Справа № 161/16151/14-ц

Провадження № 6/161/104/23

У Х В А Л А

27 квітня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву Державної іпотечної установи про заміну правонаступника у судовому рішенні по цивільній справі №161/16151/14-ц,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду з вищевказаною заявою.

В обґрунтування вимог посилається на те, що Державна іпотечна установа як правонаступник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Договором відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 р. під час моніторингу судових справ на сайті Судової влади України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, випадково дізналась про розгляд судової справи №161/16151/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

В рамках розгляду судової справи №161/16151/14-ц, було ухвалено 2 рішення, а саме Луцьким міськрайонним судом Волинської області та Апеляційним судом Волинської області.

07.11.2014 р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення по справі №161/16151/14-д, провадження №2/161/4779/14 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі – 936 144,66 гривень та судового збору в розмірі - 3 654 гривень.

22.01.2015 р. Апеляційним судом Волинської області ухвалено рішення по справі №161/16151/14-ц, в якому рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2014 року в частині солідарного стягнення заборгованості та стягнення судового збору з ОСОБА_2 - скасовано.

Державна іпотечна установа є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по Кредитному договору від 19.11.2007 р. №Ф1-07/57489-08 та похідними договорами в судовій справі №161/16151/14-ц, з огляду на наступне.

11 лютого 2015 року між ДІУ та Банком укладено Договір відступлення права вимоги

№17/4-B з відкладальною умовою.

Згідно інформації, яка міститься під порядковим номером 375 Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015р. ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором від 19.11.2007 року №Ф1-07/57489-08 та похідними договорами.        

17.09.2015 року Державна іпотечна установа в зв`язку із віднесенням ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних та запровадженням виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури виведення Банку з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації, на підставі п.2.1. Договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, укладеного між ДУ та Банком, набула права вимоги за пулом іпотечних кредитів переданих Банком в заставу Установі.

Згідно умов Договору відступлення права вимоги ДІУ стала новим кредитором/іпотекодержателем/заставодержателем за Кредитним договором від 19.11.2007 №Ф1-07/57489-08.

25.12.2015 року в рамках судової справи №910/21864/15 за позовом ДІУ до Банку щодо осягнення заборгованості у загальному розмірі 187 937 300,55 грн. за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015 року між сторонами укладено Мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року по справі №910/21864/15

23.04.2020 р. в ході проведення обшуку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, було вилучено оригінали 281 кредитних справ, в тому числі і кредитна справа позичальника ОСОБА_1 .

На підставі вищевказаного, заявник просить суд замінити стягувача у судовому рішенні №161/16151/14-ц з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на Державну іпотечну установу у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

19.04.2023 на адресу суду надійшов відзив від представника боржника ОСОБА_1 адвоката Велимчаниці І.І., в якому зазначено, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з яким у боржників по справі на той час існували кредитні відносини, рішенням НБУ 17 вересня 2015 року було віднесено до категорії неплатоспроможних, а отже, виходячи з умов зазначеного вище Договору про відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року, Державна іпотечна установа набула статусу Нового кредитор з усіма відповідними права та обов`язками, що передбачені діючим законодавством та договорами за якими було відступлене право вимоги Банком. В даному випадку, ДІУ набуто прав кредитора за Кредитним договором від 19.11.2007 року №Ф1-07/57489-08 та супутніми договорами забезпечення у справі №161/16151/14-ц, ще 17вересня 2015 року. Виходячи із положень Договору про відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 року Державна іпотечна установа була вправі моніторити зазначені сайти і Реєстр, починаючи ще з 17 вересня 2015 року. І з цієї ж дати звертатися до суду із заявою про заміну кредитора у зобов`язанні, заміну сторони виконавчого провадження чи сторони у справі. А тому, просить відмовити Державній іпотечній установі в задоволенні заяви про заміну правонаступника (позивача) у цивільній справі №161/16151/14-ц.

       Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належно повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Велимчаниця І.І. подав до суду заяву про розгляд справу його відсутності, в задоволенні заяви просить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 07.11.2014 року у цивільній справі №161/16151/14-ц позов Публічного акціонерного товариство Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі – 936144 гривень 66 коп., з яких 317197 гривень 19 коп. – тіло кредиту, 301750 гривень 28 коп. – несплачені відсотки, 317197 гривень 19 коп. – пеня, а також - по 1827 гривень з кожного судового збору (а.с.27-28).

Рішенням Апеляційним судом Волинської області від 22.01.2015 ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2014 року в частині солідарного стягнення заборгованості та стягнення судового збору з ОСОБА_2 – скасувати, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариство Банк «Фінанси та Кредит» до  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості – відмовлено, стягнуто з Публічного акціонерного товариство Банк «Фінанси та Кредит» в користь ОСОБА_2 судовий збір (а.с.85-86).

11 лютого 2015 року між ДІУ та Банком «Фінанси та Кредит» укладено Договір відступлення права вимоги №17/4-B, згідно умов Договору відступлення права вимоги ДІУ стала новим кредитором/іпотекодержателем/заставодержателем за Кредитним договором від 19.11.2007 №Ф1-07/57489-08 (а.с.103-110).

Згідно інформації, яка міститься під порядковим номером 375 Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015р. ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором від 19.11.2007 року №Ф1-07/57489-08 та похідними договорами (а.с.108).

11 лютого 2015 року між ДІУ та Банком «Фінанси та Кредит» укладено Договір застави майнових прав №17/4-З(а.с.111-118).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

В силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах «Єлоєв проти України», «Новік проти України»).

Існує стала практика вирішення Верховним Судом у складі колегій суддів у складі Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 у справі № 910/2954/17, від 24 травня 2021 року у справі № 911/4460/13, від 28 травня 2021 року у справі № 911/3217/15, від 19 жовтня 2021 року у справі № 908/3929/14), яка передбачає можливість заміни сторони виконавчого провадження тільки в межах відкритого виконавчого провадження та не передбачає такої можливості в закритому виконавчому провадженні, якщо тільки воно не було поновлене.

Згідно правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у справі 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) від 08 лютого 2022 року, стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.

Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід зазначити, що ДІУ набуло прав кредитора за кредитним договором від 19.11.2007 року №Ф1-07/57489-08 та супутніми договорами забезпечення у справі №161/16151/14-ц ще 17 вересня 2015 року, придбаваючи у первісного стягувача право вимоги за тривалими борговими зобов`язаннями, новий кредитор має реально та адекватно оцінювати як ризики купівлі активів за простроченими зобов`язаннями, так й нести тягар настання негативних наслідків у разі таких прострочень, зокрема, й з приводу пропущення первісним стягувачам строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

У серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників.

Отже, з цього моменту в стягувача(ів) розширилися можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами, та, відповідно, захисту своїх прав й інтересів у встановленому законом порядку.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

З матеріалів цивільної справи №161/16151/14-ц вбачається, що виконавчі листи на примусове виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.11.2014 року не видавалися, виконавче провадження не відкривалося, заявником у заяві не зазначено жодних відомостей щодо наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження за вказаним вище рішенням суду, а в якості підстави для звернення до суду із вказаною заявою про заміну стягувача останній посилається виключно на факт заміни первісного кредитора на підставі договору про відступлення прав вимоги.

Отже, суд, зважаючи на встановлені по справі обставини, досліджені на їх підтвердження докази, а також беручи до уваги викладені по справі правові позиції Верховного Суду й те, що строк звернення виконавчого документа до виконання сплив та не був поновлений, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про заміну стягувача.

Керуючись ст.81,260,433,442, п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Державної іпотечної установи про заміну стягувача у судовому рішенні по цивільній справі №161/16151/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                        А.В. Олексюк