ПОСТАНОВА     Справа № 2а-94/09

ІМЕНЕМ  УК РАЇНИ

      “07” травня 2009 року  Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді              -      Вікторович Н.Ю

          при секретарі              -      Сальниковій О.С.                                    

                                    за участю    представника відповідача  –       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідані у залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу адміністративний позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення пропущенного строку та стягнення недоплаченної щомісячної соціальної допомоги.

    В С Т А Н О В И В :

     Позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом, посилаючись на те, що вона народилася 16.02.1936 року, відповідно до статті 1 Закону України № 2195 4 від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна була виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.

   Верховна Рада України Законом України № 3235 4 від 20.12.05 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.77 та ст.110, та Законом України № 489-5 від 19.12.2006 року, «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст.71 пункт 12, призупинило дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

   Конституційний суд України своїм рішенням № 1-29/07 року визнав положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії  дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статею 22 Конституції України передбачено, що пр  прийнятті  інших або нових законів, або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту  та обсяг існуючих прав та свобод.

    Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. . Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривню, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Просить    суд    узяти    до    уваги    те,    що    відповідно    до    Закону    України, «Про загальнообов'язкове   державне   пенсійне   страхування»,   а   саме   ч.2   ст.   46   Закону, передбачено,  що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація, відповідно до ст. 25 Закону, забезпечує виконання Конституції України Законів України, рішень Конституційного Суду України.

     Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік складає: /4302 х 30/ :  100 =1 290 грн.; невиплачена щомісячна допомога за 2007 рік складає: /4809 х 30/ :  100 =1 442 грн.;  невиплачена щомісячна допомога за 2008 рік складає:  1./2853 х 30/ :  100 =855,90 грн.;  2.855,9 – 285,30 грн. = 570,60 грн. Отже сума невиплаченої державної допомоги за період з 2006-2008 р. складає 3302,60 грн.      

     Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суд захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів. Її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень, нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй як дитині війни виплати  не було повідомлено, тому про факт порушення її прав  стало відомо лише в восени 2008 року із засобів масової інформації. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути із відповідача на свою користь недоплачену мені щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період із січня 2006 по червень 2008 року включно в сумі 3302,6 грн. (три тисячі триста дві грн. 60 коп.), зобов'язати відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", надалі при нарахування пенсії.

     Позивач у судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі та просить задовольнити позов у повному обсязі.    

     Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позовні вимоги не обгрунтованими за наступних підстав. По-перше , відповідно вимогам ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом. Частиною 2 цієї статті визначено річний строк для звернення до суду  за захистом прав . Позивачем вказується про порушення права, з'ясоване внаслідок винесення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007.

Фактично позивач повинен був дізнатися (мав змогу дізнатися) про порушення права після його офіційного опублікування, яке здійснено у Офіційному віснику України, 2007, N 52 (27.07.2007), ст. 2132. Отже, позивач повинен був звернутися про порушення своїх прав до 27.07.2008 року, але звернулася до   суду тільки 23.03.2009 року (згідно ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 23.03.2009 року). Дании факт на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за період з 01.01.2006 року по 23.03.2008р. з причини пропущення строку звернення до суду.

Оскільки позивач не надав належних доказів та обгрунтувань щодо причин пропущення строків звернення до суду, тому дана обставина на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову.

Відповідачем також не правильно розуміються норми ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає: «нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і   виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів». Тобто стаття прямо вказує, «нараховані суми пенсії», а не ті, які повинні бути нараховані внаслідок незаконних рішень, дій. Оскільки оспорювані суми  не були нараховані, тому строки звернення повинні бути застосовані як до спірних відносин в частині визнання дій, рішеннь субьєктів владних повноважень - 1 рік.

 По-друге,   позивач зазначив, що невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Дании факт є необгрунтованим з наступних підстав.    

На підставі абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи   зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 за № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Абзацем 2 пункту 2 Положения передбачено, що Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання   актів законодавства,   здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства  в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра  праці та соціальної політики.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції станом на 18.11.2004р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна сощальна допомога, що виплачуеться замістьть пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006 рощ дію зазначеної  статті зупинено п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік». Але, Законом УкраУни вщ 19.01.2006 за № 3367-1У "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено такі зміни:

1.   1.     Пункт 17 статті 77 виключити.

2.   2.     Статтю 110 викласти в такій редакції:

       Стаття 110.   Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006     році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі,у порядку,   визначеному   Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

        У 2007 році дію статті  6 Закону зупинено п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на   2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-5 та статтею 111 цього Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, яка виплачується замість пенсій, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

        09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 вирішено визнати неконституційними положения п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-У, але порядку виконання вказаного рішення судом не визначено. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим.

       Отже, в період з 2006-2007 року управління як орган державної виконавчої влади діяло в
межах законів, які є обов'язковими до виконання відповідно до Конституції.    

        У 2008 році ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено пунктом 2 п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» за   № 107-VI вщ 28.12.2007 року   (виплачується надбавка, встановлена для учасників війни, яка складае 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

        25.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України по справі 10-рп /2008, зміни внесені підпунктом 2 п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» визнані неконституційними та втратили чинність з 22.05.2008 року.

        Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про Конституційний Суд України» визначено, що положення нормативно-правового акта визнаного неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.

        В той же час правове врегулювання зазначеного питания не могло бути усунено управлінням, оскільки не являється законодавчим органом, є лише органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження в рамках передбачених актами законодавства.

       Підтвердженням цього є ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів пенсійного фонду України.

        Пенсійний фонд не може встановлювати видатки з Державного бюджету України, оскільки ст. 95   Конституції   України   передбачено,   що   виключно   Законом   про   Державний   бюджет   України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування ци видатків.

      Частиною 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони н суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про державний бюджет України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

        Згідно з пунктом 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів берут бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

        Потрібно врахувати, що Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України у 2007 реалізував бюджетну програму КПКВ 3508100 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Державним бюджетом України на 2007 рік були виділені асигнування у сумі 24884478,4 тис. грн.: дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 23503353,0 тис. грн.., з якими виплата підвищень, призначених згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»: з урахуванням пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - 445641,4 тис. грн.; на   компенсацію   втрат   від   застосування   платниками   фіксованого  сільськогосподарського податку спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування -381125,4 тис.грн. Чисельність осіб, які мали статус «діти війни», у 2007 році складала 6 293 775 чол. Чисельність пенсіонерів, яким призначено підвищення до пенсії (дітей війни, які с інвалідами), становила 1 853 133 чол.  Суму необхідних видатків з бюджету для цих виплат (445 641,4 тис. грн.) розраховано виходячи з положень пункту  12 статті 71 та статті  111  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розрахунку 20,04 грн. на одну особу (50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни).

Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України у 2008 році реалізував бюджетну програму КПКВ 3513020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок т підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Державним бюджетом України п 2008 рік були виділені асигнування у сумі 41 423 744,6 тис.грн.: дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищеи до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 40 256 618,5 тис.грн., з яки виплата підвищень, призначених згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни зі змінами відповідно до пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет Україи на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 3 646 361,5 тис.грн.; на   компенсацію   втрат   від  застосування   платниками   фіксованого   сільськогосподарської податку спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування - 1 167 126 тис.грн. Чисельність осіб, які мали статус «діти війни», у 2008 році складала 6 293 775 чол. Суму необхідна видатків з бюджету для виплати підвищення дітям війни (3 646 361,5 тис.грн.) розраховано виходячи положень пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з розрахунку 48,28 грн. на одну особу (у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% віл прожиткового мінімуму встановленого для осіб, я втратили працездатність).

         Також, пунктом 3 розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до повноважень не Пенсійного фонду України належить обов'язок приведення у відповідність нормативно-правових актів до цього Закону, а саме Кабінета Міністрів України: «Пункт 3 Кабінету Міністрів України у двомісячний строк із дня опублікування цього Закону:

- подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів ; відповідність із цим Законом;

-     привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

-     забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої владі своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.»

В - третє,   виплата допомоги особам, на яких поширюється дія ЗУ «Про соціальний захист дітеі війни», у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного суду України по справі 10-рп /2008, і 22.05.2008 року здійснюється на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 рою за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: установити, ще дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

На підставі п. З ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України    забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального    захисту,     освіти,    науки    і    культури,    охорони    природи,    екологічної    безпеки природокористування.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Невірно також позивач застосовує ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для визначення величини розміру мінімальної пенсії за віком з якої обчислюється підвищення встановленого дітям війни, оскільки ч. З ст. 28 цього Закону передбачено, що вказаний розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені відповідно до ЗУ  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, дії Управління здійснювалися відповідно нормам діючого законодавства та є правомірними, оскільки управління повинно діяти тільки на підставі нормативно-правових актів України, які відповідно до Конституції України є обов'язковими до виконання. При цьому забезпечення фінансування з Державного бюджету України державних соціальних гарантій передбачених ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» не входить до компетенції Пенсійного фонду України та його територіальних органів. В тому числі Пенсійний фонд не відповідає за зобов'язаннями держави власними коштами чи майном. На підставі вищевикладенного просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

      Вислухав сторони, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини.

      Згідно ст.1 Закону України № 2195 4 від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»позивач має статус дитини війни, так як станом на 2 вересня 1945 року не досягла вісімнадцятирічного віку та такий її статус підтверджується пенсійним посвідченням/а.с.8/.

     Відповідно до ст.6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни  пенсії або щомісячне  довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію зазначених норм на 2006-2007 роки  було зупинено  ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік», ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» положення яких, в цій частині, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності  Конституції України положень ст.ст.29,36 частини другої ст.56, частини другої ст.62, частини першої  ст.66, п.п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41.43,44,45,46 статі 71, ст.98,101,103,111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік». Положення статтей, які неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Як вбачається із довідки № 409, виданної 13.04.09 року Пенсійним фондом в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу ОСОБА_2  отримує з січня 2008 року надбавку до пенсії як дитина війни/а.с.31-32/.

     Отже, бездіяльність Пенсійного фонду  у перерахунку  доплати до пенсії позивача  з посиланням на відсутність законодавчого врегулювання порядку обчислення видів державної соціальної підтримки дітей війни, є незаконною, оскільки порушує права ОСОБА_2 , передбачені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Відповідач, як субьєкт владних повноважень був зобов»язаний здійснити перерахунок доплати  до пенсії ОСОБА_2  відповідно до ст.6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни» з дня прийняття  Конституційним Судом України  зазначеного рішення, тобто з 09 липня 2007 року і до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і перерахунку підлягають невиплачені суми за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року.

    На підставі  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007, керуючись ст.ст. 8-12, 69, 71,158-164 КАС України, суд

                        В и р і ш и в  :

    Адміністративний позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області  про поновлення пропущенного строку та стягнення недоплаченної щомісячної соціальної допомоги задовольнити частково.

   

    Відновити пропущенний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, інтересів.

    Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області  з перерахунку та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_2 , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - незаконною.

 

    Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2  з урахуванням її підвищення у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року  та виплатити заборгованність.

   В іншій частині позовних вимог відмовити.

   Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного  адміністративного суду через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів  з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подаеться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановленний для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя