Справа № 560/7888/23

УХВАЛА

12 травня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД"  до  Головного управління ДПС у Хмельницькій області  про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області № 8931/2201-0715 від 04.08.2021 форма "Р" за платежем з податку на прибуток підприємств, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 4790243,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 3218995,00 грн, за штрафними санкціями - 1571248,00 грн та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області № 8932/2201-0715 від 04.08.2021 форма "Р" за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 6468012,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 4312008,00 грн, за штрафними санкціями - 2156004,00 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та / або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Також Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до матеріалів справи предметом оскарження у цій адміністративній справі є прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 04.08.2021 № 8931/2201-0715 та № 8932/2201-0715.

Водночас, позивач звернувся до суду 14.03.2023, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення.

Позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав. Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Предметом цього позову є вимога майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Хмельницькій області від 04.08.2021 № 8931/2201-0715 та № 8932/2201-0715).

Однак, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" у позовній заяві зазначило, що вживало заходи досудового врегулювання спору, однак вказаних документів позивач не долучив.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 24156,00 грн, з урахуванням сплаченої суми та докази вживання заходів досудового врегулювання спору.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук