Головуючий в 1 інстанції - Лебеженко В.О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
26 серпня 2008 року справа № 22а-8760/08 м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Ястребової Л.В.
суддів Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.
при секретарі
судового засідання Запорожцевій Г.В.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представник від відповідача - не з”явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради
на постанову Дружківського міського суду Донецької області
від 19.06.2008 року
по справі № 2а-168/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Дружківської міської ради
про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2002 по 2007 рік, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2002 по 2007 рік.
Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2008 року у справі № 2а-168/08 позовна заява задоволена частково: визнані дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1. у виплаті недоплаченої щорічної допомоги оздоровлення з 2002 по 2005 роки та 2007 рік незаконними, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2005 роки у сумі 5194, 90 грн., за 2007 рік у сумі 2575,00 грн, а всього 7769,90 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити та винести нову постанову, якою у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. до УПСЗН виконкому Дружківської міської ради про стягнння недоотриманих сум на оздоровлення відмовити.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції за викликом не з”явився, був повідомлен належним чином.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
ОСОБА_1. - належить до 2 категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверждується посвідченням серії НОМЕР_1.
Перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 2, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п”яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.
Фактично відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення:
за 2002 - 2003 рік - по 26,70 коп. - 31.08.2004 року за кожний рік.,
за 2004 рік - в сумі 26 грн. 70 коп. - 25.06.2005 року,
за 2005 рік - в сумі 100 грн., - 28.09.2006 р.
за 2006 рік - в сумі 100 грн. 00 коп. - 28.02.2007 р.
Допомога на оздоровлення за 2007 рік буде виплачена протягом 2008 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Як вважає апелянт, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п”яти мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002, 2003, 2004, 2005, 2007 роки, а не вказані Постанови КМУ.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 26 грн. 70 коп. за 2002 - 2004 рік, 100 грн. 00 коп. за 2005- 2006 роки, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Дружківської міської ради на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 19.06.2008 року. у справі № 2а-168/08- залишити без задоволення.
Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 19.06.2008 року у справі № 2а-168/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2002-2005,2007 року - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді