16.05.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/107/21

Провадження № 1-кп/533/21/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 (у режимі ВКЗ),

обвинуваченого – ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12021220760000012 за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Степанівна Мартукського району Актюбінської області Республіка Казахстан; громадянин України; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; освіта повна середня; не працює; групи інвалідності не має; не одружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має; статусу учасника АТО, учасника бойових дій - не має; раніше неодноразово судимий, останні рази:

- 19.02.2020 вироком Чугуївського міського суду Харківської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 04.08.2020 вироком Печенізького районного суду Харківської області, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.06.2021, - за ч.1 ст. 309 КК України з призначенням остаточного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року в денний час доби (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах, вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України, на території с. Ганнівка Печенізького району Харківської області зірвав кущі коноплі, відніс до сараю за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та поклав з метою висушування.

Крім того, частину зірваних кущів коноплі у подальшому розмістив на глиняній підлозі горища житлового будинку за вищевказаною адресою та, маючи навички виготовлення наркотичних засобів, кустарним способом в домашніх умовах подрібнив, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб - коноплю, яку незаконно зберігав без мети збуту на горищі вказаного домоволодіння, де мешкає та зареєстрований.

28.01.2021 у період часу з 12 години 12 хвилин до 13 години 13 хвилин в ході обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Печенізького ВП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області в приміщенні сараю виявлено та вилучено речовину рослинного походження, утворену поламаними рослинами, які складаються зі стебел, листя, кореневої системи, сіро-зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/2860-НЗПРАП від 18.02.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 562,13 грам, маса якого у перерахунку па сучу речовину становить 519,9703 грам; в приміщенні житлового будинку на горищі виявлено та вилучено речовину рослинного походження, подрібнену, сіро-зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/2860-НЗПРАП від 18.02.2021 с особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 233,7 грам, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 215,0039 грам.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України винуватим, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці та на підставі положень ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, остаточно призначивши покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 8 місяців.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, надав пояснення, які відповідають фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, викладеним в обвинувальному акті. Пояснив, що у серпні 2020 року (точної дати не пам`ятав) на пустирі Ганнівки біля колгоспної ферми він накосив коноплю, приніс додому, розклав на горищі, висушив, робив це для власного вживання. Під час обшуку (який відбувався зимою) працівники поліції вилучили у нього кущі канабісу у приблизній кількості 30 штук, які лежали у сараї на горищі. Куші були цілі не подрібнені. Також під час обшуку виявили у нього подрібнену коноплю, кількість якої він вже не пам`ятав. Погодився з думкою прокурора про відсутність необхідності досліджувати докази, щодо тих обставин злочину, які ним не оспорюються, при цьому суд переконався, шо обвинувачений погодився на такий порядок дослідження доказів добровільно, правильно розуміє зміст обставин, цілком розуміє положення ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки на право оскарження вироку, визначені ч. 2 ст. 394 КПК України. Просив встановити йому іспитовий строк або ж призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі.

Сторони провадження не оспорювали фактичні обставини провадження. Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Також суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації, за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд ураховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_4 , який не одружений, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, а саме: за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020 за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; за вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.06.2021, - за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 19.02.2020, - до покарання у виді 2 років обмеження волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є беззаперечне визнання вини у вчиненому, шире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, - відсутні.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд уважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлених волі у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, враховуючи вчинення кримінального правопорушення у період іспитового строку, встановленого попереднім вироком.

Покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та 1 місяць, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України суд не вбачає підстав, оскільки обвинувачений ніде не працює та не має доходу для виконання такого покарання.

При визначенні обвинуваченому остаточного покарання застосуванню підлягає ст. 71 КК України, оскільки він засуджується за вчинення даного кримінального правопорушення, вчиненого після постановлення попередніх вироків та до відбуття покарання, призначеного за попередніми вироками.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі № 127/10266/19 зробив висновок, що за змістом положень ст. 75 КК і ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4  вчинив  нове кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду у даній справі, у період іспитового строку, то суд уважає, що обвинуваченому необхідно визначити остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 71, пп. б п. 1 ч. 1  ст. 72, ч. 3 ст. 78 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 рік та 3 місяці шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.06.2021 (справа № 633/69/20), якою на підставі ч. 4 ст. 70 КК України зараховано покарання (шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим), призначене вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020, та остаточно призначено було покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, що у відповідності до ст. 72 КК України, становить 1 рік позбавлення волі. Підстав для повторного звільнення від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, прокурор не заявляв клопотання про обрання запобіжного заходу та уважав, що підстави для цього відсутні. Отже підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не вбачається.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати на залучення експерта та проведення судової експертизи в розмірі 1634 грн 50 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, ст. 71, 72, 78, 309 КК України суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.06.2021, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 1 року 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта та проведення судово-експертних досліджень у розмірі 1634 гривень 50 копійок.

Речові докази: речовину рослинного походження - канабіс масою 562,13 грам, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 519,9703 грам; речовину рослинного походження - канабіс масою 233,7 грам, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 215,0039 грам; три обрізані пляшки; два ватні тампона, які передані на зберігання у камеру схову УЛ МТЗ ГУНП в Харківській області на підставі постанови про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 09.03.2021, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1