Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #484708216

179/847/23

1-кп/179/69/23


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


02 травня 2023 року смт Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2023 року за №12023046470000005 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, у липні 2022 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаний час ОСОБА_3 вирішив придбати автомобіль «ГАЗ 31029», який знайшов, використовуючи мережу «Інтернет». Знайшовши відповідне оголошення, ОСОБА_3 , на початку липня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим, в м.Підгороднє Дніпропетровської області за усним договором купівлі-продажу придбав автомобіль «ГАЗ 31029» державний номерний знак НОМЕР_1 із правовстановлюючим документом, а саме: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 .

Після придбання автомобіля «ГАЗ 31029» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помітив, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , вказана модель «LZW 6373», що не відповідає дійсній моделі придбаного автомобіля, проте останній, порушуючи вимоги Постанови КМУ від 7 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. №1371) «Про порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, вирішив залишити та використовувати підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_4 .

17 лютого 2023 року близько 11 години 46 хвилин ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ 31029», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Центральна, с.Оленівка Новомосковського району Дніпропетровської області, був зупинений інспектором СРПП відділення поліції №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_5 . Після чого працівник поліції ОСОБА_5 , в порядку ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п.2.1, 2.4 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, запропонував ОСОБА_3 пред`явити документи, що посвідчують його особу та право керування транспортним засобом.

Приблизно о 11 годині 46 хвилин 17.02.2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час та місці на законні вимоги інспектора СРПП відділення поліції №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 про пред`явлення документів, з метою введення в оману працівників поліції щодо наявності у нього права керування транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказаний офіційний документ є підробленим, пред`явив працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частин 2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України, а саме використав завідомо підроблений документ за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту доведена вина у скоєнні ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК України).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, не судимий, неодружений, дані про наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей відсутні, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Як обставини, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у межах санкції ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів, які складають 1321,46 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-23/7440-ДД від 27.02.2023 року).

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи у сумі 1321,46 грн. (одна тисяча триста двадцять одна грн. 46 коп.).

Речові докази: спецпакет №5610026 із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , заповненого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.




Суддя ОСОБА_1






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація