Справа № 161/21174/19 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.

Провадження № 22-ц/802/314/23 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2023 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Киці С. І., Осіпука В. В.,

з участю :

секретаря судового засідання – Губарик К. А.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 05 березня 2020 року в справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року,

                                        В С Т А Н О В И В:

       У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2020 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до неї про виселення з гуртожитку.

Вимоги заяви мотивувала тим, що про розгляд справи судом у 2019-2020 роках їй не було відомо, будь-яких повідомлень вона не отримувала, копію рішення суду вона отримала лише 12.09.2022 року. Крім того, при ухваленні рішення судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки доказам.

Також зазначила, що у вересні-жовтні 2022 року вона проходила курс лікування від онкологічного захворювання, а тому вважає, що пропустила строк подачі заяви з поважної причини.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 просила суд поновити строк подачі заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення в даній справі та призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 05.03.2020 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до неї про виселення з гуртожитку залишено без розгляду.

Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Вказує, що ОСОБА_2 звертається до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 05 березня 2020 року вже неодноразово, що свідчить про зловживання нею процесуальними правами. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про залишення без розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач пропустила строк для звернення з відповідною заявою і причини для поновлення строку, викладені нею, є неповажними. Однак, такий висновок суду зроблений із порушенням норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було ухвалено заочне рішення, яким позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до неї про виселення з гуртожитку задоволено.

ОСОБА_2 вказує, що їй не було відомо про розгляд судом справи за даним позовом до неї про виселення з гуртожитку та стверджує, що про прийняте рішення їй стало відомо, коли державним виконавцем вчинялися дії стосовно примусового виконання рішення суду в 2021 році.

16 березня 2021 року ОСОБА_2 зверталась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 66).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2021 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено, постановою Волинського апеляційного суду від 28.09.2021 року вона залишена без змін (а.с. 80, 105-107).

З матеріалів справи видно, що 26.03.2020 р. судом направлялась копія рішення відповідачці поштою (а.с.45), однак, як підтверджується наявною відміткою на конверті, рекомендоване відправлення не вручено адресату за закінченням терміну зберігання (а.с.48).

09 березня 2021 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про ознайомлення із матеріалами справи та видачу їй копії рішення у справі (а.с.65).

Однак даних про те, що вона отримала копію заочного рішення, в матеріалах справи немає.

16.03.2021 року відповідачка зверталася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у задоволенні якої їй було відмовлено ухвалою суду від 16 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року (а.с.104-107).

Із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 зверталась до суду 11 жовтня 2022 року (а.с.111-112).

21 жовтня 2022 року ухвалою суду дану заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 05.03.2020 року у даній справі визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановою Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року ця ухвала скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.173-175).

27 грудня 2022 року ОСОБА_2 повторно звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 05.03.2020 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до неї про виселення з гуртожитку.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року, яку відповідач оскаржила, заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду у зв`язку із пропуском нею строку на подачу такої заяви, встановленого ч.3 ст.284 ЦПК України .

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду по суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року (справа №214/5505/16).

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене,колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року в даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду впродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді