Судове рішення #48505008

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-23376/2011 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 26 ( І ) суддя Шум Л.І.

Суддя-доповідач – ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Остапенко В.О.

суддів - Зубакової В.П., Карнаух В.В.

при секретарі - Алісовій Т.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - ОСОБА_4,

представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - ОСОБА_5,

представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (на теперішній час Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" - далі ПАТ «Кривбасзалізрудком») та Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (на теперішній час Публічне акціонерне товариство " Північний гірничо-збагачувальний комбінат " - далі ПАТ «ПівнГЗК») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що працюючи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання, у зв’язку із чим висновком МСЕК від 18.03.2010 року йому було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 25% безстроково.

Вважає, що у зв’язку з отриманими професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, і просив стягнути на свою користь з ПАТ «Кривбасзалізрудком» 30 000 грн., з ПАТ «ПівнГЗК» 120 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 28 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ПАТ «Кривбасзалізрудком» 3 000 грн. та з ПАТ «ПівнГЗК» 22 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ПАТ «ПівнГЗК» на користь держави державне мито у сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15,00 грн. солідарно.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні ползовних вимог до ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на те, що обов’язок ПАТ «Кривбасзалізрудком» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу відсутній, оскільки він є суб’єктом страхування від нещасного випадку на виробництві; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.

Крім того, позивач працював й на інших підприємтсва, які не було притягнуто до участі у справі, а проведення розслідування професійного захворювання, про що було складено акт №4 від 11.02.2010р., відбулося з порушенням правил встановлених Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених Постановою КМУ №1112 від 25.08.2004р., без участі представника ПАТ «Кривбасзалізрудком».

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та, оскільки причиною його професійного захворювання є саме тривалий час роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів, саме його дії стали причиною професійного захворювання; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований.

Крім того, судом не з’ясовано причини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення з позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ПАТ «ПівнГЗК» підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_3 з 24.06.1970р. по 26.10.2006р. працював на різних підприємствах, у томі числі у відповідачів, в умовах несприятливого мікроклімату та впливу шкідливих хімічних речовин, отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 18.03.2010 року позивачеві первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 25% по професійному захворюванню, з 09 березня 2010 року безстроково.

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов’язків і пов’язане з виробництвом, і наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Такий висновок суду підтверджується актом № 4 розслідування хронічного професійного захворювання від 11.02.2010 року, в якому причиною професійного захворювання ОСОБА_3 визначено працю в умовах підвищеної запиленості повітря робочої зони та впливу хімічних речовин, що стало наслідком порушення керівництвом ВО «Кривбасруда» та ВАТ «ПівнГЗК», де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці»; випискою із акта огляду МСЕК № 002238 від 18.03.1020 року, якою позивачу первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням з 09.03.2010 року безстроково.

Крім того, суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв’язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Вищенаведене спростовує доводи представників відповідачів в апеляційних скаргах щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди.

Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідачів на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача.

Доводи представника відповідача про відсутність обов’язку ПАТ «Кривбасзалізрудком» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб’єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2006 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров’я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Не погоджується колегія суддів з доводами відповідача ПАТ «ПівнГЗК» щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.

Доводи представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що акт розслідування хронічного професійного захворювання №4 від 11.02.2010р. було складено з порушеннями правил, встановлених Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених Постановою КМУ №1112 від 25.08.2004р., без участі представника ПАТ «Кривбасзалізрудком», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки правомірність акту №4 від 11.02.2010р. не була предметом розгляду в суді першої інстанції, та не може розглядатись судом апеляційної інстанції, який згідно ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представників відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та ОСОБА_2 акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 28 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація