката Р.С.Павелка суду надано: витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 08.10.2022 з адвокатом Павелко Р.С.; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатським бюро «Руслана Павелко» відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.10.2022 наданих ОСОБА_1 ; меморіальний ордер № @2PL577217 від 08.10.2022 на суму 8000,00 грн. Згідно детального опису робіт (наданих послуг) надано послуги: попередня консультація щодо роз`яснення норм цивільного та цивільно-процесуального законодавства щодо оспорюваних правовідносин та участь у судовому засіданні - 650,00 грн., підготовка та надсилання адвокатського запиту - 650,00 грн., консультація після отримання відповіді на адвокатський запит - 650,00 грн., підготовка та подання позову - 5200,00 грн. Всього виконано робіт на суму 8450,00 грн, фактично сплачені позивачкою 8000,00 грн (а.с. 24-29).

Відтак, з урахуванням часткового визнання первісного позову відповідачем, часткового задоволення первісного позову судом, доведеної відповідачем за первісним позовом не співмірності понесених позивачкою витрат на оплату правничої допомоги ОСОБА_10 , суд, з урахуванням вимог пропорційності стягнення судових витрат, нескладності цієї справи, поведінки сторін під час її розгляду, ціни позову стягує з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на користь позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 2000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката Р.С.Павелка.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката В.І.Шудрі суду надано: розрахунок суми витрат за надану професійну правничу допомогу згідно угоди про надання правової допомоги № 003 від 02.02.2003; акт приймання-передачі послуг; квитанцію № 047 від 02.02.2023 про оплату за надання правової допомоги, ведення справи в суді на суму 10000,00 грн. Згідно розрахунку та акту приймання-передачі адвокатом В.І.Шудрею надано послуги: усна консультація - 500,00 грн., вивчення та аналіз матеріалів справи - 1500,00 грн, складання відзиву на зустрічний позов та поточних процесуальних документів у справі - 3500,00 грн., участь у судових засіданнях та витрати на проїзд - 4500,00 грн. Всього виконано робіт та сплачено позивачкою на суму 10000,00 грн (а.с. 172-174).

Згідно із ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Однак стороною ОСОБА_1 і її представником ОСОБА_11 не дотримано вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України: не надано судові доказів направлення чи вручення іншій стороні - ОСОБА_2 копій згаданих доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. В.І.Шудря надав вказані документи 10.05.2023 через канцелярію суду за незначний час до початку судового засідання 10.05.2023.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, з огляду на імперативні приписи ч. 9 ст. 83 ЦПК України, які за своєю сутністю є процесуальною санкцією, суд не бере до уваги докази понесення ОСОБА_1 10000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката В.І.Шудрі і відмовляє у їх стягненні повністю.

Порядок обміну доказів сторонами і наслідки недотримання такого порядку чітко визначені ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний і зустрічний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68550,00 грн грошової компенсації 1/2 частки вартості легкового автомобіля OPEL ASTRA, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900,00 грн збитків.

У задоволенні первісного і зустрічного позовів у іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката Павелка Руслана Сергійовича.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката Шудрі Віктора Івановича.

Витрати зі сплати судового збору 1984,80 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ).

Повне рішення складене і підписане суддею 22.05.2023.

Суддя В.Ф.Харченко