ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
05.03.07 р. Справа № 32/294
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіноїпри секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від заявника: Манько Р.М. – довіреність від 05.03.07р.
від ДВС: не з’явився
від позивача у справі: не з’явився
за скаргою (боржника): Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфіш” м. Донецьк
до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк
на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк
за позовом: Приватного підприємства “Недра – 91” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфіш” м. Донецьк
про стягнення заборгованості в сумі 609 000, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерфіш” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк, в якій просить поновити пропущений строк на подання скарги та визнати незаконною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 15.01.07р.
В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що ДВС були порушені вимоги Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: 1) постановою від 21.12.06р.(четвер) відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі № 32/294 та наданий строк для добровільного виконання наказу до 24.12.06р. (неділя), яка відповідно до ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” повинна була бути надіслана боржнику на наступний день після її винесення (22.12.06р. – п’ятниця), то боржник не мав можливості її виконати в добровільному порядку, оскільки банківська система працює в робочі дні, а ліміт каси підприємства складає 10000,00грн.; 2) в порушення вимог ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” ДВС була винесена постанова від 15.01.07р., якою був накладений арешт на все майно, що належить боржнику, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна.
Скаржник просив визнати причину пропуску строку на подання скарги поважною та поновити строк на її подання, оскільки ДВС не направило постанову від 15.01.07р. на адресу боржника у зв’язку з чим останній не мав можливості оскаржити постанову в строк, передбачений ст. 121-2 ГПК України.
Судом враховуються зазначені причини пропуску строку для надання скарги, як поважні і за таких обставин цей строк підлягає відновленню.
Представник ДВС в судове засідання не з’явився, письмових пояснень на скаргу не надіслав.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши пояснення скаржника, встановив.
15.01.2007р. державним виконавцем Шерстньовим Р.О. відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області була прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Оцінюючи доводи заявника щодо неправомірності зазначеної постанови, суд виходить з наступного.
По-перше, в преамбулі постанови, в порушення вимог додатку 26-1 пункту 1.7.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, не вказано резолютивну частину документа, який прийнятий до виконання.
По-друге, в описовій частині міститься вказівка про те, що 21.12.2006р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу (наказу господарського суду у справі № 32/294).
Проте, таке посилання не відповідає дійсності, оскільки, наказ господарського суду був отриманий стягувачем лише дня наступного – 22.12.2006р.(арк.справи 94 зворот).
Та, по-третє, суд вбачає, що при прийнятті постанови від 15.01.2007р. виконавчою службою також було допущено порушення приписів ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, дійсно, ст.55 Закону України “Про виконавче провадження”, передбачено, що державний виконавець за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може накласти арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Зі змісту згаданої норми вбачається, що навіть накладення арешту на все майно боржника може мати місце лише в межах суми стягнення.
Тобто, дії державного виконавця щодо застосування арешту всього майна боржника можуть мати місце лише тоді, коли в нього є достатні підстави вважати, що для задоволення вимог стягувача (при стягненні коштів за виконавчим документом), грошових коштів боржника буде недостатньо. Але ж, і в цьому випадку, при накладанні арешту він має обмежуватись сумою стягнення за виконавчим документом. Проте, постанова від 15.01.2007р. не містить таких обмежень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до поданих заявником документів згідно з балансом підприємства на 1.01.2007р. загальна сума активів боржника складає 10 млн.грн., що значно перевищує суму стягнення за виконавчим документом.
Викладені обставини, дають суду підстави вважати, що постанова від 15.01.2007р. є неправомірною, та відповідно підлягає скасуванню.
З іншого боку, суд вважає недоведеними посилання заявника на те, що застосований до його майна арешт та заборона на відчуження, пов’язаний з порушенням його прав, як постачальника за зовнішньоекономічним контрактом №5 від 01.09.2005р. (з додатковими угодами до нього), укладеного з Family Tradition Foods Inc., оскільки, за умовами цього контракту право власності на товар переходить до покупця на умовах FCA.
Враховуючи викладене, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, Інструкції про проведення виконавчих дій, керуючись ст. ст. 53, 121-2, 86, 87 ГПК України, господарський суд,-
У Х В А Л И В:
Відновити пропущений строк для подачі скарги.
Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфіш” м. Донецьк на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк.
Скасувати постанову “Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження” від 15.01.2007р. по примусовому виконанню наказу господарського суду у справі № 32/294.
Суддя Сковородіна О.М.