Дата документу 13.04.2023

Справа № 334/1865/23

Провадження № 2/334/1198/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 квітня 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участю секретаря - Прийменко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2023 року представник Концерну «Міські теплові мережі» Науменко М.В. звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 37251,24 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є власником нежитлового приміщення XIIIа літ.А-9 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В період з листопада 2019 року по квітень 2021 року позивач відпустив теплову енергію відповідачу на загальну суму 37252,24 гривень. Відповідач не здійснив оплату за надані послуги.

Просить стягнути з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 37252,24 гривень та судові витрати по сплаті судового збору, які були ним понесені у зв`язку зі зверненням із позовом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 335/4865/22 від 04 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, про що матеріали справи містять поштове відправлення про виклик відповідача в судове засідання, яке повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Про причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтями 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності приміщення нежитлового приміщення XIIIа літ.А-9 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № від 05.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лебідь О.А., зареєстрованого в реєстрі № 728.

Позивач підготував для відповідача належним чином оформлений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 102868 від 05.07.2019 року та неодноразово запрошував для його укладення шляхом направлення листів.

Споживач на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 отримує від концерну «Міські теплові мережі» послуги з централізованого опалення. В період з листопада 2019 року по квітень 2021 року позивач відпустив теплову енергію відповідачу на загальну суму 37252,24 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, та на час розгляду справи залишається не погашеною.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», у м. Запоріжжі з 01.04.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Статутом Концерну «МТМ» зазначено, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленомузакономпорядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII, позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

А згідно з ч. 1ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості по отриманим послугам у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Система опалення приміщення відповідача є невід`ємною частиною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від`єднання якої є неможливим, як з юридичної точи зору так і з технічної сторони.

Об`єкт споживання послуги з централізованого опалення відповідача має спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача. Факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2019-2020 роки, 2020-2021 роки відповідно до яких концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в місті Запоріжжі. Вказані рішення є у публічному доступі на сайті Запорізької міської ради, тому факт надання зазначеної послуги в даному випадку є безспірним та беззаперечним.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості по отриманим послугам, які було надано позивачем у вищезазначене нежитлове приміщення, відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 37252,24 гривень, що має своє відображення у наданому позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору.

Керуючись статтями: 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги   Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 37252 ( тридцять сім тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 24 копі        йки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 137.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя                   Ісаков Д.О.