ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3678/23 Справа № 216/2941/20 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони справи :

позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року, ухваленого суддею Кузнецовим Р.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

ВСТАНОВИВ

У червні 2020 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа»), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м.Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 .

Так як, будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідачів здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідачі отримують теплову енергію.

Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти про подачу теплоносія та про його відключення, копії яких додаються.

КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписів Закону України «Про природні монополії» відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії.

Заборгованість відповідача за постачання теплової енергії згідно з розрахунку заборгованості за період з 01.05.2016 по 01.02.2020 складає 21108,87 грн.

На даний час відповідачі продовжують ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашають заборгованість, що є порушенням законних прав ті інтересів КПТМ «Криворіжтепломережа», у зв`язку з чим позивач просив задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача.

В обгрунтування уточнених вимог зазначено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» не надало суду жодного належного доказу, які б обґрунтовували наявність права вимоги. Також, КПТМ жодного разу у спірний період не виконало свій обов`язок щодо надання відповідачам своєчасної, доступної та достовірної інформації про кількість (обсяг) теплової енергії, зафіксованої належним чином по квартирі АДРЕСА_2 у відповідні дні, місяці, роки спірного періоду згідно з п.3 ч.1 ст.15 та ч.2 ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів» та абз.5 ч.2 ст.25 ЗУ «Про теплопостачання».

Таким чином відповідач застосовує заборонену нечесну підприємницьку діяльність, а саме: 1) порушення права позивачів на свободу вибору продукції та нав`язування їхньої продукції, якої вони не замовляли, якість якої не підтверджена у встановленому законом порядку, ціна якої (тариф) не відповідає вимогам законодавства; обсяги (кількість) якої не визначено у зв`язку з відсутністю відповідного письмового договору; ненадання позивачам своєчасної, доступної та достовірної інформації про кількість (обсяги) відповідної продукції, зафіксованої належним чином протягом спірного періоду; 2) примушування позивачів зі сторони відповідача до виконання ними не передбачених законодавством цивільно-правових зобов`язань, шляхом втручання в їхнє особисте життя, створення загрози вчинення незаконних і неправомірних дій щодо примусового позбавлення їхнього майна (грошових коштів), вимоги оплати продукції КПТМ в умовах відсутності їхньої прямої і недвозначної згоди на її придбання за умов відсутності укладеного з ними письмового договору.

Крім того, протягом спірного періоду КПТМ ухилялось від виконання своїх зобов`язань щодо підготовки та укладання зі споживачем договорів про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно з Типовим договором, у зв`язку з чим, КПТМ самостійно, незаконно звільнило себе від юридичної відповідальності перед споживачами і виключило реалізацію споживачами своїх законних прав; КПТМ самостійно наділило себе незаконними правами: встановлювати жорсткі обов`язки для споживачів; надавати послуги на власний розсуд, у непередбачуваних законодавством випадках залучати до виробництва продукції третіх осіб без відома та згоди споживачів.

За таких обставин, позивачі просили суд: зобов`язати КПТМ «Криворіжтепломережа» виконати визначений п.3 ч.1 ст.15 та ч.2 ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів» обов`язок щодо надання їм доступної та достовірної інформації про кількість (обсяг) теплової енергії, зафіксованої належним чином по квартирі АДРЕСА_2 у відповідні дні, місяці, роки спірного періоду з 01.05.2016 по 01.02.2020 згідно з абзацом 5 ч.2 ст.25 ЗУ «Про теплопостачання», адже ціна первісного позову безпосередньо пов`язана із зазначеною інформацією, що може підтвердити або унеможливити задоволення вимог первісного позову.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 19 289,11 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень одинадцять копійок).

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1920,79 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень сімдесят дев`ять копійок), тобто по 960,40 грн (дев`ятсот шістдесят гривень сорок копійок) з кожного.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача відмовлено.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи незгодними з ухваленим судовим рішенням подали апеляційній скарги, які є повністю тотожніми, та в яких, посилаючись на незаконність судового рішення, ухваленого з порушенням Конституції України, норм матеріального і процесуального права, ставлять питання про його скасування та ухвалення нового судового рішення по суті зустрічних позовних вимог у цій справі, відмовивши Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі вважають, що оскаржуване судове рішення ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог, заперечень, без повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, без належного розгляду усіх поданих у справі заяв та клопотань учасників справи, що не були і не могли бути належним чином розглянуті та досліджені у судовому засіданні 18.01.2023 (середу), внаслідок припинення енергопостачання суду першої інстанції, що підтверджується відповідним графіком стабілізаційних відключень ДТЕК «Дніпровські електричні мережі», а також відсутністю в матеріалах справи протоколу судового засідання. Вказують, що оскаржуване ними судове рішення суперечить засадам верховенства права, не відповідає завданню цивільного судочинства та Конституції України, і є незаконним, внаслідок його невідповідності вимогам ст.ст.263,264 ЦПК України. Вказують, що ухвалення незаконного оскаржуваного судового рішення свідчить про упереджене ставлення до них суду першої інстанції, наслідком, якого стало прийняття завідомо неправосудного судового рішення, яке не відповідає приписам ч.1 ст.55, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України; п.1 ч.1 ст.3, ст.ст.273,274, ч.2 ст.276, ст.301 ЦК України; ст.ст.10,263 ЦПК України.

Відзиви на апеляційні скаргі відповідачів не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та ідентичних доводів апеляційних скарг відповідачів, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено що відповідач по справі ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за даною адресою.

На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 з отримання комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що договір на надання послуг з постачання теплової енергії між КПТМ «Криворіжтепломережа» та відповідачами по справі не укладався, але теплова енергія у квартиру, надавалась належним чином, заяву про відключення від теплопостачання (скарг про надання послуг не належної якості) відповідачі не надавали, таким чином, останні знаходяться у фактичних договірних відносинах з КПТМ «Криворіжтепломережа».

Згідно з розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.05.2016 по 01.02.2020 в сумі 21 108,87 грн.

Відповідачам проводились нарахування відповідно до тарифів на теплову енергію, які затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Суд першої інстанції, частково задовольнячи первісні позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа», дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, виходив з того, що позивач є надавачем послуг з постачання централізованого опалення, ним були надані відповідні послуги відповідачам, як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами, проте всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачі своєчасно не здійснювали оплату спожитих послуг, що сприяло накопиченню боргу та порушує права та законні інтереси позивача, з відмовою від отримання послуг не зверталися, та оскільки відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування позовної давності, суд стягнув з відповідачів заборгованість в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду із позовом за період з 02.06.2017 по 01.02.2020, яка склала 19 289,11 грн.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами відповідачів, викладеними і апеляційних скаргах, які по суті є переоцінкою доказів та незгодою скаржників з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до положень ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п.18 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

На підставі положень ст.ст.67, 68 ЖК України та п.30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, відповідачі зобов`язані своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно норм ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст.25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Положеннями ст.901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Крім того, ст.ст.11,526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

Підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами по даній справі є акти про подачу теплоносія та про його відключення.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Висновок суду першої інстанції про те, що відсутність договору між позивачем та відповідачами не позбавляє останніх обов`язку сплачувати комунальні послуги, пов`язані з утриманням майна, яке перебуває у їх власності, користуванні, колегія суддів вважає вірним і повністю з ним погоджується, оскільки він відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93 та №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Оскільки характер правовідносин, що склалися між сторонами передбачає внесення оплати за фактичного надані послуги з теплопостачання шляхом здійснення періодичних щомісячних платежів, то строк позовної давності повинен обраховуватися щодо кожного платежу окремо.

Суд першої інстанції взяв до уваги заявлене відповідачем ОСОБА_1 клопотання про застосування позовної давності та на законних відставах, стягнув з відповідачів заборгованість за комунальну послугу у межах трирічного строку позовної давності з урахуванням дати подачі позову 02.06.2020, визначив період з 02.06.2017 по 01.02.2020, стягнувши заборгованість у розмірі 19 289,11 грн.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом періодом і розміром суми заборгованості стягнутої судом у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст.541 ЦПК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України,у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно положень ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачам за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог про захист прав споживача, на підставі досліджених доказів, виходив з того, що, КПТМ «Криворіжтепломережа» діяло в межах та на виконання своєї статутної мети, здійснюючи постачання централізованого опалення позивачам за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі тарифів для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, затверджених постановами Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідного періоду.

Судом перевірено та встановлено, що відповідачам нарахування за надану комунальну послугу проводилось відповідно до тарифів на теплову енергію, які затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: з 01.05.2015 затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 720,15 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 21,77 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з ПДВ), з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 42,88 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість); за відсутності рушникосушильників - 39,67 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість); з 01.07.2016 по 03.11.2016 затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1101 від 09.06.2016 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1411,77 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 42,69 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з 04.11.2016 затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 зі змінами згідно з постановою НКРЕКП №1782 від 06.10.2016 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1417 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 51,63 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з 09.07.2017 затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №784 від 15.06.2017 зі змінами згідно постанови НКРЕКП №1171 від 31.03.2015 з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1393,27 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 50,73 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з 31.12.2017 згідно з постановою від 28.12.17 №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171», для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1424,96 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 1070,27 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 354,69 грн/Гкал); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 67,05 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 50,36 грн за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 16,69 грн за 1 кв. м)»; з 06.10.2018 відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.02.2018 №240 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 №1171» тариф для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1431,15 грн/Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 67,34 грн. /м? (з ПДВ); з 01.01.2019 відповідно до Постанови НКРЕКП від 10.12.2018 №1752 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого опалення, що надається населенню КПТМ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА», яке є виконавцем цієї послуги» тариф для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії за 1 Гкал становить 1701,19 грн/Гкал (з ПДВ); тариф для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії становить 80,04 грн./кв.м? (з ПДВ).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновок суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, колегія суддів такоє вважає правильним, оскільки позивачами суду не було надано доказів та відповідно оформлених претензій щодо неналежної якості наданих позивачем послуг та належними і допустимими доказами не доведено невиконання (ненадання) КПТМ «Криворіжтепломережа» послуги з постачання централізованого опалення до квартири споживачів Ланчковських.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову КПТМ «Криворіжтепломережа» (в межах трирічного строку позовної давності) та відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а доводи скаржників викладені в їх тотожніх апеляційних скаргах, є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки доказів, а також незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Отже підстав для скасування законного і належним чином обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає, у зв`язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.367, ч.1 ст.369, ст.ст.374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задовлення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 16 травня 2023 року.

Головуючий:

Судді: