Справа № 420/13777/22

У Х В А Л А

08 травня 2023 року                                                                                                               м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості – 350418 грн. 60 коп. на бюджетний рахунок UA298999980314070512000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18010300, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/18010300.

Суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, з`ясував, зокрема, що від представника відповідача до суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, вхід. № 36393/22, в якому останній, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 102, п. 6 ч. 1 ст. 306 КАС України, просить постановити ухвалу, якою призначити (доручити) проведення експертного (технічного) дослідження документів Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (ІКЮО 25574222; 65005, Одеська обл., місто Одеса, Малиновський район, вулиця Прохоровська, будинок 35) та надати останньому для проведення дослідження матеріали судової справи, на вирішення експерта поставити наступні питання:

а) Чи виконаний підпис в оригіналі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із трек-номером 6501603300077, ОСОБА_1 чи іншою особою?

b) Чи виконана (проставлена) дата в оригіналі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із трек-номером 6501603300077, ОСОБА_1 чи іншою особою?

Згідно зі змістом зазначеного клопотання, його подано з таких фактичних підстав, зокрема:

- відповідачем подане клопотання про витребування у позивача доказу, а саме: оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із трек-номером 6501603300077;

- позивач зазначає, що вказаний документ ним не підписувався, дата отримання відповідачем не проставлялась, а відтак, на документі (доказу) проставлено підпис та дата, який не належить відповідачу, а відтак, є підробленим невстановленою особою;

- право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення-рішення за умови неініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу;

- проведення заявленої експертизи є необхідним з огляду доведення відповідачем факту неотримання податкового повідомлення-рішення від 21.05.2021 № 0374127-2403-1551, прийняте ГУ ДПС в Одеській області;

- при доведені підробки підпису відповідача, вказане є підставою для відмови, позовних вимогах в частині стягнення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 178432,58 грн., оскільки, сума грошового зобов`язання не набула статусу узгодженої, що позбавляє право позивача на подальше стягнення податкового боргу.

Зазначене клопотання подане представником відповідача без додатків.

Дослідивши доводи представника відповідача та матеріали справи в межах розгляду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України, на пункт перший якої у клопотанні посилається представник відповідача, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, зокрема, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до положень статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з вищенаведеного змісту позовних вимог, предметом позову (відповідно, спору / дослідження / встановлення / тощо) за даним позовом є наявність/відсутність підстав для стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості – 350418 грн. 60 коп.

Згідно зі змістом мотивувальної частини позову, позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, із посиланням на вимоги п. 15.1 ст. 15, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 ст. 54, п.п. 59.1, 59.5 ст. 59, п. 58.3 ст. 58, пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 87.11 ст. 87 ПК України, та зазначенням таких фактичних підстав, зокрема:

- заборгованість відповідача перед бюджетом у розмірі 350418 грн. 60 коп. виникла в результаті: - податкового повідомлення-рішення № 0003520-5306-1521 від 22.01.2020 – 171986,02 грн. (податкове зобов`язання); - податкового повідомлення-рішення № 0374127-2403-1551 від 21.05.2021 – 178432,58 грн. (податкове зобов`язання);

- в зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 11809-13 від 22.10.2020, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ФОП ОСОБА_1 .

Так, згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи, визначені  підпунктом 41.1.1  пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, зокрема, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому  податкову вимогу в  порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений  пунктом 102.4  статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному  статтею 42  цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, зокрема, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Крім того, відповідно до п. 6 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України  «Про електронні документи та електронний документообіг»  та  «Про електронні довірчі послуги».

У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку податкової вимоги в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така податкова вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту для надіслання податкової вимоги у паперовій формі.

При цьому строк доставки податкової вимоги в електронний кабінет, визначений абзацом другим цього пункту, не зараховується до строку надіслання такої вимоги.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З вищенаведеного змісту позову та положень законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що предметом дослідження та встановлення у цій справі будуть, зокрема,  фактична наявність зазначених у позові податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, їх зміст стосовно підтвердження суми боргу відповідача, заявленого до стягнення, та дотримання законодавчих вимог саме до позивача, як до податкового (контролюючого) органу, в даному випадку щодо надіслання зазначених у позові податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень відповідачу, в тому числі щодо застосування правових наслідків у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу/податкове повідомлення-рішення.  

Виходячи з встановленого, наведені у клопотанні обставини, зокрема, що: поштовий документ, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу із трек-номером 6501603300077 позивачем не підписувався; дата отримання відповідачем не проставлялась, а відтак, на документі (доказу) проставлено підпис та дата, який не належить відповідачу; а відтак, є підробленим невстановленою особою, – не входять до предмету дослідження/встановлення/доказування/тощо у цій справі.

Інших суттєвих доводів-підстав (фактичних і юридичних) щодо обґрунтування клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представником відповідача не наведено та/або доказів на їх підтвердження не надано.

При цьому також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, вхід. № 36393/22, є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"  № 540-IX  від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Клопотання розглянуто, ухвалу постановлено та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року  № 58/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 102, 104, 194, 205, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, вхід. № 36393/22, – відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

          Суддя                                                                                          М.Г. Цховребова