Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04.05.2023  м. Івано-ФранківськСправа № 909/970/22

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Матіяш М. П.

За участю: представника позивача Козаченко Т. П.,

представника відповідача Ющенка О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "Полтавська бурова компанія", вул. Харчовиків, буд. 27, м. Полтава, Полтавська область, 36014

до відповідача: ТОВ "Меш Інвест", вул. Пекарська, буд.1, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заподіяних збитків в сумі 1 740 000,00 грн та судових витрат,

встановив, що ТОВ "Полтавська бурова компанія" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Меш Інвест" про стягнення заподіяних збитків в сумі 1 740 000,00 грн та судового збору в сумі 26 100,00 грн.

          В обґрунтування позову товариство вказало на те, що заявлена до стягнення сума є сумою на отримання якої позивач розраховував, як на податковий кредит. Однак, в силу порушення відповідачем податкового законодавства, зокрема, несвоєчасного і з допущенням помилок у обов`язкових реквізитах, реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавив позивача права отримати такий кредит, а відповідно, йому заподіяно збитки, які позивач, в силу ст. 22 ЦК України, має право на відшкодування. Такі дії, як реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог ПК України, повинні були бути вчинені відповідачем протягом 15 днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, тобто протягом 15 днів з моменту підписання акту приймання - передачі виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року по формі КБ-2, КБ-3 на суму 10 440000 грн., в тому числі ПДВ 1 740 000 грн, які складені і підписані в зв`язку з виконанням відповідачем робіт по договору підряду №250501 від 25.05.2021, укладеного між сторонами у справі.

          В підтвердження своїх вимог надав суду копії: договору підряду №250501 від 25.05.2021 з додатками, акта приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 від 15.09.2021 з додатками, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021, податкових накладних №16 від 13.10.2021, №35 від 15.10.2021 з доказами реєстрації, листа №1124 від 23.10.2021 з доказами направлення, заяви (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ) за листопад 2021, листа №1322 від 20.12.2021, листа Північного - Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №4456/6/35-00-50 від 23.12.2021, листів №33 від 14.01.2022, № 198 від 12.05.2022, листа ГУ ДПС у Полтавській області №9288/6/16-31-18-13-11 від 10.06.2022, листа №201 від 18.05.2022 з доказами направлення, листа №202 від 19.05.2022, листа ГУ ДПС у Полтавській області №8672/6/16-31-18-03-11 від 01.06.2022, індивідуальної податкової консультації ДПС України від 30.08.2022, податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 з доказами реєстрації, витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку від 01.10.2021, платіжних доручень №1434020 від 11.10.2021, №1434408 від 27.10.2021, №697 від 29.10.2021, виписки з ЄДРЮОФОП ТОВ "Полтавська бурова компанія", статуту (нова редакція) ТОВ "Полтавська бурова компанія", наказу від 23.09.2019 №801-к.

          За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 04.01.2023.

          Відповідач щодо позову заперечив, вказав на те, що ним не порушено вимоги ПК України щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), оскільки за наслідками операцій, які відбулись між сторонами у справі, ним зареєстровано 15.11.2021 в ЄРПН податкову накладну №16 від 13.10.2021 на загальну суму 7 308 000 грн (ПДВ 1 218 000 грн) по оплаті за будівельні роботи на підставі платіжного доручення №1434095 від 13.10.2021 та 17.01.2022 податкову накладну №35 від 15.10.2021 на загальну суму 3 132 000 грн (ПДВ 522000 грн), а, відповідно, у позивача, як покупця товарів /послуг, були всі підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту і таке право зберігалось за ним протягом 365 днів з дати їх складання.

          Щодо строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН і помилок, допущених при їх реєстрації, вказав на те, що накладну в січні 2022 року зареєстровано з порушенням строків через відсутність коштів на рахунку, а накладну в листопаді 2021 ним зареєстровано після того, як поступили від відповідача кошти на рахунок, а не після підписання акта приймання - передачі за серпень 2021, на який посилається позивач, і за наслідками підписання якого, на думку позивача, відповідач повинен зареєструвати податкові накладні.

          В підтвердження надав суду копії: експрес накладної №59000731338769 від 16.09.2021, виписки по рахунку ТОВ "Меш Інвест" від 13.10.2021, конверт ТОВ "Полтавська бурова компанія" з описом вкладення від 30.09.2021, податкових накладних №16 від 13.10.2021, №35 від 15.10.2021 з квитанціями, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 від 15.10.2021, акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 від 15.10.2021, листа №11491/6/09-19-18-08-23 від 09.11.2021, листа ТОВ "Меш Інвест" вих.№6 від 24.01.2022, листа №5520/6/09-19-18-08-06 від 17.06.2022. листа №328 від 22.07.2022.

          В судовому засіданні, що відбулось 04.05.2023, в підтвердження своїх заперечень щодо вимог позивача, вказав на позицію ВС, викладену у постанові від 10.03.2020, що винесена у справі 911/224/19.

          Позивач, в свою чергу, в судовому засіданні вказав на позицію ВП ВС, викладену в постанові від 01.03.2023, що винесена у справі №925/556/21.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити.

          При цьому суд врахував наступне.

          Предметом позову є стягнення 1 740 000,00 грн збитків.

          Підставою позову є несвоєчасна реєстрація відповідачем, як продавцем товару/ послуг, податкової накладної в ЄРПН та невірних реквізитів.

          Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

          Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

          За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

          Відповідно до ст. 224 ГК України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

          Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

          Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими ( ст. 74, 76, 77 ГПК України)

          З матеріалів справи встановлено, що між сторонами у справі існували договірні відносини. Зокрема, між ТОВ "Полтавська бурова компанія" та ТОВ "Меш Інвест" укладено договір підряду №250501 від 25.05.2021.

          На виконання договору №250501 сторони підписали Акт приймання виконаних робіт за серпень 2021. Вказане підтверджується, зокрема, оригіналом вказаного акту, долученим до матеріалів справи.

          Згідно ст. 187.1 ПК України, відповідач за наслідком першої події (підписання акту 15.09.2021), мав скласти податкову накладну та внести в ЄРПН у строки, визначені ПК України.

          Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту.

          Як встановлено судом і не заперечується сторонами у справі, податкові накладні, за наслідками операцій по договору підряду №250501, складені і внесені в ЄРПН 15.11.2021 та 17.01.2022.

          Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ, набрав чинності 01.01.2015) визначає, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

          Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

          Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

          Відповідно до пункту 201.7 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

          Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

          Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

          Згідно із пунктом 198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

          Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          Положення статті 201 ПК України, до яких відсилає пункт 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

          Згідно із пунктами 200.1. - 200.4. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

          Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, слід вказати на те, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і, що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

          Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

          Згідно з абзаців 10, 14, 17 п. 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

          У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

          Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

          Враховуючи викладене, права позивача, в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, підлягали захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією за відповідний звітний період, заяви з скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

          Належним та допустимими доказами, в такому випадку, є, зокрема, акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки (позиція ВС, викладена в постанові 10.03.2020, що винесена у справі №911/224/19).

          Навпаки, в матеріалах справи наявне листування Головного управління ДПС у Полтавській області і позивача, в якому ДПС, повідомляла позивача (на його лист від 12.05.2022 №198 (вх.14036/6/16-31 від 13.05.2022) про реєстрацію відповідачем  в ЄРПН 17.01.2022 та 15.11.2021 податкових  накладних  №35; №16 на суму 3 132 000 грн та 7 308 000 грн, які  є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту і у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування (п. 198.6 ст.198 ПК).

          Також, Головне управління ДПС у Полтавській області вказало позивачу на те, що ТОВ "Полтавська бурова компанія", згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу має право відобразити в податковій звітності податковий кредит на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних протягом 365 днів з дати їх складання і за період з 04.01.2022 по теперішній час ГУ ДПС у Полтавській області аудиту по питанню взаємовідносин ТОВ "Полтавська бурова компанія" з ТОВ "МЕШ ІНВЕСТ" (п.н. 33358131) не проводились.

          З урахуванням вказаного, за умови відсутності в матеріалах справи належних та допустимих, як доказів в підтвердження невідворотного наслідку порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, так і доказів, які, в силу викладеного, повинні підтвердити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

          Щодо посилань позивача на позицію ВПВС, викладену в постанові від 01.03.2023, що винесена у справі №925/556/21, слід вказати на те, що в даній справі ВП ВС виклала висновок у справі де предметом було стягнення збитків з ГУ ДПС, в зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної у ЄРПН, що вказує на те, що висновок у вказаній справі, зроблений за інших обставин і не дає можливості вважати правовідносини у цій справі подібними, а відповідно, врахувати такий висновок.

          Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, слід залишити за позивачем.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          в позові відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

          Повний текст рішення складено 18.05.2023

          Суддя                                                                                Скапровська І. М.