12.05.2023                                                                    

642/745/23

1-кп/642/117/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221220001215 від 21.11.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221220001215 від 21.11.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У відношенні ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 08.05.2023.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з такого.

Прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. Разом з тим, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. при цьому, просив врахувати той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та намагався уникнути кримінальної відповідальності.

Захисник заперечувала проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, вважала вказане клопотання необґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування не доведена наявність достатніх підстав вважати, що залишається хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у клопотанні або з`явились нові. Також прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатньо для запобіганню ризиків, зазначених у клопотанні. Просила у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на не пов`язаний із позбавленням волі, а саме на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.

Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може покинути місце мешкання, також може вчинити й інші дії, спрямовані на здійснення незаконного впливу на потерпілих, а також свідків; продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що розгляд даного обвинувального акту триває, у зв`язку з необхідністю допиту в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , щодо якої прокурор просив витребувати інформацію з Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, та неотриманням відомостей на час розгляду клопотання.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані раніше, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб, з метою позбавлення можливості впливу на потерпілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 06 липня 2023 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя -