ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

           03.05.2023                                                                      Справа № 914/2177/21

Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали

скарги: Фізичної особи-підприємця Горбача Андрія Валерійовича

про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

у справі № 914/2177/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи – підприємця Горбач Андрія Валерійовича, м. Львів,

про стягнення заборгованості 229 534, 38 грн

                                         встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2177/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" до Фізичної особи – підприємця Горбача Андрія Валерійовича про стягнення заборгованості 229 534, 38 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2021 у справі №914/2177/21, з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, задоволено позовні вимоги та стягнуто з Фізичної особи – підприємця Горбач Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашан Україна Гіпермаркет” (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 15-А, ідентифікаційний код 35442481) 170 577,18 грн заборгованості за договором суборенди приміщення, 140,96 грн 3 % річних, 704,80 грн пені, 38 111,44 грн штрафу та 2 270,00 судового збору.

На виконання цього рішення видано відповідний наказ від 16.05.2022.

10.04.2023 на адресу господарського суду надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Горбач Андрія Валерійовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 914/2177/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями скаргу передано на розгляд судді Манюку П.Т.

Ухвалою суду скаргу Фізичної особи-підприємця Горбача Андрія Валерійовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 914/2177/21 залишено без руху, надано скаржнику строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху, для усунення недоліків, а саме уточнити вимоги скарги, які мають бути розглянуті судом.

28.04.2023 скаржником через канцелярію суду подано уточнення до скарги про встановлення судового контролю, в яких він просить суд зобов`язати приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича надати господарському суду звіт про зупинення вчинення виконавчого провадження ВП № 69904886.

   Крім цього, 01.05.2023 Фізичною особою-підприємцем Горбач Андрієм Валерійовичем (боржником) подано клопотання про зупинення виконавчого провадження від 21.09.2022 № ВП 69904886 у даній справі до розгляду Франківським районним судом м. Львова справи 465/1569/23. Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

  Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання.

    Згідно ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

   Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

   Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

   Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін" (Жовнер проти України, N 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29.06.2004 року).

  Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

  Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

   Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

   Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

  У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зупиняє виконавчі дії у випадку зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

    Як зазначалось вище, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

  Таким чином, враховуючи норми п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного виконавця. Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VI ГПК України.

   Порядок зупинення виконання судового рішення встановлено ст. 332 ГПК України, згідно ч. 1 якої, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Отже, зупинення виконання судового рішення віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

    Підстави та порядок зупинення стягнення на підставі виконавчого документа визначено статтями 136-137 ГПК України.

  Пунктом 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову (скарги) при оскарженні виконавчого документа.

  Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

  Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки, провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється в декларативний, а тому, зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведене, суд,  визнав представлені матеріали достатніми для прийняття скарги до розгляду та керуючись ст. ст. 137, 234, 341 ГПК України, -

                                             ухвалив:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Горбач Андрію Валерійовичу у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження.

2. Прийняти скаргу та її розгляд призначити на  15.05.2023 на 15:00 год.

3. Засідання відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 (2 поверх).

4. Заявнику (Боржнику): забезпечити участь представника в судовому засіданні.

5. Позивачу (Стягувачу): надати письмові пояснення по суті скарги; забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засідання.

6. Приватному виконавцю Пицю Андрію Андрійовичу: надати пояснення по суті скарги; забезпечити участь в судовому засіданні.

7. При направленні у судове засідання уповноважених представників учасників справи та приватного виконавця, останнім мати при собі відповідно, до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

9. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суддя                                                                                        Манюк П.Т.