Справа № 344/2272/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/627/23

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.

суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О.

секретаря Кузів А.М.

за участю представника заявника адвоката Сікомаса С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2023 року, постановлену у складі судді Бабій О.М. в м. Івано-Франківську, у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів № 344/2272/15-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 18 травня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню,

в с т а н о в и в:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчих листів № 344/2272/15-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 18 травня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США, та по 1 218,00 грн судового збору з кожного. На підставі вказаного рішення суду видано шість виконавчих листів. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року змінено рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року в частині розміру заборгованості та розподілу судових витрат, а саме стягнуто в солідарному порядку з відповідачів в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 130 593,57 дол. США заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором - 4 964,22 дол. США, та по 943,95 грн витрат по оплаті судового збору з кожного. Оскільки, постановою апеляційного суду суму стягнення з відповідачів в користь позивача змінено з 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн, на 106 336,45 дол. США, то виконавчі листи видані на підставі рішення суду першої інстанції, зміненого апеляційним судом, не підлягають виконанню. Аналогічно апеляційним судом змінено розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів в користь позивача з 1 218,00 грн на 943,95 грн, тому виконавчі листи про стягнення з відповідачів 1 218,00 грн судового збору також не підлягають виконанню.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 344/2272/15-ц, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 19 липня 2016 року на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США, 1 218,00 грн судового збору з кожного, виданого щодо боржника ОСОБА_1 . В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою в частині задоволення вимог заяви, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд невірно зазначив різницю у сумах заборгованості, які було стягнуто рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року та в подальшому постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року, а саме суд зазначив розмір різниці 62 171,44 дол. США замість вірного розміру 37 914,32 дол. США.

Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в цілому, оскільки рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року не скасоване, а змінене, а саме відмовлено у стягненні комісії за користування кредитом та зменшено пеню, в той час як тіло кредиту та відсотки залишені до стягнення у тому ж розмірі. Тому обставини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в цілому, відсутні.

З цих підстав просить оскаржувану ухвалу в частині задоволення вимог заяви скасувати, а заяву ОСОБА_1 задоволити частково та визнати виконавчі листи № 344/2272/15-ц, видані Івано-Франківським міським судом на виконання рішення від 18 травня 2016 року такими, що частково не підлягають виконанню, а саме в частині 3 625,60 дол. США комісії за користування кредитом, 34 288,72 дол. США пені за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року та 274,05 грн судового збору. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не скористалися.

У засіданні апеляційного суду представник заявника скаргу заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2016 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн, заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США. Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн, заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по 1 218 грн витрат по оплаті судового збору з кожного.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року змінено в частині розміру заборгованості та розподілу судових витрат. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 130 593,57 дол. США заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором - 4 964,22 дол. США. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 130 593,57 дол. США заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15.06.2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором - 4 964,22 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по 943,95 грн витрат по оплаті судового збору з кожного. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1 233,77 грн витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2016 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року залишено без змін.

На виконання рішення суду першої інстанції Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 19 липня 2016 року було видано шість виконавчих листів, два виконавчих листи щодо боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою від 27 лютого 2023 року суд першої інстанції витребував у Відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень, відкритих на підставі пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Івано-Франківським міським судом у справі № 344/2272/15-ц.

Як вбачається з наявної копії матеріалів виконавчого провадження, за виконавчим листом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 08 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52129608, в подальшому винесено постанови про арешт майна боржника, опис майна боржника, арешт коштів боржника. Аналогічно було пред`явлено до виконання і листи щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що видані виконавчі листи необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню з огляду на те, що рішення суду, на виконання якого їх видано, було змінено, в свою чергу з боржників на користь стягувача присуджено до стягнення грошові кошти в зменшеному розмірі і в частині заборгованості за кредитним договором, і в частині судового збору. Таким чином, судом встановлено, що у боржника відсутній обов`язок перед стягувачем за вказаним рішенням на суму 168 507,89 дол. США, у визначеному виконавчим листом розмірі. В свою чергу, судом встановлено, що виконавчі листи про стягнення заборгованості видано окремо щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, звернувся тільки один боржник ОСОБА_1 , тому відсутні правові підстави для визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів щодо інших боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні вимог заяви про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сторонами не оскаржується, а тому в силу частини першої статті 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Переглядаючи ухвалу в частині задоволення вимог заяви, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошується на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина. При цьому, Європейський суд зауважує, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов`язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, необхідно розглядати як невід`ємну частину «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Савіцький проти України, Кайсина та інші проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії, Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Отже, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже, як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

У справі, яка переглядається, встановлено, що обов`язок боржника ОСОБА_1 відсутній частково у зв`язку з тим, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року по цій справі було змінено в частині розміру заборгованості та розподілу судових витрат, а саме суму заборгованості 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США, та 1 218,00 грн судового збору змінено на 130 593,57 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором - 4 964,22 дол. США, та 943,95 грн витрат по оплаті судового збору.

За таких обставин, наявні підстави, встановлені частиною другою статті 432 ЦПК України для визнання виконавчих листів № 344/2272/15-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 19 липня 2016 року на виконання рішення від 18 травня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню, в частині боржника ОСОБА_1 щодо стягнення: 3 625,60 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 34 288,72 дол. США пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором та 274,05 грн судового збору, тобто в частині сум, на які було зменшено заборгованість та розмір судового збору, стягнутих з боржника.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання виконавчих листів № 344/2272/15-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 18 травня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню, в частині боржника ОСОБА_1 в цілому.

Відтак колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів відхиляє твердження представника заявника про те, що зобов`язання боржника ОСОБА_1 за виконавчими листами № 344/2272/15-ц, виданими Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 18 травня 2016 року, припинилися в повному обсязі внаслідок виконання обов`язку боржником, оскільки такі не були доводами заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, не досліджувалися судом першої інстанції і на підтвердження таких жодних належних та допустимих доказів ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду не представлено.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2023 року в частині задоволення вимог заяви скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів № 344/2272/15-ц, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 18 травня 2016 року, такими, що не підлягають виконанню, задоволити частково.

Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи № 344/2272/15-ц, видані Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 19 липня 2016 року на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2016 року про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 507,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 576 485,64 грн заборгованості за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15 червня 2005 року, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 106 336,45 дол. США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 19 292,90 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3 625,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором 39 252,94 дол. США, та по 1 218,00 грн судового збору з кожного в частині боржника ОСОБА_1 щодо стягнення: 3 625,60 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 34 288,72 дол. США пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за кредитним договором № IFU0GA00000096 від 15 червня 2005 року та 274,05 грн судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 травня 2023 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: В.Д. Фединяк

І.О. Максюта