Справа № 203/3494/21

2/0203/113/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі         - Потаповій В.С.

за участю представника позивача- ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новицька Марина Юріївна, про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

       Ухвалою від 23.09.2021 року було відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

       Протокольною ухвалою суду від 11.08.2022 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

       10.05.2023 року на електронну адресу суду надійшла позовна заява в новій редакції, подана та підписана представником позивачки.

       В судовому засіданні представник позивачки просив прийняти до розгляду вказану позовну заяву. Також в поданому клопотанні просив залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В.        

Представник відповідача проти прийняття позову в новій редакції та залучення в якості третьої особи приватного нотаріуса заперечував.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 року по справі №161/2823/19 (провадження №61-6515св20) висловився щодо поняття предмету та підстави позову, як основних елементів, які визначають сутність будь-якого позову і зауважив, що реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст.4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Водночас, процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.д.

В разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета спору або підстав позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 року у справі №911/2139/19.

Зі змісту позовної заяви в новій редакції, поданої 10.05.2023 року, вбачається, що в останній сторона позивача доповнює підстави позову новими фактичними обставинами щодо права позивачки на спадкування після померлого спадкодавця ОСОБА_5 , порушення порядку посвідчення нотаріусом заповіту, а також посилається на положення законодавства, зокрема положення Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, які не були зазначені у первісному позові.

Таким чином, подана 10.05.2023 року позовна заява фактично є заявою про зміну підстав позову.

Згідно ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Пунктом 2 ч.2 ст.49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Частиною 3 ст.49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч.3 ст.217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

       Таким чином, оскільки позовна заява про зміну підстав позову подана стороною позивача 10.05.2023 року, тобто після початку розгляду справи по суті, остання підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України.

       В частині клопотання представника позивача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В., яка заміщує приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Новицьку М.Ю., суд враховує наступне.

       Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд враховує, що оспорюваний заповіт не посвідчувався саме приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новицькою М.Ю.

Згідно листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) вбачається, що діяльність приватного нотаріуса Новицької М.Ю. не була припинена, а зупинена тимчасово, з укладення договору про заміщення із приватним нотаріусом Двірник І.В.

В зв`язку з цим, суд не вбачає передбачених ч.1 ст.53 ЦПК України підстав для залучення до участі у розгляді справи приватного нотаріуса Двірник І.В. та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст.4,49,53,120,126,217,257,258,260,261 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новицька Марина Юріївна, про визнання недійсним заповіту, поданий 10 травня 2023 року та зареєстрований судом 11 травня 2023 року – залишити без розгляду.

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивачки про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Двірник Інни Валентинівни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи в частині залишення позову без розгляду шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.Ю.Казак