Справа № 161/6926/23 Провадження №11-сс/802/219/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2023 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач СД ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього, із забороною володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2023 року зазначене клопотання задоволено частково. Накладено арешт на рухоме майно, а саме: транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, із забороною розпорядження та відчуження вказаним майном у будь-якій спосіб. Повернуті ОСОБА_9 транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього.

У поданій апеляційній скарзі прокурор посилається на незаконність судового рішення. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою накласти арешт на транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього, із забороною володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі і просила скасувати судове рішення та повністю задовольнити клопотання про накладення арешту на майно, представника власника майна, який заперечив апеляцію і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення дізнавача, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з приписами п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Матеріалами провадження стверджується, що 27.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12023035610000115 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України (а.п.3).

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку апеляційного суду, накладаючи арешт на транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього, слідчим суддею враховано, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що воно використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди.

Суд апеляційної інстанції вважає, що стороною обвинувачення доведено, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, ч.3, ч.5 ст.170 КПК України, та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розгляду кримінального провадження, дослідження їх органами досудового слідства та подальшого проведення судових експертних досліджень.

Як вбачається з матеріалів провадження, постановою дізнавача СД ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 від 27.04.2023 усе вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.п.9).

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього є майном, щодо якого є достатні підстави вважати, що воно використовувалося для вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення, одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та відповідає вимогам, зазначеним у ст.98 КПК України.

Однак, доводи апеляційної скарги про необхідність накладення арешту на вказане вище майно із забороною ним користування, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими.

Вимоги п.5 ч.2 ст.173 КПК України визначають, що слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відповідно до п.6 - і наслідки арешту майна для третіх осіб.

Частиною 4 статті 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Положення ч.ч.1, 2 ст.100 КПК України регламентують, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши усі вказані обставини в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що транспортний засіб, марки «Mitsubishi», моделі «Space Star», н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2003 року випуску, разом із ключем запалювання до нього хоча й мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, проте накладення на них арешту із забороною користування буде суперечити положенням вищевказаних статей КПК України.

Що ж стосується посилань апелянта на неповідомлення прокурора про час та місце розгляду клопотання про накладення арешту на майно, як на підставу скасування ухвали слідчого судді, то вони є небгрунтованими з таких підстав.

Положеннями ч.1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Як убачається із оскаржуваної ухвали, розгляд клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею було проведено за участі дізнавача ОСОБА_8 та представника власника майна ОСОБА_7 (а.п.45-46).

Тому в даному випадку відсутні порушення вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді клопотання про накладення арешту на майно.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Підстави для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2023 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді