Справа № 2о-2/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2009 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді – Мумиги І.М.
при секретарі – Качинській О.В.
за участю заявника – ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
представника зацікавленої особи – ОСОБА_3
представника зацікавленої особи – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа, група громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Компаніївського районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області та Компаніївська селищна рада Кіровоградської області про втановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В :
Із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду звернувся ОСОБА_1, який просив встановити факт його постійного проживання у селі Живанівці АДРЕСА_1, Компаніївського району Кіровоградської області станом на час проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року та станом на час набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року.
Пітримуючи свою заяву, ОСОБА_1 повідомив суду, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у 1990 році навчався у школі та професійно-технічному училищі на території Миколаївської області України, після чого з червня 1991 року став проживати на території Компаніївського району у селі Живанівці по АДРЕСА_1, зі своєю співмешканкою ОСОБА_5, реєстрацію проживання за цією адресою оформив 29 вересня 2000 року. Встановлення факту необхідне для встановлення його належності до громадянства України.
Заперечуючи проти вимог заявника, представник заінтересованої особи групи громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3, який одночасно виступав представником залученої до справи ухвалою суду заінтересованої сторони - Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області, пояснив суду, що ОСОБА_1 не проживав постійно на території села Живанівки Компаніївського району в зазначений заявником період, оскільки в паспорті на його ім»я відсутня необхідна відмітка. Зазначив, що навчання на території України будь-кого, в тому числі й заявника, не є постійним місцем проживання особи. Вказав, що ОСОБА_1 у 1991 році був неповнолітнім, а тому його постійним місцем проживання є місце проживання його батьків.
Представник Компаніївської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_6 повідомив суду, що заявник дійсно проживає на території Компаніївської селищної ради з червня 1991 року, а тому вимоги заяви визнає повністю, просить суд їх задовольнити.
Допитана за клопотанням заявника свідок ОСОБА_7 пояснила, що дійсно у селі Живанівці Компаніївського району Кіровоградської області по АДРЕСА_1, у будинку її бабусі проживав заявник зі своєю сім»єю з кінця серпня 1991 року.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що познайомилася із заявником у 1990 році, під час канікул у школі, він приїздив до неї у село Біляївку Компаніївського району, а по закінченню навчання у Миколаївській області, з червня 1991 року вони з ним стали проживати у фактичному шлюбі спочатку у будинку сестри в селі Біляївці, а з серпня 1991 року у селі Живанівці Компаніївського району по АДРЕСА_1 у будинку, який продала їм ОСОБА_7 Шлюб вони зареєстрували у 1995 році у Молдові, де жили їх батьки, до батьків вона також їздила народжувати їх дітей у 1995 та 1997 роках.В даний час вони створили нові сім»ї та проживають в різних населених пунктах. На час надання суду пояснень свідок не має громадянства України та ніколи не мала його.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність вимог заявника, виходячи з такого.
З оглянутої судом фотокопії паспорта на ім»я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого відділом внутрішніх справ Рибницького райвиконкому Республіки Молдова 17 грудня 1991 року, встановлено, що дана фотокопія не є фотокопією повного документа (паспорта), а містить лише фотокопії шести сторінок документа. На аркуші 25 паспорта є штам про реєстрацію, скріплений печаткою реєстраційного органу, згідно яких реєстрація заявника на території Компаніївського району Кіровоградської області за вказаною ним у заяві адресою вчинена 29 вересня 2000 року за № 29 Компаніївським відділом внутрішніх справ України в Кіровоградській області. У відтиску штампу про проведену реєстрацію заявника зазначено, що саме «паспорт на гр. Р. Молдова ОСОБА_1 зареєстрований», а не місце проживання особи. Суд не мав нагоди оглянути оригінал паспорта та перевірити справжність наданої заявником фотокопії документа, оглянути титульну сторінку та аркуші 1-2 паспорта та інші сторінки цього документа, у яких у встановленому порядку органами МВС України вносилися відмітки про перебування та проживання на території України до часу виготовлення бланків паспортів громадян України та проведення їх обміну. За поясненням заявника сам паспорт втрачений, що робить неможливим надання його суду. З огляду на цю обставину суд не міг достовірно переконатися у встановленні особи заявника, оскільки фото на аркуші 5 паспорта на ім»я ОСОБА_1, враховуючи дату видачі та дату народження особи, було поміщено у віці 16 років, а в даний час вік заявника становить 33 роки.(а.с.5-6).
Згідно свідоцтва про народження на ім»я ОСОБА_1 (а.с.7) заявник народився на території Молдавської РСР 30 квітня 1975 року у селі Вихватинці Рибницького району в сім»ї молдаван.
Згідно адресної довідки, виданої 14 лютого 2005 року ГГІРФО Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області, реєстрація заявника по АДРЕСА_1 села Живанівки Компаніївського району Кіровоградської області вчинена 29 вересня 2000 року.(а.с.8).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Компаніївської селищної ради № 3119 від13 листопада 2008 року заявник дійсно проживає у селищі Компаніївці по АДРЕСА_2.(а.с.9).
Оглянувши атестат № 734 від 25 червня 1991 року, суд встановив, що заявник з 1 вересня 1990 року по 25 червня 1991 року навчався у Маринівському СПТУ-36 (а.с.62), що також підтверджено довідками навчального закладу (а.с.86-87).
Одночасно, з 01 вересня 1990 року по 26 червня 1991 року, заявник навчався у Доманівській районній заочній школі, що підтверджується свідоцтвом про неповну середню освіту від 25 квітня 1991 року та довідкою директора школи (а.с.63, 84).
Реєстрація шлюбу заявника та ОСОБА_5 проведена 17 лютого 1995 року Вихватинецькою сільською радою Рибницького району Республіки Молдова та підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від цього ж числа (а.с.60).
Реєстрація народження дітей заявника ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, вчинена тим же органом та там же, де й реєстрація шлюбу заявника( а.с. 61).
З 11 січня 1997 року заявник став працювати у КДСС «Колос» Компаніївського району, що встановлено з огляду трудової книжки на його ім»я серії НОМЕР_3(а.с.64-65).
Довідкою Посольства Республіки Молдова в Україні № 0190 від 23 лютого 2007 року підтверджено, що на ім»я заявника відсутня інформація щодо ідентифікуючих документів Системи Національних Паспортів Республіки Молдова. (а.с.10).
Про відсутність реєстрації заявника станом на 20 січня 2009 року по м. Кіровограду вказує довідка реєстратора адресного бюро № 3 (а.с.44).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство» № 2235-111 від 18 січня 2001 року громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; згідно п. 2 ч.1 ст. 3 цього ж Закону громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Потреба встановити належність до громадянства України спонукала заявника звернутися до суду з вимогою про встановлення факту його постійного проживання на території України, а тому є обґрунтованою вимогою саме цього Закону.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вимог заявника, виходячи з такого.
Заявник народився 30 квітня 1975 року на території Молдавської РСР, яка разом з Українською РСР входила до Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української РСР була прийнята Постанова «Про проголошення незалежності України», та з цього дня Україна стала незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про громадянство України» від 08 жовтня 1991 року № 1637-Х11 затверджено, що «до приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про громадянство України» застосовуються чинні законодавчі акти, які не суперечать цьому закону»
Постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 р. № 677 затверджено «Положення про паспортну систему в СРСР», яке було чиним до прийняття Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положення про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» від 26 червня 1992 року № 2503-Х11.
Згідно п.1 Положення про паспортну систему СРСР від 28.08.1974р. всі радянські громадяни, які досягли 16-річного віку зобов»язані мати паспорт громадянина СРСР. Для отримання паспорта на підставі п.10 Положення їм необхідно подати особисту заяву, свідоцтво про народження та дві фотокартки до органу внутрішніх справ за місцем проживання (п.9).
30 квітня 1991 року заявнику виповнилося 16 років, що створило обов»язок отримати паспорт громадянина СРСР. Враховуючи, що заявник не подав до Компаніївського РВ УМВС України заяву з вимогою видати паспорт, свідоцтво про народження та фотокартки, суд визнає, що таку дію він особисто виконав за місцем проживання, яке не відповідає тому місцю постійного проживання, яке він просить визнати в судовому порядку.
Також суд приймає до уваги, що на підставі ст.ст. 173-178 КпШС України, чинного на час реєстрації шлюбу та на час народження дітей заявника, заява про реєстрацію шлюбу подається до органу запису актів громадянського стану за місцем проживання однієї з осіб, які вступають у шлюб або за місцем проживання їх батьків одночасно з наданням паспортів або документів, що їх замінюють. При реєстрації шлюбу необхідна особиста присутність осіб, які укладають шлюб та вчинення запису у паспортах на ім»я цих осіб.
Відповідно до ст. 163 цього ж Кодексу реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них. Суд враховує, що ці норми КпШС України не мали перешкод для вчинення реєстрації шлюбу чи народження дітей заявника за місцем проживання при відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання у паспортах заявника та його майбутньої дружини та матері його дітей, оскільки така норма відсутня в тексті закону. Крім того, Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, яка затверджена Міністром Юстиції України 29 грудня 1984 року( п.55, 8). не вимагає обов»язкової наявності штампу про прописку (реєстрацію місця проживання) у паспорті особи, яка звертається за вчиненням актових записів. Тому суд робить висновок, що таке проживання заявника на території Компаніївської селищної ради не було постійним, оскільки, це суперечить змісту вчинених актових записів.
Суд не спростовує ту обставину, що заявник, як це вказують він особисто та його свідки, проживав на території Компаніївської селищної ради у 1991 році, однак визнає, що таке проживання постійним не було.
Таким чином, заявник не надав суду достатніх належних доказів для задоволення його вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214, 218, 235, 256-259, 294 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство» № 2235-111 від 18 січня 2001 року, України, Інструкцією про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, яка затверджена Міністром Юстиції України 29 грудня 1984 року( п.55, 8), 163, 173-178 КпШС України суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа, група громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Компаніївського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області та Компаніївська селищна рада Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційного скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий___________________