Справа №2-1215/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Літвінову С. С. , розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
ВСТАНОВИВ:
16 травня 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовною заявою до Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій вказувала, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
Крім цього їй належить земельна ділянка, площею 2459, 77 кв.м. , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за цією ж адресою.
За час проживання в будинку ОСОБА_1на земельній ділянці було самочинно побудовано: прибудову а-1, площею 38, 7 кв.м. , прибудову а*-1, площею 39, 3 кв.м. , гараж 3-1, площею 46, 8 кв.м. .
Зважаючи на те, що вказані об'єкти самочинної забудови зведені нею особисто на земельній ділянці, переданій у власність з дотриманням архітектурних, будівельних, санітарних і екологічних норм, відповідають правилам протипожежної безпеки, не порушують права інших осіб, позивачка просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача - Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 в попереднє судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача та третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1є власником житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2006 року, за реєстровим № 1686 (а.с. 5).
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 грудня 2007 року (виданого на підставі рішення Новогригорівської сільської ради від 05 червня 2007 року за № 5) позивачка також є власником земельної ділянки, площею 2459, 77 кв.м. , призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за цією ж адресою (а.с. 13).
На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1самочинно побудовано: прибудову а-1, площею 38, 7 кв.м. , прибудову а'-l, площею 39, 3 кв.м. , гараж 3-1, площею 46, 8 кв.м. .
Вказані будівлі були побудовані нею без затвердженого проекту, без дозволу на будівництво та на земельній ділянці, яка не була надана їй на момент будівництва у власність або користування (самочинне будівництво), що є порушенням ст. 24 Закону України «Про планування і забудову території», ст. 25 Закону України «Про основи містобудування в Україні», а тому згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.
Проте, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 375 ЦК України власник (користувач) земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Прибудова а-1, площею 38, 7 кв.м. , прибудова а1-1, площею 39, 3 кв.м. відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам, а гараж 3-1, площею 46, 8 кв.м. відповідає всім вищезазначеним вимогам, окрім санітарних норм, оскільки побудований на відстані 1, 5 метрів від сусіднього житлового будинку при нормі десяти метрів, чим було порушено п. 7.50 ДБН 360-92.
Вказані будівлі не порушують права інших осіб, що підтверджується відповідною письмовою заявою сусіда, самочинно побудовані ОСОБА_1на земельній ділянці, яка була їй надана для; будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
За таких обставин суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на самочинно побудоване нерухомого майно.
На підставі викладених обставин, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1до Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити повністю.
Визнати заОСОБА_1 як власником житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме: прибудову а-1, площею 38, 7 кв.м. , прибудову а'-1, площею 39, 3 кв.м. , гараж 3-1, площею 46, 8 кв.м. , які є невід'ємною частиною будинку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області
через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне
оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі
апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.