Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/192/22

Провадження № 2/382/69/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

помічник судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання, Поліщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/192/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (далі - ПрАТ «ВФ Україна») про захист прав споживачів, в якому просив:

- визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо заміни тарифного плану Vodafone UNLIM 3G Plus з абонентською платою 220 гривень за 4 тижня за номером НОМЕР_1 на тарифний план Vodafone SuperNet Unlim з абонентною платою 260 грн;

- визнати незаконними дії ПРАТ «ВФ Україна» щодо списання 14 лютого 2022 року з абонентського рахунку за номером телефону НОМЕР_1 40,00 грн в рахунок не замовлених послуг мобільного зв`язку;

- зобов`язати ПРАТ «ВФ Україна» обслуговувати мій телефонний номер НОМЕР_1 за умовами тарифного плану Vodafone UNLIM 3G Plus з абонентською платою 220 грн за 4 тижня;

- відшкодувати за рахунок відповідача матеріальну шкоду у сумі 40,00 грн, шляхом перерахування коштів на абонентський рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є споживачем послуг мобільного зв`язку, які надає йому відповідач; телефонний номер НОМЕР_1 зареєстрований в оператора у відповідності до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» та Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28.11.2017 № 607 (далі - Порядок), шляхом подання позивачем заяви про реєстрацію. У 2017 році позивач обрав запропонований ПрАТ «ВФ Україна» тарифний план Vodafone UNLIM 3G Plus з абонентською платою 220 гривень за 4 тижня, який його влаштовував, проте 14.02.2022 року відповідач безпідставно, в односторонньому порядку та в порушення п. 12 Порядку істотно змінив договірні умови на свою користь, замінив їх на непотрібний позивачу тарифний план Vodafone SuperNet Unlim з абонентною платою 260 грн та нав`язав йому іншу структуру тарифного плану, чим порушив право на вільний вибір обсягу послуги згідно з обраним у 2017 році тарифним планом та примусив його придбати послугу в непотрібному йому обсязі, які він зобов`язаний оплачувати.

Відповідач подав відзив, відповідно до якого не визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі. Вважає їх необґрунтованими, безпідставними такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, та не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначив, що 26.12.2021 року абонент НОМЕР_1 отримав повідомлення про зміни у тарифі Vodafone UNLIM 3G Plus, згідно з яким з 10.01.2022 року пакет на 4 тижні буде коштувати 260 грн. Разом з тим відповідач збільшив кількість хвилин по Україні у тарифі - зі 140 до 200 хв. Того ж дня 26.12.2021 через веб-канал створено заявку з наданням персональних даних на особу. Зазначив, що відповідач не змінював тариф позивача, він залишився таким же - Vodafone UNLIM 3G Plus. Змінилась вартість послуг з 220 грн на 260 грн, яка відбулась з 10.01.2022 року, про що позивач був повідомлений у встановленому порядку за допомогою CMC від 26.12.2022 року та повідомленням на www.vodafone.ua.

Позивач через систему «Електронний суд» направив відповідь на відзив, в якому зазначив, що оскільки його телефонний номер належним чином зареєстрований в оператора, відповідач не мав права без його згоди змінювати вартість послуг та нав`язувати зовсім іншу структуру тарифного плану.

Відповідач направив на електронну адресу суду заперечення на відповідь на відзив, зазначивши, що позивачем не наведено аргументів та підстав для задоволення позову.

19.04.2022 позивач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про уточнення позовних вимог;

- визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо збільшення кількості хвилин з 140 до 200 для дзвінків на інші мережі по Україні за номером НОМЕР_1 ;

- визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо нарахування з 14 лютого 2022 року 260 грн. абонплати за номером НОМЕР_1 за тарифним планом Vodafone UNLIM 3G Plus;

- визнати незаконними дії ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" щодо списання 14 лютого 2022 року, 15 березня 2022 року, 14 квітня 2022 року з абонентського рахунку за номером телефону НОМЕР_1 120,00 грн. в рахунок не замовлених послуг мобільного зв`язку;

- зобов`язати ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" обслуговувати телефонний номер НОМЕР_1 умовами тарифного плану Vodafone UNLIM 3G Plus з абонентною платою 220 гривень за 4 тижня з кількістю 140 хв. для дзвінків на інші мережі по Україні;

- відшкодувати за рахунок відповідача матеріальну шкоду у сумі 120,00 грн, шляхом перерахування коштів на абонентський рахунок;

- стягнути з ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн.

Представник відповідача направила на електронну адресу суду заперечення на заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 25.05.2022 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.09.2022 року ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 25.05.2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Після надходження справи із апеляційного суду суд продовжив розгляд справи, сторонами подавалися клопотання про долучення доказів та про розгляд справи за їх відсутності.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що номер НОМЕР_1 обліковувався в базі ПрАТ «ВФ Україна» як абонент передплаченої форми Vodafone UNLIM 3G Plus. Починаючи з 26.12.2021 року вказаний абонентський номер зареєстрований за позивачем та обслуговується в мережі ПрАТ «ВФ Україна», що підтверджується витягом з Siebel CRM.

До матеріалів справи відповідачем долучена інформація, яка обліковується за номером НОМЕР_1 .

Із довідки № GR-23-01570 від 16.02.2023 року та роздрукованої інформації, яка обліковується за номером НОМЕР_1 , вбачається надсилання відповідачем через платформу OmniBulkMessaging (OBM) абоненту ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 СМС-повідомлень про зміну вартості тарифів наступного змісту:

- «Маємо новину про зміни у Вашому тарифі Vodafone UNLIM 3G Plus. З 10.01.22 пакет на 4 тижні буде коштувати 260 грн. Разом з тим ми збільшили кількість хвилин по Україні у тарифі - зі 140 до 200 хв. Деталі: www.vodafone.ua/chc21-unlim-3g-plus або 111*6»;

- «З 03.10 Ваш тариф закривається і буде безкоштовно змінений на Vodafone SuperNet Unlim до 01.12.22. Ми проаналізували, що серед діючих цей тариф найбільш оптимальний для Вас. Ви обов`язково отримаєте SMS про зміну тарифу. У ньому за 300 грн/міс: безлімітний інтернет, безліміт у мережі, 400 хв по Україні. Ви можете й самостійно обрати новий тариф до 02.10 на vodafone.ua/tariffs».

Відповідно до витягу з Foris OSS Marti № SD-23-01589 від 16.02.2023 року заначено: перелік поповнень, які були зафіксовані білінговою системою Foris OSS Marti за номером НОМЕР_1 в період з 11.12.2021 року.

Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами здійснюються на підставі норм цивільного законодавства України, Законом України «Про телекомунікації» (до 01.01.2022 року), Законом України «Про електронні комунікації» (з 01.01.2022 року), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Закон України «Про телекомунікації» був до 01.01.2022 спеціальним Законом, який встановлював правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, а також визначав повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки сторін та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Частини 1, 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» (чинного до 01.01.2022) встановлювали, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Частина друга статі 66 цього Закону передбачала виключний перелік тарифів, які підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів. Тарифи на послуги рухомого (мобільного) зв`язку до зазначеного переліку не входили, не підлягали державному регулюванню і встановлюються операторами, провайдерами самостійно.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації» (набрав чинності 01.01.2022) постачальники електронних комунікаційних послуг не повинні застосовувати дискримінаційні умови надання електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів з причин, пов`язаних з громадянством кінцевого користувача, місцем його проживання або місцем надання послуги, якщо такі відмінності (обмеження) не обумовлені технічними та економічними умовами надання електронних комунікаційних послуг чи іншими об`єктивними причинами відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

Частина 3 цієї статті встановлює, що умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

Частина 5 цієї статті передбачає, що кінцевий користувач має право отримувати послугу знеособлено відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, встановлених постачальником електронних комунікаційних послуг. Кінцевий користувач, не ідентифікований постачальником електронних комунікаційних послуг, має право здійснити ідентифікацію в порядку, встановленому регуляторним органом, у тому числі дистанційну із застосуванням відповідно до законодавства про електронні довірчі послуги будь-яких засобів електронної ідентифікації середнього та високого рівнів довіри, передбачених зазначеним порядком ідентифікації.

Кінцеві користувачі послуг мають право на захист своїх прав відповідно до законодавства, в тому числі в судовому порядку або шляхом звернення у разі їх порушення до регуляторного органу для проведення заходів державного нагляду та усунення виявлених порушень. Споживачі електронних комунікаційних послуг, крім зазначеного, мають право на позасудовий розгляд спорів за їх зверненням регуляторним органом відповідно до статті 123 цього Закону (ч. 6 ст. 104 цього Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 104 цього Закону надання та отримання електронних комунікаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюються на договірних засадах відповідно до цього Закону.

Стаття 106 Закону України «Про електронні комунікації» встановлює принципи ціноутворення у сфері електронних комунікацій: 1) встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій; 2) уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших; 3) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг. Розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем.

Стаття 107 цього Закону передбачає, що кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право, зокрема, на вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг; вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг; безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг; своєчасне і якісне одержання електронних комунікаційних послуг на умовах, визначених договором; відмову від електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання електронних комунікаційних послуг. Відновлення послуг у разі втрати електронних ідентифікаційних засобів знеособленим (анонімним) абонентом (у тому числі SIM-карти, е-SIM, налаштування інтернет-роутера тощо) здійснюється за умови ідентифікації цього абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг та надання персональних даних. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов`язані забезпечити можливість ідентифікації кінцевих користувачів із застосуванням засобів електронної ідентифікації високої та середньої довіри відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 112 Закону України «Про електронні комунікації» передбачає, що договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг з урахуванням вимог цієї статті. Договір може бути укладено, зокрема, у письмовій чи усній формі як публічний договір чи договір приєднання відповідно до положень Цивільного кодексу України, а також дистанційно шляхом надання згоди кінцевого користувача на його укладення, висловленої із застосуванням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронну комерцію", а також шляхом вчинення активної конклюдентної дії кінцевого користувача, яка безсумнівно свідчить про його попередню згоду укласти договір та зафіксована обладнанням постачальника електронних комунікаційних послуг. На вимогу кінцевого користувача постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надати йому докази наявності зафіксованої попередньої згоди. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається за умови ознайомлення кінцевого користувача з усією необхідною йому інформацією, передбаченою законодавством на час укладення договору, та попереднього отримання кінцевим користувачем пропозиції щодо такого укладення відповідно до положень статті 105 цього Закону. Вимоги до змісту договору визначаються правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг відповідно до цього Закону. Договір вважається укладеним за умови, якщо кінцевий користувач висловив свою безсумнівну та добровільну згоду на його укладення.

Частина 5 ст. 112 цього Закону встановлює, що кінцеві користувачі мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на кінцевого користувача або прямо передбачені законодавством. Постачальники послуг електронних комунікацій повідомляють кінцевих користувачів не пізніше ніж за сім календарних днів до будь-якої зміни умов договору про надання послуг електронних комунікацій і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання послуг електронних комунікацій здійснюється протягом семи календарних днів після такого повідомлення.

Частини 1, 2 ст. 114 цього Закон встановлюють, що постачальник електронних комунікаційних послуг може пропонувати кінцевим користувачам послуг пакети електронних комунікаційних послуг, сформовані таким постачальником на власний розсуд. При цьому кінцевий користувач повинен бути проінформований постачальником електронних комунікаційних послуг про всі складові та елементи відповідного пакета електронних комунікаційних послуг до моменту його підключення та погодження умов відповідного договору про надання електронних комунікаційних послуг. Якщо постачальник електронних комунікаційних послуг відповідно до законодавства чи умов договору про надання електронних комунікаційних послуг припиняє дію будь-якого елемента пакета до закінчення терміну чи у разі припинення на інших підставах укладеного договору, кінцевий користувач має право розірвати договір, за яким надається такий пакет послуг.

Суд враховує, що оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» (до 01.01.2022 Закону України «Про телекомунікації»), Закону України «Про захист прав споживачів», інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій, згідно п. 5 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року за № 295 (надалі - Правила).

Відповідно до п. п. 27, 29 вказаних Правил, вбачається, що договір укладається відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. У разі визначення умов публічного договору оператор, провайдер повинен оприлюднити їх на своєму веб-сайті і в місцях продажу послуг.

Відповідно до пункту 35 Правил споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на вибір виду та кількості послуг, вибір тарифу, тарифного плану, встановленого оператором, з урахуванням пункту 58 зазначених Правил. Відповідно до абзацу другого пункту 58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний).

Порядок надання споживачеві інформації про послуги визначено у пунктах 49-51 Правил, зокрема, відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 49 Правил оператор зобов`язаний безоплатно доводити до відома абонента вичерпну інформацію про зміни умов надання послуг та зміни тарифів, тарифних планів на послуги (пакети послуг), що надаються споживачеві, відповідно до пункту 59 цих Правил. У таких випадках абонентові надсилається повідомлення, в якому зазначається інформація про зміни, дату і строк їх запровадження з посиланням на веб-сайт та/або номер телефону чи інше доступне споживачеві джерело інформації.

Відповідно до пункту 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов`язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

Пунктом 65 Правил вартість послуг залежить від їх переліку, тарифів на них, умов оплати та обсягу наданих послуг, інших умов, визначених законодавством та договором.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» (визначення термінів) абонентна плата - це фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання; вартість пакета послуг - це плата, що встановлюється за користування пакетом послуг протягом часу, визначеного тарифним планом, та може бути незалежна від фактичного обсягу споживання електронних комунікаційних послуг, визначеного пакетом послуг; тарифний план - це запропонована кінцевому користувачу постачальником електронних комунікаційних послуг пропозиція, щодо вартості, умов та обсягу надання певних електронних комунікаційних послуг (п. п. 3, 8, 124 ч. 1 ст. 2).

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які надають послуги користувачам, мають право на об`єднання електронних комунікаційних послуг у тарифні плани та пакети послуг і отримання від кінцевих користувачів оплати вартості пакетів послуг (п. 6 ч. 1 ст. 19 цього Закону).

Спір виник між сторонами у зв`язку з тим, що позивач є споживачем послуг мобільного зв`язку за номером НОМЕР_1 без укладення окремого письмового договору та вважає, що оскільки він зареєструвався в оператора (відповідача) шляхом подання відповідної заяви про реєстрацію відповідно до Порядку, останній не мав права змінювати тарифний план та збільшувати вартість тарифу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ПрАТ «ВФ Україна» абоненту ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 за сім днів надіслано СМС-повідомлення про зміну тарифного плану. Доказів розірвання договору про надання послуг, у зв`язку із незгодою зміни тарифного плану, після отримання повідомлення, позивачем не надано.

Позивач посилається на порушення п. 12 Порядку, відповідно до якого під час реєстрації абонента в оператора, провайдера телекомунікацій забороняється без згоди абонента змінювати умови укладеного між ними договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі змінювати умови надання телекомунікаційних послуг, скорочувати чи змінювати їх перелік, тарифи, тарифні плани на послуги, умови і порядок оплати послуг, перетворювати внесені на особовий рахунок абонента кошти в бонуси, бали тощо.

Таким чином, відповідна заборона має конкретну дію в часі, а саме «під час реєстрації абонента в оператора», а не після такої реєстрації на невизначений час (безстроково). Суд погоджується в цій частині з доводами відповідача. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 159/999/17 суд відхиляє з огляду на нерелевантний характер щодо справи, яка розглядається; зокрема, справи мають різні фактичні обставини та правозастосування; Порядок реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, затверджений рішенням НКРЗ від 11.08.2011 № 393, на який міститься посилання в цій постанові, втратив чинність в 2018 році; в 2022 році набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації». Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації» (до 01.01.2022) оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону. Закон України «Про електронні комунікації» до принципів ціноутворення та розрахунки у сфері електронних комунікацій прямо відносить встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій; залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг (п. п. 1, 3 ст. 106). Право відповідача у цьому випадку змінювати тарифний план за умови попередження у встановленому порядку за сім днів передбачено укладеним сторонами публічним договором (умовами надання та отримання послуг мобільного зв`язку), зазначеними законами, Правилами.

В силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами укладеного сторонами публічного договору (умовами надання та отримання послуг мобільного зв`язку) передбачена можливість зміни тарифного плану оператором за умови попередження абонента у встановленому порядку за сім днів, що також відповідає положенням Закону України «Про електронні комунікації» (Закону України «Про телекомунікації» до 01.01.2022) та Правилам. Реєстрація абонента відповідно до Порядку такі умови не змінює.

Позивачем не доведено порушення прав відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, визначених ст. 21 цього Закону порушень судом не встановлено. Право позивача на свободу вибору продукції не порушено. Свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення не порушено. Позивач вільний у виборі оператора мобільного зв`язку. Позивачем не доведено, що при наданні послуги, від якої позивач натомість може відмовитися, а одержати може не лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять позивача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами.

Судом встановлено, що окремого письмового договору (контракту) між сторонами не укладено, а з огляду на укладення сторонами публічного договору відповідно до ст. 633 ЦК України та Умов користування мережами мобільного зв`язку (які за своєю суттю є публічною пропозицією укласти договір та разом з умовами тарифних планів формують публічний договір у разі надання абонентом згоди на його укладання та за умови відсутності між сторонами договору, укладеного в письмовій формі) відсутні підстави вважати, що попередженням відповідача у встановленому порядку позивача про зміну тарифу порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Умови надання та отримання послуг мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» викладені на загальнодоступному сайті: https://www.vodafone.ua у розділі «умови користування»; позивач не стверджує, що він не був обізнаний з цими умовами; фактично, підписання заявки на реєстрацію відповідно до Порядку свідчить про те, що позивач ознайомлений з умовами користування, діючими тарифами, тарифними планами, інформація про які розміщена на вебсайті оператора та підтвердив, що інформація та документи, надані позивачем, є достовірними й відповідають законодавству України та статутним документам; на адресу позивача надсилалося смс-повідомлення, що ним не заперечується, тож він був завчасно інформований про зміну тарифу у встановленому порядку. Умови користування передбачають наступні права оператора: встановлювати та змінювати умови надання та перелік послуг, тарифи на послуги, що надаються в мережі оперетора з обов`язковим оприлюдненням на вебсайті за сім календарних днів до їх введення; відмовлятися від укладання договору/угоди/публічного договору, припиняти їх дію, скорочувати перелік послуг за наявності наведених у законодавстві, договорі/угоді, умовах тарифів/тарифних планів та умовах користування підстав; у випадку зміни умов надання послуг, тарифів, тарифних планів на послуги (пакети послуг), що надаються абонентові, надсилати повідомлення, у якому зазначається інформація про зміни, дату і термін їх запровадження з посиланням на вебсайт та/або номер телефону. Також, абоненти мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих оператором, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на абонента, або прямо передбачені законодавством. Оператор повідомляє Абонентів не пізніше ніж за сім календарних днів до будь-якої зміни умов договору про надання послуг електронних комунікацій і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання послуг електронних комунікацій здійснюється протягом семи календарних днів після такого повідомлення. Абоненти зобов`язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема: оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, зокрема абонентську плату та вартість пакетів послуг; до початку користування будь-якою послугою, що не замовлялась абонентом раніше, ознайомитися з тарифами та умовами її надання на сайті www.vodafone.ua. Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає його згоду на отримання відповідних послуг.

Відсутні також відомості про обмеження прав позивача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію (умови надання та отримання послуг мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» викладені на загальнодоступному сайті: https://www.vodafone.ua у розділі «Умови користування»; позивач не стверджує, що він не був обізнаний з цими умовами; на адресу позивача надсилалося смс-повідомлення, що ним не заперечується, тож він був завчасно інформований про зміну тарифу у встановленому порядку). Відсутні будь-які відомості про надання позивачу послуги неналежної якості, як і не доведено позивачем, що відповідач визначив ціну на свої послуги неналежним чином. Відсутня у діях відповідача й нечесна підприємницька діяльність, оскільки позивача було повідомлено оператором про зміну умов тарифів тарифного плану, з яким позивач мав змогу ознайомитись.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського кодексу України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

В силу ч. 1 ст. 178 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов`язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.

Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна» оприлюднені на офіційному сайті відповідача і позивач не заперечує щодо ознайомлення з ними. Судом установлено, що 26.12.2021 позивача шляхом надсилання смс-повідомлення проінформовано про те, що з 10.01.2022 змінюються умови його тарифного плану. Одночасно у вказаному повідомленні було зазначено інтернет-посилання та номер телефону, за яким абонент вправі був дізнатись деталі про зміни. Позивач не заперечував факт отримання смс-повідомлення, не зазначав, що його не було проінформовано про деталі зміни тарифного плану. За таких обставин, враховуючи вимоги умов надання та отримання послуг мобільного зв`язку, пункту 59 Правил, ч. 5 ст. 112 Закону України «Про електронні комунікації» (п. 14 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації»), порушень з боку відповідача про зміну тарифів допущено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, встановивши під час розгляду справи, що ПрАТ «ВФ Україна» не допущено порушень умов чинного законодавства та публічного договору, положень Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновків про відсутність підстав для визнання незаконними дій відповідача щодо збільшення кількості хвилин, нарахування абонплати та списання грошових коштів, а також зобов`язання обслуговувати номер за певними умовами тарифного плану та похідних від них вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Разом з тим, оскільки вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є похідними від зазначених вище вимог, то підстав для їх задоволення у суду немає.

З урахуванням викладеного в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937.

Повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023.

Суддя М. М. Нарольський