Справа №569/18230/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ляхова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 10 500 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 897 грн. 61 коп., 3% річних в розмірі 229 грн. 89 коп., пеню в розмірі 2 797 грн. 00 коп., разом 15 454 грн. 50 коп., зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на його картковому рахунку ( НОМЕР_1 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 15-16 березня 2022 року, шляхом повернення 19 299 грн. 38 коп., зобов`язати позивача скасувати за його картковим рахунком ( НОМЕР_1 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 15- 16 березня 2022 року, і стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Позовну заяву мотивує тим, що станом на 15 березня 2022 року в його користуванні знаходилося дві платіжні картки АТ КБ «Приватбанк» - «Універсальна» та «Для виплат». На картці «Універсальна» банком був розрахований кредитний ліміт у розмірі 200 000 грн. 00 коп., на картці «Для виплат» знаходились особисті кошти в розмірі 10 502 грн. 40 коп.

16 березня 2022 року він виявив факт несанкціонованого зняття кредитних та особистих коштів із вказаних платіжних карток. Відповідно до банківської виписки по руху коштів по картці/рахунку «Для виплат» 15 та 16 березня 2022 року невідомими особами було здійснено дві транзакції, зокрема здійснено переказ його особистих коштів на суму 10 500 грн. 00 коп. Також, як вбачається з банківської виписки по руху коштів по картці/рахунку «Універсальна» 15 та 16 березня 2022 року невідомими особами було здійснено ряд операцій. Всього було знято 206 299 грн. 98 коп. шляхом здійснення 37 транзакцій, з них 199 799 грн. 38 коп. - кредитні кошти, 6 500 грн. 60 коп. - особисті кошти позивача. Залишок кредитних коштів на його рахунку становив 200 грн. 62 коп.

Виявивши факт несанкціонованого зняття коштів, він відразу зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером 3700 для блокування зазначених платіжних карток та повідомив співробітників банку про незаконне списання невідомими особами грошових коштів по картках «Універсальна» та «Для виплат». Також, він звернувся до правоохоронних органів із заявою про факт вчинення невідомими особами протиправних дій стосовно цих карткових рахунків.

Умови договорів про обслуговування карткових рахунків він не порушував, картки «Універсальна» та «Для виплат» та їхні реквізити третім особам не передавав, нікому не повідомляв свої ПІН-коди та СVV2 коди. На номер телефону не приходили а ні смс-повідомлення, а ні дзвінки від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно підтвердження списання грошових коштів з його рахунків.

Пізніше картку «Універсальна» банком було перевипущено, здійснено часткове повернення кредитних коштів шляхом проведення 35 транзакцій. Всього банком було повернуто 180 500 грн. 00 коп. на картку/рахунок «Універсальна».

Решту списаних кредитних коштів на картку «Універсальна» перераховано не було. Крім того, 01 травня 2022 року банком було списано відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 2 404,24 грн. Його особисті кошти на картку/рахунок «Для виплат» також повернуто не було.

За наведених обставин, він звернувся до відповідача з вимогою повернути решту суми безпідставно списаних коштів, а також скасувати нараховані відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 2 404,24 гривень. Відповідач відмовив у поверненні решти суми безпідставно списаних коштів, вказавши про те, що банком було відібрано 35 заявок з найбільшими сумами проведених операцій з картки НОМЕР_2 та подано на проведення претензійної роботи. Здійснити оскарження решти транзакцій немає можливості через ліміт (35 заявок), встановлений Міжнародною платіжною системою.

Однак, він вважає, що відмова банку у поверненні залишку безпідставно списаних коштів та скасуванні нарахованих відсотків за використання кредитного ліміту є протиправною, оскільки обов`язок банку полягає у здійсненні повернення йому безпідставно (незаконно) списаних коштів у повному обсязі. Відповідач не спростовує факту вчинення шахрайських дій на його рахунках, що підтвердив здійсненням повернення частини безпідставно списаних коштів. А доводи відповідача, що у відповідності до Правил міжнародних платіжних систем встановлено ліміт на проведення операцій по оскарженню у кількості не більш ніж 35 заявок, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Крім того, здійсненням несанкціонованих транзакцій на його карткових рахунках йому заподіяно моральної шкоди. Він зазнав моральних та психологічних страждань, які полягали у стресі, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя та вжитті заходів для відновлення своїх порушених прав. Для нього стала шокуючою та обставина, що належні йому рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є незахищеними та його коштами змогли розпорядитися шахраї. Наразі він має постійне хвилювання, що така ситуація може повторитися і в майбутньому, а його персональні дані в установі банку є легкодоступними. Також, заподіяна йому моральна шкода пов`язана і з тривалою бездіяльністю установи банку щодо повернення вкрадених коштів у повному розмірі.

21 березня 2023 року представником відповідача ОСОБА_3 подано письмові пояснення, в яких вона просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивачем при пред`явленні позову до суду не доведено про наявність порушення свого права саме відповідачем. Не надано доказів, які би підтверджували, що спірні операції по його рахунку з переводом коштів, здійснювались не ним особисто, оскільки вказану операцію можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону позивача та іншої особистої інформації (номер карти, строк дії карти, СVV-код). Також позивачем не наведено жодних правових підстав щодо існуванні у нього права на користування коштами банку без сплати відсотків. Оскільки вини банку у здійсненні несанкціонованого переказу коштів не вбачається, то підстав для списання нарахованих відсотків немає. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, моральних страждань позивач не надав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав з мотивів у ньому наведених.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вини відповідача у переказі коштів з карток позивача немає. Представник відповідача ОСОБА_4 спочатку вказав, що позивач не забезпечив збереження номеру свого фінансового телефону, допустив можливість виготовлення його дублікату, і відповідно саме з його вини були вчинені несанкціоновані ним транзакції, проте потім представник відповідача ОСОБА_4 змінив позицію і вказав, що немає доказів того, що позивач втрачав номер телефону і тому він вважає, що всі транзакції були вчинені саме позивачем. Відповідач виграв внутрішній позов у платіжної системи, оскільки була відповідальність саме платіжної системи, в зв`язку з чим їм були повернуті частково кошти, а вони в свою чергу повернули ці кошти позивачу. Крім того, особистих коштів позивача було знято лише 4 000 грн. 00 коп., а 6 500 грн. 00 коп. переведено на картку «Універсальна», а потім туди і повернуто. Також, в договорі не передбачено нарахування пені та інших штрафних санкцій, стягнення моральної шкоди, а Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на час звернення з позовом до суду втратив чинність, і в період дії воєнного стану положення ст. 625 ЦК України не застосовуються.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як встановлено судом з виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00065133794 від 31 грудня 2020 року за період з 15 березня 2022 року по 02 грудня 2022 року, а саме 15 березня 2022 року здійснено зняття готівки в банкоматі без картки на суму 4 000 грн. 00 коп., а 16 березня 2022 року здійснено переказ на свою картку через додаток Приват24 на суму 6 500 грн. 00 коп.

З виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_5 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDN52000077650103 від 13 березня 2013 року за період з 15 березня 2022 року по 02 грудня 2022 року слідує, що 15 березня 2022 року здійснено зняття готівки в банкоматі на суму 20 000 грн. 00 коп., та перекази на розваги в сумах 1 000 грн. 00 коп., 4 500 грн. 00 коп., 8 000 грн. 00 коп., 8 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 8 000 грн. 00 коп., 6 000 грн. 00 коп., 6 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 16 березня 2022 року здійснено перекази на розваги в сумах 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 5 000 грн. 00 коп., 4 000 грн. 00 коп. 04 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876642, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 8 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876667, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876700, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876698, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876671, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 4 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876670, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876669, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876668, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876660, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876665, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876664, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876663, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876662, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876661, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876666, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876659, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876657, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876656, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876655, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876654, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876653, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876651, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876650, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876649, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876648, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876647, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876639, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 8 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876637, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 1 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876638, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 4 500 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876641, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 20 квітня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876643, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 6 000 грн. 00 коп., 23 травня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876646, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 23 травня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876645, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 5 000 грн. 00 коп., 23 травня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876670, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 6 000 грн. 00 коп., 23 травня 2022 року здійснено повернення коштів за заявкою 1876670, оригінальна картка НОМЕР_6 , в сумі 8 000 грн. 00 коп.

09 травня 2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про відновлення залишку коштів на рахунку, в якій вказав, що станом на 15 березня 2022 року в його користуванні знаходилося дві платіжні картки AT КБ «Приватбанк» - «Універсальна» та «Для виплат». На картці «Універсальна» банком був розрахований кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 гривень, на картці «Для виплат» знаходились особисті кошти в розмірі 8 200,00 гривень. 16 березня 2022 року він виявив факт несанкціонованого зняття кредитних та особистих коштів із вказаних платіжних карток. Відповідно до банківської виписки по руху коштів по картці/рахунку «Універсальна» НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) за період 15 березня 2022 року по 16 березня 2022 року баланс на початок періоду становив - 0,60 грн., баланс на кінець періоду - -199 799,38 грн. Усього витрат - 206 299,98 грн., сума комісій - 799,98 грн. Він відразу зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 для блокування зазначених платіжних карток та повідомив співробітників банку про незаконне списання невідомими особами грошових коштів по картках «Універсальна» та «Для виплат». Також, він звернувся до правоохоронних органів із заявою про факт вчинення невідомими особами протиправних дій стосовно цих карткових рахунків. Зазначив, що умови договорів про обслуговування карткових рахунків він не порушував, картки «Універсальна» та «Для виплат» та їхні реквізити третім особам не передавав, нікому не повідомляв свої ПІН-коди та CVV2 коди. На його номер телефону не приходили ані смс-повідомлення, ані дзвінки від АТ КБ «Приватбанк» стосовно підтвердження списання грошових коштів з його рахунків. Пізніше банком було повернуто особисті грошові кошти у розмірі 8 200,00 грн., які були зняті з картки «Для виплат». Картку «Універсальна» банком було перевипущено, повернуто грошові кошти у розмірі 156 500,00 грн. Решту списаних кредитних коштів в розмірі 49 799,98 грн. на його картку «Універсальна» ( НОМЕР_1 ) перераховано не було. Крім того, 01 травня 2022 року банком було списано відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 2 404,24 грн. Просив відновити решту суми безпідставно списаних кредитних коштів в розмірі 49 799 грн. 98 коп., а також скасувати нараховані відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 2 404 грн. 24 коп.

13 червня 2022 року відповідач надіслав позивачу відповідь, в якій вказав, що банком подано заявки на проведення претензійної роботи по спірним транзакціям. Додатково наголосив, що у відповідності до Правил Міжнародних платіжних систем, встановлено ліміт на проведення операцій по оскарженню у кількості не більш ніж по 35 заявок. Банком було відібрано 35 заявок з найбільшими сумами проведених операцій з картки № НОМЕР_2 та подано на проведення претензійної роботи. В ситуації, що склалася, ліміт встановлено Міжнародною платіжною системою, а отже Банк ніяким чином не має права вплинути на кількість операцій, які можливо оскаржити. Претензійна робота була виграна та грошові кошти повернені. По карті проведено перерахунок. За результатом перерахунку на карту відшкодована сума 2 399,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

На момент виникнення спірних правовідносин загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначалося Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем електронного платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежним переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

У ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що в разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до частин сьомої-дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц (провадження №61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16-ц (провадження №61-30583св18), від 06 вересня 2020 року в справі № 311/634/18-ц (провадження № 61-1837св19), від 05 серпня 2020 року в справі № 759/423/19 (провадження № 61-22666св19).

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 6-24548св18), від 17 лютого 2020 року в справі № 171/994/17-ц (провадження № 61-10363св19) зроблено висновок, відповідно до якого саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що 15-16 березня 2022 року позивач не вчиняв дії, спрямовані на зняття чи перерахунок коштів з його карткових рахунків, зокрема з рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) в загальній сумі 10 500 грн. 00 коп., з рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_1 ) в загальній сумі 206 500 грн. 00 коп. Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів позивачем здійснено передбачені законом дії, а саме повідомлено банк про виявлені обставини, на підставі чого банком було ініційовано перевірку, проведено претензійну роботу та частково відновлено залишок коштів на рахунку позивача НОМЕР_5 ( НОМЕР_1 ) в загальній сумі 180 500 грн. 00 коп.

У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунків позивача стало можливим виключно в результаті розголошення ним конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошові кошти з рахунків позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача його особистих грошових коштів в розмірі 10 500 грн. 00 коп., зобов`язання відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку позивача ( НОМЕР_7 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 15-16 березня 2022 року, шляхом повернення 19 299 грн. 38 коп. та зобов`язання відповідача скасувати за картковим рахунком позивача ( НОМЕР_7 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 15-16 березня 2022 року є обґрунтованими.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведено та надано розрахунок інфляційних втрат в розмірі 1 897 грн. 00 коп., трьох процентів річних в розмірі 229 грн. 89 коп., який відповідачем не спростований, перевірений судом, а тому приймається судом як належний.

Окрім того, з урахуванням наведених вимог та положень спеціальної ст. 37.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин і до 01 серпня 2022 року, суд доходить висновку, що розмір пені в період з 15 березня 2022 року по 01 серпня 2022 року, що включає 139 днів прострочення платежу з розрахунку 0,1 % за кожний день, від суми неповернутих коштів, які належали позивачу, в розмірі 4 000 грн. 00 коп., фактично становить 556 грн. 00 коп., а розмір пені в період з 16 березня 2022 року по 01 серпня 2022 року, що включає 138 днів прострочення платежу з розрахунку 0,1 % за кожний день, від суми неповернутих коштів, які належали позивачу, в розмірі 6 500 грн. 00 коп., фактично становить 897 грн. 00 коп., разом 1 453 грн. 00 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати в розмірі 1 897 грн. 61 коп., 3% річних в розмірі 229 грн. 89 коп. та пеню в розмірі 1 453 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, яка вимагає її відшкодування, що відповідає змісту частини третьої статті 12 та статті 81 ЦПК України.

Представником позивача ОСОБА_2 на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди доказів не надано, лише вказано на наявність моральних та психологічних страждань позивача. Однак такі посилання, на думку суду, однозначно не свідчать про те, що позивачу було заподіяна моральна шкода. Оскільки позивачем та його представником належним чином не було доведено факту заподіяння позивачу моральної шкоди, вимоги про відшкодування такої відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи представників відповідача про недоведення позивачем обставин, що кошти переведені без його волевиявлення, не за його власним розпорядженням, і що позивачем не вжито заходів щодо належного захисту свого фінансового телефону, оскільки, як вже було зазначено, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, однак даного процесуального обов`язку відповідачем виконано не було.

Доводи представника відповідача ОСОБА_4 про те, що в період воєнного стану положення ст. 625 ЦК України не застосовуються також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування лише у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1 984 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1 897 (одна тисяча вісімсот дев`яносто сім) гривень 61 копійка, 3% річних в розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 89 копійок та пеню в розмірі 1 453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_7 ) до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 15-16 березня 2022 року, шляхом повернення 19 299 (дев`ятнадцяти тисяч двісті дев`яноста дев`яти) гривень 38 копійок.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 ( НОМЕР_7 ) будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 15-16 березня 2022 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в дохід держави судові витрати в сумі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2023 року.

Суддя О.О. Першко