ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"03" травня 2023 р.                     м. Ужгород                              Справа  № 907/628/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області  Ремецькі О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши скаргу (вх. №02.3.1-02/2480/23 від 05.04.2023) Національного банку України, м. Київ на дії державного виконавця

у межах справи №907/628/17

за позовом Національного банку України, м. Київ

до відповідача    Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат", м. Берегово

за участю третьої особи, яка  не заявляє самостійних вимог  щодо предмета спору на  стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова        ініціатива", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Представники :

від позивача (скаржника) - Цвєтков Володимир Миколайович, наказ № 2161-к від 15 вересня 2021 року - в режимі відеоконференції   

від відповідача - не з`явився   

від 3-ї особи відповідача - не з`явився   

від органу ДВС - Ярош Сергій Іванович, посвідчення  АБ № 014241 від 01 липня 2020 року   

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018, яке набрало законної сили 12.02.2018,    позовні   вимоги задоволено частково.

На примусове виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі 26.02.2019 видано наказ, в який ухвалою суду від 15.11.2019 внесено виправлення.

05.04.2023 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга (вх. №02.3.1-02/2480/23 від 05.04.2023) Національного банку України, м. Київ на дії державного виконавця.

Ухвалою суду від 10.04.2023 р. прийнято скаргу (вх. №02.3.1-02/2480/23 від 05.04.2023) Національного банку України, м. Київ на дії державного виконавця до свого провадження. Розгляд скарги призначено на 03.05.2023 року на 11:30 год.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Софіна О.В. (за вх.№02.3.1-02/2706/23 від 12.04.2022 р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке призначено на 03 травня 2023 р. о 11:30 год. у режимі відеоконференції.

До дати засідання 03.05.2023 року від Департаменту ДВС МЮУ надійшли письмові пояснення, в яких просять суд відмовити в задоволенні скарги.

У поданій скарзі представник Національного банку України, зазначає наступне.

05.05.2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. (далі - державний виконавець), з метою примусового виконання Наказу, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68949816.

14.07.2022 року державним виконавцем проведено опис та арешт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягай згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 68949816 державним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП «Габ`яно».

Станом на 19.09.2022 згідно із висновком про вартість майна, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ПП «Габ`яно», ринкова вартість Предмета іпотеки становить 6 155 000,00грн без ПДВ або 7 386 000,00 грн з ПДВ.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі №420/8811/20 дійшов висновків, що у випадку, якщо боржник є платником ПДВ, то передача на реалізацію нерухомого майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, яка призводить до несплати покупцем ПДВ у складі вартості майна, а боржник буде зобов`язаний нарахувати ПДВ на остаточну вартість об`єкта нерухомого майна, відобразити в своєму податковому обліку та видати покупцю податкову накладу, хоча у останнього відсутнє право на податковий кредит.

18.01.2023 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено клопотання за вихідним номером 63-0005/4048 про передачу описаного та арештованого Предмету іпотеки на електронний аукціон (торги) за визначеною, залученим для участі у виконавчому провадженні суб`єктом оціночної діяльності — суб`єктом господарювання, ціною, що враховує ПДВ так, як згідно з відкритих джерел, власник майна — боржник ПрАТ «Берегівський м`ясокомбінат» е платником податку на додану вартість та вбачається, що передача на реалізацію Предмету іпотеки за ціною без врахування ПДВ може визнаватися судами безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, як наслідок недоотримання коштів та оскарження торгів після оформлення їх результатів.

У свою чергу представником скаржника через бездіяльність державного виконавця щодо виставлення Предмета іпотеки на реалізацію, була надіслана вимога від 08.03.2023 № 63-0005/15623 про вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, 22.03.2023 Національному банку з інформації, розміщеної на сайті системи OpenMarket, стало відомо про опублікування повідомлення про призначення на 21.04.2023 електронних торгів з примусової реалізації Предмета іпотеки за початковою вартістю 6 155 000,00 грн, тобто за ціною визначеною ПП «Габ`яно», яка не враховує ПДВ.

Скаржник просить врахувати висновки Верховного Суду, та вважає що дії державного виконавця із виставлення нерухомого майна на торги за ціною без врахування ПДВ свідчать про безпідставне заниження ринкової вартості Предмета іпотеки, та як наслідок недоотримання стягувачом коштів від продажу Нерухомого майна.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у поданих письмових поясненнях, вважає вимоги викладені в скарзі безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що вищевказана постанова чинна та не оскаржувалась сторонами виконавчого провадження. Поряд з тим роз`яснено право сторін виконавчого провадження на оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Проте, вищевказаний звіт № 420/09/22 про оцінку описаного та арештованого майна у відповідності до постанови від 14.07.2022 ВП № 68949816, не оскаржувався сторонами виконавчого провадження до суду.

Також Департамент відзначає, що вищевказане нерухоме майно, на яке звернуто стягнення реалізується через електронний аукціон вже втрете (в межах попереднього пред`явлення виконавчого документа ВП № 63837506, № 62664747) та робить висновок, що з попередньою реалізацією через електронний аукціон за вартістю майна без урахування ПДВ Національний банк України погодився, водночас у даній справі, коли вказане майно вже реалізується втрете - подано скаргу.

Посилаючись на  чинне законодавство (Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку» чи Порядком реалізації арештованого майна), а також самим рішенням, Департамент державної виконавчої служби стверджує, що не передбачено обов`язку державного виконавця передавати нерухоме майно боржника на реалізацію з урахуванням вартості ПДВ, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні скарги Національного банку України у справі №907/628/17 в повному обсязі.

В свою чергу, Національний банк вважає у поданих додаткових поясненнях щодо обставин, викладених у письмових поясненнях Департаменту ДВС Мін`юсту, для спростування доводів останнього вважає за достатнє переглянути характеристики лоту зазначені на сайті ДП «Сетам» - https://setam.net.ua/auction/523231. Де в останньому абзаці зазначено - «Операція з продажу майна підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, який нараховується та сплачується відповідно до законодавства. Згідно з висновком про вартість майна від 26.09.2022, вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання складає 7 386  000 грн з ПДВ».

Разом з тим, вказує на те, в матеріалах виконавчого провадження № 68949816 наявний висновок про вартість майна від 26.09.2022 із врахуванням ПДВ (копію надано стягувачем суду), який використовувався державним виконавцем при передачі майна на реалізацію..

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою  статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Частиною першою  статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»  виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього  Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини першої  статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до частини 1      статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII     сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша  статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 9 частини першої      статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»     виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до частини 1, абзаців 1-3 частини 2      статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII  арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За змістом частин першої - третьої      статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»     визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частин першої, другої  статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»     рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року      Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У відповідності до частини 3      статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII  експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені      Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ     (далі - Закон №2658-ІІІ).

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в  статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з      статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ     незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до      статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті      10, частина 1 статті      11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» № 2658-III).

Частиною другою      статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»  передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації  про зазначене майно для проведення його оцінки.

Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III     передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440     затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Стандарт).

Відповідно до пункту 1 Стандарт є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 3 поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема: вартість - еквівалент цінності об`єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу; строк експозиції - строк, протягом якого об`єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною і тривалість якого залежить від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно, кількості потенційних покупців, їх купівельної спроможності та інших факторів; ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови продажу об`єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

Відповідно до пункту 11 Стандарту оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п. п. 35, 38 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Пункти 16, 47 даного Національного стандарту визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Так, Постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 68949816 державним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП «Габ`яно». Згідно із висновком про вартість майна, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ПП «Габ`яно» , ринкова вартість Предмета іпотеки станом на 19.09.2022 становить 6 155 000,00 грн без ПДВ або 7 386 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з висновком про вартість майна від 26.09.2022, вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання складає 7 386  000 грн з ПДВ».

  Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440  затверджено Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Згідно пункту 17 даного документа у Звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об`єкта оцінки, оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість.

Оціночні процедури, пов`язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Таким чином, з наведених вище норм вбачається, що суб`єкт оціночної діяльності визначає саме ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 ПК України  ринкова ціна -ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

    Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Берегівський м`ясокомбінат» є платником податку на додану вартість, а тому при здійсненні органом виконавчої служби операції з продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), у позивача виникають податкові зобов`язання в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, що не було спростовано відповідачем та стягувачом.

У постанові від 02.06.2022 у справі № 420/8811/20 Верховний Суд дійшов висновків, що у випадку, якщо божник є платником ПДВ, то передача на реалізацію нерухомого майна за ціною без врахування ПДВ е безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, яка призводить до несплати покупцем ПДВ у складі вартості майна, а боржник буде зобов`язаний нарахувати ПДВ на остаточну вартість об`єкта нерухомого майна, відобразити в своєму податковому обліку та видати покупцю податкову накладу, хоча у останнього відсутнє право на податковий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на наведене, дії державного виконавця із виставлення нерухомого майна на торги за ціною без врахування ПДВ свідчать про безпідставне заниження ринкової вартості Предмета іпотеки, та як наслідок недоотримання стягувачем коштів від продажу нерухомого майна, а тому, доводи державного виконавця, про те, що  не передбачено такого обов`язку державного виконавця передавати нерухоме майно боржника на реалізацію з урахуванням вартості ПДВ та що виконавчі дії вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» своєчасно та в повному обсязі, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягай згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Інші доводи державного виконавця, судом відкидаються, оскільки вони не спростовують встановлених судом порушень при винесенні оскаржуваної постанови та вчиненню виконавчих дій.

Обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків, у той час як статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено обов`язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З огляду на вищенаведене, вимоги по скарзі належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 234, 343, 339, 342  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу (вх. №02.3.1-02/2480/23 від 05.04.2023) Національного банку України, м. Київ на дії державного виконавця – задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. щодо передачі на реалізацію нерухомого майна - комплексу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Сільвая (Кооперативна), 3  за стартовою ціною 6 155 000,00 грн без ПДВ..

3. Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В. С. передати на реалізацію нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Сільвая (Кооперативна), 3 за стартовою ціною 7 386 000,00 грн з ПДВ.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.  Ухвала підписана 10.05.2023.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                      Ремецькі О.Ф.