справа № 336/1695/23

провадження № 1-кп/336/567/2023

У Х В А Л А

іменем України

05 травня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року,

за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

28 лютого 2023 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

19 січня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк у шістдесят днів, а саме до 17.03.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2023 року, кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 01 березня 2023 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10 березня 2023 року вказану справу було передано складу суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження № 336/3073/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, для вирішення питання про їх об`єднання, в порядку ст. 334 КПК України, та продовжено з запобіжний захід у виді тримання під вартою за клопотанням прокурора.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя головуючого судді ОСОБА_6 від 03 квітня 2023 року в об`єднанні кримінального провадження за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України, з кримінальним провадженням за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України – відмовлено.

Натомість обвинувальний акт за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України по кримінальному провадженню № 336/3073/22, ухвалою суду від 03.04.2023 року повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати обвинуваченого та його захисника.

Крім того, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі слідчого судді при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не одружений, на утриманні не має неповнолітніх (малолітніх) дітей немає, не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, грошові кошти заробляє шляхом збуту наркотичного засобу, а також особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Захисник та обвинувачений вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, та заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обставини провадження не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні, судом колегіально або судом присяжних.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінальне провадження може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2023 року ОСОБА_3  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування з 17 січня 2023 року по 17 березня 2023року. Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3  було наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України.  ОСОБА_3 , підозрюється зокрема у вчинені тяжкого злочину, що загрожує останньому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим для забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк до 17.03.2023 року.

Ухвалою суду від 10 березня 2023 року продовжено з запобіжний захід у виді тримання під вартою за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Прокурор зокрема посилався на те, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України, проте як з`ясувалося в судовому засіданні обвинувальний акт за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України по кримінальному провадженню № 336/3073/22, ухвалою суду від 03.04.2023 року повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Доказів того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, прокурором не надано. Доказів того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю прокурором також не надано, а тому даний ризик є не доведеним.

Прокурор вказує на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, вказаний ризик є лише припущенням прокурора. Прокурор зазначив, що на досудовому розслідування перебували й інші кримінальні правопорушення щодо обвинуваченого проте вони, закриті.

Ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків також не доведений прокурором.

Запобіжний захід може застосовуватися лише з метою запобігання спробам вчинення дій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК. Отже, сторона обвинувачення може ініціювати обрання запобіжного заходу лише у зв`язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

ОСОБА_7 народився в м. Запоріжжя, громадянин України, має постійне місце проживання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Стороною обвинувачення, не було доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Твердження прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою для запобігання ризикам, вказаним у ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, а також, що більш м`який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов`язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.

Суд, дійшов висновку, що дасть змогу належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт. У зв`язку з чим в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 слід відмовити, а клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів справи та пояснень обвинуваченого він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та матеріали, у сукупності дають підстави для висновку про те, що до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, визначені п.п. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314-316, 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -

постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001727 від 07 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на 15 травня 2023 року о 09 годині 30 хвилин, суддею одноособово.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений та захисник.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 – відмовити.

Клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, а саме до 05 липня 2023 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , такі процесуальні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 .

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 05 липня 2023 року.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.

У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на відділ поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_3 направити до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Суддя: