Дата документу 08.05.2023 Справа № 334/865/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 334/865/23                        Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадж. № 11-кп/807/771/23                 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянула 8 травня 2023 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2023 року відносно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, пенсіонер, одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, який не є інвалідом, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Встановлені вироком суду першої інстанції обставини:

Місцевий суд в оскаржуваному вироку зазначив наступне: органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.

05.12.2022 приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_10 , знаходячись у палаті № 10 Терапевтичного відділу КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, яка розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Щаслива 1, на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс не менше одного удару ходунками в область потилиці з лівого боку останній, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, підапоневротична гематома м`яких тканин лівої потиличної ділянки, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_10 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і в присутності захисника ОСОБА_11 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2023 року:

ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік та поклавши обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі прокурор, вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своїх доводів зазначає про те, що безпосередньо судом першої інстанції, в порушення вимог ст.374 КПК України, фактичні обставини провадження встановлені не були, а обвинувачення, визнане судом доведеним, не сформульовано, що унеможливлює оцінку правильності кваліфікації дій обвинуваченого. Зазначені недоліки є безумовною підставою для скасування вироку.

Просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, вказавши про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд у вироку не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

Захисник заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги прокурора.

В судове засідання апеляційної інстанції обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю обвинуваченого, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, згідно вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку, зокрема зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Однак, вказані вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції не виконані належним чином.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Проте, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку районний суд не сформулював обвинувачення, яке визнане судом доведеним, а лише виклав обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_10 органом досудового розслідування, про що прямо вказано у вироку.

Отже, за змістом оскаржуваного вироку суд обмежився констатацією висунутого ОСОБА_10 органом досудового розслідування обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України, що засвідчує обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора.

Суд апеляційної інстанції виходить із того, що районний суд взагалі не встановив фактичних обставин провадження, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення районного суду.

Одночасно, колегія суддів зауважує, що згідно ч.1 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження щодо вчинення кримінального проступку ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

Зміст оскаржуваного вироку вказує, що суд першої інстанції на вказані вимоги уваги не звернув, чим припустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Такою загальною засадою кримінального провадження у цьому випадку є законність, дотримання якої не було забезпечено судом під час розгляду цього кримінального провадження.

Наведений факт істотного порушення вимог кримінального процесуального закону має суттєве значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення і є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку, з призначенням нового судового розгляду, що відповідатиме положенню ч.6 ст.9 КПК України, вимогам ч.1 ст.412, п.6 ч.1 ст.407 КПК України.

Необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції внаслідок вищезазначених обставин обумовлює задоволення поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2023 року відносно ОСОБА_10 , визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

        ОСОБА_2         ОСОБА_3 ОСОБА_4