ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 200/14127/19-а

провадження № К/9901/13753/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (суддя Тарасенко І.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя Гайдар А.В., судді Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.)

у справі № 200/14127/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати страхових виплат.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нездійсненні перерахунку та не сплаті на користь позивача індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року, без врахування розміру пенсії позивача, та з визначення базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату на користь позивача донарахованої суми індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року, без врахування розміру пенсії позивача, та з визначенням базових місяців, в яких відбулось підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування та несплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року; зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію щомісячних страхових виплат з 01 квітня 2001 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року стосовно відмови у задоволенні позовних вимоги про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат і ухвалено нове судове рішення про задоволення позову щодо зазначених вимог: зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат. У решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року залишено без змін.

4. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з судовими рішеннями в частині задоволених вимог не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Бахмутському відділенні фонду соціального страхування.

7. 21 квітня 1995 року ОСОБА_1 отримав травму на робочому місці (Часівоярський вогнетривкий комбінат). За наслідками розслідування нещасного випадку роботодавцем було складено відповідний акт форми Н-1 від 22 квітня 1995 року, відповідно до якого було встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ОСОБА_1 . За висновком МСЕК від 05 вересня 1995 року йому було встановлено другу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. За висновком МСЕК від 26 вересня 1996 року, йому було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, причиною інвалідності зазначене трудове каліцтво.

8. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою в якій просив повідомити його чи нараховувалась та виплачувалась позивачу індексація щомісячних страхових виплат за весь час перебування на обліку в фонді соціального страхування, та якщо так, то в якій сумі вона нараховувалась, за які періоди часу та коли була сплачена, а якщо ні, то нарахувати і сплатити компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати сум індексації.

9. Листом від 16 серпня 2019 року № Л-01-04/19-442 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно з наданою інформацією та з урахуванням місяців підвищення його доходів відділенням здійснено нарахування індексації страхових виплат позивача з місяця перевищення порогу індексації індексом споживчих цін - за період з січня 2009 року по грудень 2017 року (вибірково в окремі роки та місяці) загальною сумою 20412,81 грн.

10. З січня 2018 року відповідач припинив нарахування індексації ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що розмір збільшення щомісячної страхової суми перевищив розмір суми фіксованої величини.

11. Незгода ОСОБА_1 з бездіяльністю відповідача щодо виплати індексації за інші періоди, стала підставою для звернення до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, керувався тим, що законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію страхових виплат. При цьому такий обов`язок не залежить від здійснення застрахованою особою певних активних дій, як помилково вважав відповідач.

13. Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про відсутність підстав для нарахування сум індексації за минулий період, мотивуючи це тим, що вони спростовуються положеннями частини 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями, далі - Закон № 1105), відповідно до якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Вказаний висновок не спростовує і зміст частини 4 статті 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Адже зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме відповідачем.

14. Щодо позовної вимоги в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат, суд першої інстанції вважав, що така вимога є передчасною, оскільки відповідачем у спірний період дохід у вигляді індексації страхової виплати нарахований не був і не виплачувався, у зв`язку з чим компенсація такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати проводитися не могла.

15. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком про відмову судом першої інстанції у задоволенні вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат та зазначив, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

16. Відповідач як на підставу для касаційного оскарження посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, стверджував, що суди першої та апеляційної інстанції по різному вирішують подібні спори (зокрема, у справах №200/2121/19-а, № 200/1914/19-а, № 200/2058/19-а, № 200/10176/19-а, № 200/11292/19-а).

17. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статтю 44 Закону №1105 у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (2001 рік), та статтю 16 Закону № 1105 в редакції, чинній станом на сьогодні, в якій зазначено, що застрахована особа зобов`язана своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг та порядку їх надання.

18. За твердженням відповідача, зміни стану працевлаштування, інформація щодо підвищення доходу, інформація щодо розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, є обставинами, які впливають на умови та зміни розміру матеріального забезпечення потерпілого, дають можливість Фонду зробити вірний розрахунок індексації. Обов`язок щодо своєчасного надання до Фонду цієї інформації покладається саме на застраховану особу. Органи Фонду не мали та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації щодо щомісячного розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, стосовно розміру заробітної плати потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними.

19. Стосовно стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасно виплачену суму індексації відповідач посилається на те, що індексація щомісячної страхової виплати не проводилась своєчасно позивачу через бездіяльність самого потерпілого, який не надавав до відділення необхідних документів, не повідомив своєчасно Фонд про зміни розміру доходу (підвищення пенсії), тобто через власну вину не реалізував своє право на проведення індексації щомісячної страхової виплати, то у нього не виникло право ні на отримання індексації за минулий період, ні на отримання відповідної компенсації за рахунок коштів Фонду.

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує на те, що є безпідставними доводи касаційної скарги про необхідність відповідачу інформації щодо отриманої пенсії, з посиланням на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 07 листопада 2019 року у справі №824/503/16-а, від 05 листопада 2019 року у справі №285/1864/16-а.

21. Позивач вказує, що висновок про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат неодноразово викладався у постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого року 2018 у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

24. Частиною 1, 5 статті 47 Закону № 1105-XIV в чинній редакції визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

25. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

26. Частинами 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

27. У статті 1 Закону № 1282- ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

28. Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі щомісячні страхові виплати.

29. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148 внесені зміни в абзац 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

30. Відповідно до статті 2 Закону № 1282 в чинній редакції з урахуванням внесених Законом №2148 змін, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

31. Цим же законом внесено зміни до Закону № 1105-XIV, а саме, частину 15 статті 42 вказаного закону передбачено, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону.

32. Стаття 3 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

33. Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі: до 01 січня 2016 року - 101 відсоток, після 01 січня 2016 року - 103 відсотки (з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, яким внесено зміни до вказаного Закону, зокрема змінено відсоток порогу індексації в сторону збільшення).

34. За приписами статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

35. З метою реалізації положень Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), яким визначений механізм та правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

36. Абзацами 1-3 пункту 10 Порядку №1078 (в редакції, що була чинною до 28 лютого 2018 року) встановлено, що У разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума.

Якщо особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одночасно із щомісячною страховою виплатою виплачується пенсія, в першу чергу індексується сума щомісячної страхової виплати.

Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому і другому абзацах цього пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації.

37. Відповідно до пункту 1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок № 11), який діє з 01 жовтня 2018 року індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до статті 37 Закону №1105-XIV.

38. Відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 1105-XIV в чинній редакції, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

39. Тобто, індексація суми страхових виплат прямо передбачена чинним законодавством, а обов`язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій.

40. Згідно зі статтею 44 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на момент взяття на облік потерпілого) та статті 16 Закону у чинній редакції застраховані особи зобов`язані своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім`ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

41. Зміни стану працевлаштування, інформація щодо підвищення доходу, інформація щодо розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, є обставинами, які впливають на умови та зміни розміру матеріального забезпечення потерпілого, дають можливість Фонду зробити вірний розрахунок індексації. Водночас, колегія суддів зазначає, що статус позивача не змінився, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, що на час призначення страхових виплат ОСОБА_1 вже не був працевлаштованою особою, оскільки отримував пенсію за віком.

42. Невиконання страхувальником свого обов`язку з належного звітування перед Фондом не звільняє його від обов`язку проведення індексації страхових виплат.

43. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом при розгляді подібних правовідносин у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 200/10176/19-а.

44. Відтак колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обов`язок Фонду нарахувати та виплатити позивачу індексацію щомісячних страхових виплат за спірний період з 01 квітня 2001 року за вирахуванням фактично виплачених сум.

45. Щодо позовних вимог про виплату компенсації частини втрати доходів, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

46. Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

47. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

48. У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

49. Згідно зі статтею 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

50. З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

51. Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

52. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

53. Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Тож основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

54. Вказане питання вже розглядалося Верховним Судом. Так, у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 200/10176/19-а сформульовано висновки про те, що оскільки позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді індексації страхової виплати, то позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

55. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що суд першої інстанції встановив, що відповідачем щодо спірного періоду дохід у вигляді індексації страхової виплати нарахований не був і не виплачувався. Відповідно, за відсутності нарахованого доходу, компенсація такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати проводитися не могла.

56. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаної вимоги, натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення у цій частині. Отже, доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

57. Суд відхиляє посилання позивача у відзиві на касаційну скаргу на необхідність застосування у цій справі висновків, сформованих у постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, оскільки такі ухвалені у справах, фактичні обставини яких є відмінними від тих, які встановлені у межах розгляду цієї справи.

58. З огляду на викладене, судові рішення в частині задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання нарахувати та виплатити їй індексацію щомісячних страхових за період з 01 квітня 2001 року, з урахуванням фактично виплачених сум слід залишити без змін, щодо позовної вимоги про виплату позивачу компенсації частини втрати доходів слід скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі у цій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242, 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року скасувати в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат і залишити в силі у цій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня року.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб