ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2030/23 Справа № 219/13704/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року        Дніпровський апеляційний суд в складі

судді доповідача         ОСОБА_2 ,

суддів                         ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 27 квітня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 27.04.2023 року по 25.06.2023 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебувають кримінальні провадження № 12020050150000913 відносно ОСОБА_7 за ч. 1    ст. 307, ч. 1 ст. 309КК України; № 12018050150001063 від 06.05.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької областівід 27 квітня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_9 було продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 27.04.2023 року по 25.06.2023 року включно.

Адвокатом ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , подано апеляційну скаргу, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали і скасувати її з постановленням нової; відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Звертає увагу суду, що справа розглядається більше двох років, а тексти рішень суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є повністю ідентичними в частині мотивування необхідності продовження тримання під вартою із зміною лише періодів такого тримання, та носять автоматичний характер. Окрім цього, поза увагою суду залишено той факт, що за весь час проведення судового розгляду допитано лише одного свідка, при цьому сторона обвинувачення створбє штучну ситуацію, за якої виникають підстави, на які посилається обвинувачення в обгрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою. Вказує, що саме лише посилання суду під час вирішення питання про продовження тримання під вартою для проведення слідчих дій, не є достатньою підставою тривалого тримання під вартою. Звертає увагу на те, що переважна більшість судових засідань відкладалась через неявку сторони обвинувачення або на них вирішувались питання про продовження строку тримання під вартою. Також, відкладення судових розглядів відбувалось через неявку захисника другого обвинуваченого у кримінальному провадженні ОСОБА_10 .

Від захисника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а від інших учасників судового розгляду клопотань про розгляд апеляційної скарги захисника за їх участі не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши обвинуваченого та його захисника, які, кожен окремо, просили апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав:

Розглядаючи 27 квітня 2023 року під час судового розгляду кримінальних проваджень клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , суд 1-ї інстанції прийняв до уваги, що останній обвинувачуються, у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Судом встановлено, що всі ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , не змінилися та продовжують існувати, а саме: ризик переховування від суду та ризик незаконного впливу на свідків, а застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Відносно позиції сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вказує на наступне.

Ризик переховування є актуальним з огляду на те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 307 ч. 1 за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту або залогу, особистого зобов`язання на даний час судового слідства є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та в період військового стану є недоречним з огляду на задіяння підрозділів поліції в операції з оборони України.

Ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати, оскільки, із виділених матеріалів справи та довідки про рух справи слідує, що в судовому засіданні було допитано лише одного свідка, про що зазначає і в своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого.

З огляду на назначене, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились.

Твердження сторони захисту про тривале перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 через затягування судового розгляду даної справи судом, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу. Так, із довідки про рух даної справи вбачається, що розгляд справи відкладався здебільшого з підстав, що не залежать від суду.

Отже, в оскаржуваній ухвалі суд обґрунтовано зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України до теперішнього часу існують та не зменшилися. Тобто, судом враховані не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому при доведеності його вини, та посилання суду про необхідність проведення слідчих дій, а і: дані про особу обвинуваченого, обсяг обвинувачення та самі обставини інкримінованих злочинів, всі ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які з огляду на вказане не зменшилися та продовжують існувати.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції цілком правильно зазначено, що запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не передбачається можливим, оскільки вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи особу обвинуваченого, обсяг обвинувачення та самі обставини інкримінованих злочинів,приходить до висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_12 і виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Рішення суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлено із належним додержанням приписів ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, істотних порушень судом апеляційної інстанції встановлено не було.

Таким чином апеляційна скарга, як така що не підтверджується обставинами провадження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 27 квітня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 27.04.2023 року по 25.06.2023 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4