Справа №2-1439\09
РІШЕННЯ
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі
головуючого судді Фанди В.П.
при секретарі Швець З.В.,
представника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про стягнення збитків за договором позики
встановив:
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду та вказав, що з відповідачем було укладено договір позики, внаслідок якого відповідач отримав готівку, яку мав повернути протягом 10 днів з дня її отримання у виді лому металів. Проте по закінченню даного строку відповідач не виконує свої зобов»язання, просить стягнути збитки з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Відповідач повідомлений судом про час і місце слухання справи, але до суду не з»явився, письмово не повідомив про причини неявки до суду, не направив заперечення на позов чи свого представника. Суд рахує можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження.
Встановлено, що 08.11.05 року директор ТОВ «Укрвтормет» ОСОБА_4 виділив ОСОБА_5 для закупівлі металів 60 000 грн.. Протягом 10 днів з моменту отримання суми відповідач зобов»язувався відвантажити металолом, що підтверджується письмовою заявкою.
В силу ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Позивач у позовній заяві, його представник у судовому засіданні посилаються на те, що між сторонами було укладено договір позики.
З наданої заявки слідує, що між сторонами (представником юридичної особи та фізичною особою) укладався не договір позики, оскільки відповідач зобов'язувався повернути позивачеві не таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а за отриману готівку - відвантажити металолом.
Крім цього, розписка або інший документ, якщо вони знаходяться у позикодавця, засвідчують лише факт отримання грошей або речей позичальником. Вони не замінюють договору позики. У зв»язку з цим укладення такого договору, що підтверджується лише розпискою, є недодержанням вимог закону і його укладення не може грунтуватися на свідченнях свідків (ст..1051 ЦК України).
Позивач, його представник не надали суду письмових доказів того, що товариством в установленому порядку відповідно до вимог бухгалтерського обліку ( видатковий касовий ордер) було видано відповідачеві у позику готівку.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10,60,208 ЦПК України, ст.ст.1046,1047 ЦК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 60 000грн. збитків за договором позики.
Мотивувальна частина рішення виготовлена 12.04.09 року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя