08.05.2023 Справа № 642/2344/23

Провадження № 1-кс/642/1353/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваного - ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170020000163 від 16.03.2022 року у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Валки Харківської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, військовослужбовця строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170020000163 від 16.03.2022 року, у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві (з дислокацією у місті Харкові), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62022170020000163 від 16.03.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, перебуваючи на посаді - водій відділення механізованих мостів інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних, 25.02.2022 самовільно залишив місце служби, місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (дислокувалися за адресою: АДРЕСА_2 ) та проводив час на власний розсуд, не по`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 05.05.2023.

05.05.2023 р. о 14 год. 45 хв. в порядку ст. 208 КПК України було затримано солдата ОСОБА_5 .

Слідчий зазначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та доповіддю з військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування, протоколами допитів свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Також, слідчий вказує, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт або особисте зобов`язання, або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, враховуючи, що підозра необгрунтована, ОСОБА_5 не ухилявся від органів досудового розслідування та суду, сам прийшов до військової частини.

Суд, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Під час розгляду даного клопотання судом встановлено, що Другим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві (з дислокацією у місті Харкові), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62022170020000163 від 16.03.2022 за ч.4 ст. 408 КК України.

05.05.2023 о 14-45 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

05.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, а саме: дезертирство - самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав частково, пояснив, що дійсно залишив військову частину, але чекав на подальший наказ щодо дислокації, його ніхто не шукав та не телефонував.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, підтверджується також зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Визначаючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що обґрунтована підозра - це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання прокурора та не заперечується самим підозрюваним.

У свою чергу, мотиви дезертирства підлягають перевірці шляхом проведення досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частиною 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.

Водночас вказані положення кримінального процесуального закону не є визначальними при розгляді цього клопотання, оскільки слідчий суддя, насамперед, перевіряє можливість запобігти ризикам, на які посилається сторона обвинувачення, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і у випадку недоведеності таких ризиків чи можливості їм запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Слідчий суддя звертає увагу, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов`язком кожного громадянина.

Підозрюваному інкриміновано вчинення кримінального правопорушення як військовослужбовцем під час виконання бойових завдань.

Такі дії підривають бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України, ставлять під загрозу територіальну цілісність та суверенітет України.

Так, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_5 , є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.

На переконання слідчого судді, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має середню спеціальну освіту, на його утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, вважає, що тримання ОСОБА_5 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки без застосування такого запобіжного заходу неможливо запобігти встановленим ризикам, так як при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що забезпечив би його належну процесуальну поведінку.

Відтак, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, застосувавши відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Тобто визначення розміру застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 408 КК України, є правом слідчого судді (крім випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором).

За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.

Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього.

Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням усіх обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

З урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, зокрема того факту, що він жодного разу не отримував матеріального забезпечення як військовослужбовець, не працює, не має доходів, а також з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 грн. (2684 грн. х 40).

Слідчий суддя вважає, що така застава не є непомірною для підозрюваного з огляду на те, що він як військовослужбовець отримував підвищене грошове забезпечення.

Водночас застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 03 липня 2023 року включно, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця постійного проживання, повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170020000163 від 16.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів в межах строків досудового розслідування до 03 липня 2023 року до 14-45 години.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 травня 2023 року з 14-45 години.

Встановити строк дії ухвали до 03 липня 2023 року до 14-45 год. включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят грн.) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області в будь-який момент протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_5 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1