Справа № 545/5428/22

Провадження № 1-кп/545/136/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Полтава  в  залі  суду  кримінальне  провадження, внесене  до  ЄДРДР  за № 120221704200001558  відносно   ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чутове Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 на посаді навідника відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону НОМЕР_3 окремої аеромобільної бригади у військовому званні «солдат», не інваліда, одруженого, неповнолітніх дітей не має, фактично проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

з його слів інших кримінальних проваджень щодо його особи, скарг на стан здоров`я та тяжких хвороб в даний час не має, протягом року не притягався до адмінвідповідальності за порушення ПДР України,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286-1 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_4 ( по стройовій частині ) № 277 від 28.10.2021 солдата гр. ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та призначено на посаду стрільця-зенітника ракетного взводу.

Обвинувачений гр. ОСОБА_5 09 серпня 2022 року близько о 01-15 год., у темний час доби, перебуваючи поза службою, у порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи на законних підставах технічно справним транспортним засобом - автомобілем «BMW 323», д.н.з. НОМЕР_5 , рухався по авто дорозі МОЗ сполученням «Київ-Харків-Довжанський», в напрямку з м. Харків до м. Полтава у межах крайньої лівої смуги для руху, здійснюючи перевезення у якості пасажира переднього сидіння військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 гр. ОСОБА_6 .

Пересуваючись на вищевказаному автомобілі зі швидкістю приблизно 120-140 км/год., яка є перевищенням максимально дозволеної швидкості руху на даній ділянці дороги, що складає 50 км/год., відповідно до встановлено дорожнього знаку 3.29. Розділу 33 ПДР України, порушуючи п. 12.9. б) ПДР України, на 362 км. автодороги МОЗ сполученням «Київ-Харків-Довжанський», обвинувачений проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, у порушення вимог п. 12.3. ПДР України, будучи об`єктивно спроможним виявити перешкоду у вигляді встановлених на проїзній частині бетонних конструкцій, та маючи можливість застосувати своєчасні міри гальмування для зниження швидкості свого руху, негайно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді бетонної конструкції передньою частиною керованого ним автомобіля.

Внаслідок ДТП пассажиру - потерпілому гр. ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді : вдавленого багатоуламкового перелому кісток тазу справа зі зміщенням ( перелом вертлюгової впадини з переходом на лобкову кістку, перелом клубової кістки та вивих головки правого стегна ); забійної рани м`яких тканин ділянки правого кульшового суглобу; закритого трьохкісточкового перелому правої гомілки з вивихом стопи ( переднього краю дистального метаепіфізу правої великогомілкової кісточки зі зміщенням, перелом медіальної та латеральної кісточок правої гомілки зі зміщенням ); закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та садна шкіри поперекової ділянки справа, які кваліфікуються, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

За вищевказаних обставин причиною вказаної ДТП та її наслідків стало порушення водієм автомобіля – обвинуваченим вимог п.п. 2.9. а), 12.3., 12.9. б), 3.29. Розділу 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими :

2.9.        Водієві забороняється :

а)        керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

12.9.        Водієві забороняється :

б)        перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4., 12.5., 12.6., 12.7., на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки : 3.29., 3.31. або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3. цих Правил….

3.29. Розділу 33 «Обмеження максимальної швидкості». Знак забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.

Порушення вимог п. 12.3. ПДР України водієм гр. ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням вказаної ДТП та він мав технічну можливість запобігти даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3. ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою провину по пред`явленому обвинуваченню визнав повністю, пояснивши, що вірно розуміє всі фактичні обставини по справі, їх не оспорює. Додав, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин зазначених в обвинуваченні, він потерпілому тривалий час допомогав одразу після ДТП, поки він перебував на стаціонарному лікуванні, перед потерпілим вибачався. Щиро каявся. Зазначив, що добровільно вступив до лав ВСУ, брав участь в активних бойових діях, отримав контузію, крім його заробітку його сім`я інших видів доходів не має, бо батько інвалід 1 групи, мати не працює, а сестра неповнолітня. Прохав не позбавляти його прав керування, бо він зробив для себе певні висновки щодо безпечного керування ТЗ згідно ПДР України, вказував, що щиро кається. Протягом року за порушення ПДР України не притягався до адміністративної відповідальності, стаж керування має з 2018 року. Гостра необхідність керування ТЗ виникла після сумісного вжиття пива з потерпілим у справі, який впав та підвернув ногу, мав гострий біль, тому виникла необхідність його доставки у військовий госпіталь в м. Полтава, т. к. інші лікарні меддопомогу військовослужбовцям не надають.

Решта доказів, що підтверджують провину обвинуваченого по пред`явленому обсягу обвинувачення не досліджувались за недоцільнісю та не оспрюванням фактичних обставин учасниками судового процесу на підставі ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ст. 286-1 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання. Який за місцем служби характеризується позитивно. Згідно медичних документів на медичних обліках не перебуває, зі слів скарг на стан здоров`я та тяжких хвороб на даний час не має.

Обставинами пом`якшуючими покарання обвинуваченого є : щире каяття, те, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, має намір вішкодовувавти шкоду потерпілому, добровільно вступив до лав ЗСУ та приймає участь в активних бойових діях.

        Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченого судом не встановлено. Аналізуючи зібрані докази по справі, враховуючи думку потерпілого з приводу покарання, який послався на розсуд суду, бо його цікавить в даному випадку лише відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкції статті з урахуванням положень ст. 58 КК України, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, приймає участь в активних бойових діях по обороні Держави України від військової агресії рф, вчинив не умисний злочин, суд вважає за можливе замість позбавлення волі призначити службове обмеження на той самий строк із відрахуванням в дохід Держави.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів у провадженні та відшкодування витрат за проведення експертиз у провадженні підлягають вирішенню відповідно до ст. 100, 122 КПК України.

Керуючись ст. 373 - 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 – 1 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 3 ( трьох ) років.

На підставі ст. 58 ч. 1 КК України замініти призначене основне покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців на строк до 2 ( двох ) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 3 ( трьох ) років.

На підставі ст. 58 ч. 2 КК України із суми грошового забезпечення засудженого гр. ОСОБА_5 провадити відрахування в дохід Держави у розмірі 10 ( десяти ) відсотків.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь НД ЕКЦ МВС України у Полтавській області судові витрати за проведення відповідних експертиз у провадженні у загальній сумі 2 642,92 гривень.

Речовий доказ у провадженні - автомобіль «BMV 323» д.н.з. НОМЕР_5 , який знаходиться на зберіганні на спец майданчику ГУНП в Полтавській області – повернути гр. ОСОБА_7 як законному володільцю, скасувавши накладений на нього арешт згідно ухвали слідчого судді Октябрського райсуду м. Полтава від 22.08.2022.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського Апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

           Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1