Братський районний суд Миколаївської області

смт. Братське, вул. Леніна, 135в, 55401, (05131) 9-13-39

Справа №2- 103/2010 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року Братський районний суд

Миколаївській області

у складі: головуючої- судді ОСОБА_1

при секретарі - Москаленко С.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_2

ДО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_3

ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ТА

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 2165 грн. 66 коп. заборгованості з орендної плати, сплачених нею 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3, під час дії договору оренди, не в повному обсязі сплачує орендну плату за землю, не виконує взяті на себе зобов»язання за умовами договору оренди земельної ділянки, в зв»язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за 2009 рік - 2165 грн. 66 коп.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги та суду пояснила, що 10 жовтня 2006 року вона, як власник землі, уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки площею 6,63 га строком на 15 років.

За умовами договору орендар зобов»язався сплачувати орендну плату в розмірі 2,0% ( тобто 1218,75 грн. на рік) від грошової оцінки землі не пізніше 30 грудня кожного року з урахуванням індексу інфляції.

Позивачка зазначила, що відповідно до п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок та земельних часток ( паїв) від 02.02.2002 року № 92/2002 із змінами та доповненнями, розмір орендної плати повинен становити не менше 3% від вартості земельної ділянки. ОСОБА_3 не сплатив їй орендної плати за 2009 рік, тому розмір такої на теперішній час повинен становити 2165 грн. 66 коп. із застосуванням 3% від грошової оцінки землі, яка складає згідно довідки 72188 грн. 81 коп.

Оскільки відповідачем суттєво порушено умови договору оренди, просила суд достроково розірвати договір оренди землі, укладений між нею та ОСОБА_3, також просила стягнути з останнього на її користь 2165 грн. 66 коп., що є заборгованістю з орендної плати, сплачених 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що дійсно 10 жовтня 2006 року між ним та позивачкою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,63 га строком на 15 років.

В березні 2009 року, коли помер чоловік позивачки, на її прохання, в порядку виключення, він сплатив їй за оренду земельного паю 2000 грн. Розмір сплаченої суми за оренду землі є більшим, чим зазначено в договорі, однак поставившись із зрозумінням того, що гроші необхідні на поховання, виділив саме таку суму грошей. Додатково придбав дещо

3 необхідного для поховання чоловіка позивачки на суму 420 грн., однак зазначене не

стосується договору, а є людським відношенням до біди, що сталася із сім»єю ОСОБА_2.

Також зазначив, що у виконання п.9 Договору оренди землі, сплачує позивачу

саме 2% від грошової оцінки земельної ділянки. Ніяких додаткових угод до договору оренди про підвищення орендної плати із ОСОБА_2 не укладав. Вважає, що посилання позивача на Указ Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 із змінами та доповненнями від 2008 року, є помилковим, оскільки такий носить рекомендований характер. Так як ним виконуються умови договору оренди землі, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі, оскільки такі є безпідставними та необгрунтованими

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст..ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При вирішенні даного спору, суд застосовує спеціальний закон, який визначає підстави для розірвання договору оренди землі та застосовується до цих правовідносин.

В силу ст.. 35 Закону України „Про оренду землі" спори, пов"язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку

Згідно Закону України «Про оренду землі» та ст.. 93 Земельного Кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності

Так, згідно державного акту ( а.с.5) ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,63 га, розташованої в межах території Братської селищної ради Братського району Миколаївської області.

10 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, належної на праві власності позивачу площею 6,63 га строком на 15 років ( а.с.6-7). Даний договір зареєстровано в Державному реєстрі земель 18 грудня 2006 року.

За умовами п.9 Договору, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 2% (тобто 1218,75 грн. на рік) від нормативної грошової оцінки землі до 30 грудня кожного року з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до касового ордеру ( а.с.12) позивачка 03 грудня 2008 року отримала кошти за оренду земельного паю за 2008 рік

Копією касового ордеру підтверджується, що ОСОБА_2 25 березня 2009 року отримала 2000 грн. за земельний пай за 2009 рік ( а.с.13). В судовому засіданні позивачка зазначила, що саме її підпис стоїть на цьому документі.

Крім цього, в судовому засіданні сторони підтвердили, що позивачка за оренду землі за 2009 рік отримала одну тонну ячменю на суму 800 грн.

Накладною від 25 березня 2009 року підтверджується той факт, що ОСОБА_3 надавав допомогу позивачці при похованні її чоловіка, що й не заперечувала сама ОСОБА_2 ( а.с. 14)

Згідно довідки Братської селищної ради ( а.с. 15) орендарем земельних ділянок ОСОБА_3 сплачено за 2009 рік земельний податок та податок з доходу фізичних осіб в повному обсязі, що також не заперечувала в судовому засіданні позивачка.

Посилання позивача на п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок та земельних часток ( паїв) від 13.09.2002 року № 830/2002 із змінами та доповненнями згідно з Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 щодо підвищення розміру орендної плати є помилковими, оскільки такий нормативно-правовий акт носить рекомендований характер, що суперечить ст.. ст.. 638, 672 ЦК України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України.

Так, Державний комітет України по земельних ресурсах в своїх листах № 1417-2-Ко 1291/6647, № 14-11-11/2770, № 14-17-6/12343 посилається на те, що вищезазначений Указ необхідно брати до уваги з розвитком на перспективу. Власники земельних часток ( паїв) у зв"язку із прийняттям Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725 можуть

ініціювати внесення змін до договорів оренди земельних часток ( паїв) в частині розміру плати за користування земельною часткою ( паєм), що передбачає їхнє право, а не обов"язок.

Крім цього, даний Указ Президента України набув чинності після укладення договору оренди землі.

Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, а як пояснила в судовому засіданні позивачка, вона не зверталася до відповідача з питання щодо укладення додаткової угоди про підвищення орендної плати.

З наведеного суд приходить до висновку про можливість відмовити позивачу в частині вимог щодо стягнення з відповідача на її користь заборгованості по орендній платі.

Відповідно до ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною або в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ст.. 15 Закону України «Про оренду землі» зазначено істотні умови договору оренди землі.

Вивчивши наданий суду договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає, що істотні умови, які передбачені ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», вказаним договором дотримані.

Позивачем в судовому засіданні не доведено, що відповідач порушив хоча б один із обов»язків, передбачених ст.. 24 чи ст.. 25 Закону України «Про оренду землі» і не названо жодної підстави для дострокового розірвання договору оренди землі, хоча відповідно до ст.. 60 ЦК України саме на нього покладається обов»язок по доведенню тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач в свою чергу довів, що ним виконуються всі умови укладеного договору оренди землі, що підтверджується в свою чергу касовим ордером на а.с.13.

Тому суд вважає, що за відсутності підстав для дострокового розірвання договору оренди землі від 10 жовтня 2006 року, укладеного між позивачем і відповідачем, позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що вона, як власник має право у будь-який час розірвати договір оренди землі і використовувати її за власним розсудом не можуть бути прийняті судом до уваги, так як відповідно до ст.. 27 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Ст.. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі не відшкодовуються.

А тому, на підставі викладеного і керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення Братського районного суду

Миколаївської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.

Суддя Братського

районного суду ОСОБА_1