ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО
05.03.07р. № 04-05/27-18-9б
за заявою кредитора (заявника) Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції м.Слов’янськ
до боржника Приватного підприємства “Центр торгівлі лакофарбовими виробами” м.Слов’янськ
про визнання банкрутом
Суддя С.С.Тарапата
До господарського суду 27.02.07р. надійшла заява Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції м.Слов’янськ №8938/10/10-012 від 26.02.07р. про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства “Центр торгівлі лакофарбовими виробами” м.Слов’янськ на підставі ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на наявність заборгованості боржника перед бюджетом в сумі 2218,06грн. та на відсутність боржника за юридичною адресою та припинення підприємницької діяльності боржника.
Пунктом 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявністю інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Згідно п.7 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство повинна містити докази обґрунтованості вимог кредитора та інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
В обґрунтування відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням в заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на повідомлення відділу зв’язку та актами перевірки місцезнаходження підприємства від 08.12.06р. та від 31.01.07р.
Дані акти не можуть вважатися належними доказами відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням з огляду на наступне:
- акт від 31.01.07р. складений та підписаний працівниками Слов’янської ОДПІ без участі представника власника приміщення; акт від 31.01.07р. складений та підписаний працівниками Слов’янської ОДПІ в присутності громадян Ситнік В.В. та Холомеєнкова С.І. без участі представника власника приміщення;
- письмові пояснення чи довідка власника приміщення про відсутність боржника за місцезнаходженням не надані;
- акт обстеження місцезнаходження боржника державним виконавцем в ході виконавчого провадження суду не наданий. До того ж в постановах Державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.02.07р., що додані до заяви, взагалі не вказано про факт відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.
- інформація державного реєстратора про реєстрацію відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням відповідно до вимог п.4 ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.03р. до заяви не додана;
Одночасно суд зауважує, що відповідно до п.4 ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. Згідно п.3 ст.18 вказаного закону, якщо відомості, які підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Отже належним доказом відсутності юридичної особи- боржника за її місцезнаходженням є лише відповідні відомості з Єдиного державного реєстру.
Додана до заяви копія рішення власника Галан Ігоря Леонідовича від 09.01.07р. про звільнення з посади директора ПП “Центр торгівлі лакофарбовими виробами” у зв’язку з припиненням фінансово-господарської діяльності підприємства, що засвідчена працівниками ДПІ, не може бути належним доказом відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням для вирішення питання про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника з огляду на наступне:
В силу ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації за рішенням власника...
Згідно приписів ст.60 вказаного кодексу у разі прийняття рішення про ліквідацію власник зобов’язаний утворити ліквідаційну комісію, встановити порядок та визначити строки проведення ліквідації.
Відповідно до ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи (п.1 статті); власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника (п.6 статті).
За таких обставин суд вважає не доведеним факт відсутності боржника за місцезнаходженням.
Серед доданих до заяви документів міститься копія декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2007р., яка отримана ДПІ 21.07.06р., що спростовує факт ненадання боржником податкової звітності більше року.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що кредитор не довів наявність ознак відсутнього боржника для порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Сам по собі факт неведення підприємницької діяльності не може бути підставою для порушення справи про банкрутство на підстав вказаної статті.
Згідно п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені в статті 7 цього Закону та з інших підстав, передбачених ст.63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.
З огляду на зазначене, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.5, п. 1 та 7 ст.7, п.1 ст.9, ст. 51, п.1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 59, 60 Господарського кодексу України, ст.ст. 63, 86 ГПК України господарський суд
У Х В А Л И В:
Заяву Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції м.Слов’янськ про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства “Центр торгівлі лакофарбовими виробами” м.Слов’янськ повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.
Додаток: заява з доданими документами на 38 аркушах.
Суддя Тарапата С.С.
Вик. Захарченко Г.В. тел.
Надруковано примірників - :
- господарському суду Донецької області,
- сторонам,