Справа №1-458/0

9

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого, судді         - Коваленко І.В.

при секретарі         - Карпенко І.П.

з участю прокурора         - Єрмоленко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця с.м.т. Маньківка Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою:   АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2008 року приблизно о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в районі станції метро «Лівобережна», а саме по вул. Р.Окіпної, 1 в м. Києві, побачив раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_2 , яка тримала в руках свій мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_2  

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1  підійшов до ОСОБА_2  та під виглядом знайомства звернувся до неї, на що остання попросила залишити її у спокої. Тоді, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, намагався вихопити з рук ОСОБА_2  її мобільний телефон марки «Соні Еріксон К 750і», але остання, утримуючи свій телефон, почала чинити опір. В подальшому ОСОБА_1 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, наніс ОСОБА_2  один удар рукою в область обличчя, від якого остання впала на землю. Подолавши таким чином волю потерпілої до опору, ОСОБА_1  відкрито викрав з рук останньої її майно, а саме мобільний телефон марки «Соні Еріксон К 750і» вартістю 1000 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Джинс» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 23 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2  матеріальної шкоди на загальну суму 1048 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник та мав реальну можливість розпорядитись ним на власний розсуд, але невдовзі був затриманий працівниками міліції.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що 29 грудня 2008 року приблизно після 15 год. 00 хв. він разом з двома наочно знайомими йому хлопцями знаходився в кафе «Пончик», розташоване біля станції метро «Лівобережна», де розпивав з ними спиртні напої, зокрема горілку, а потім пиво. Після закінчення вживання алкогольних напоїв наочно знайомі йому хлопці поїхали по своїм справам, а він, приблизно о 18 год. 50 хв., знаходячись в районі станції метро «Лівобережна», що по вул. Р.Окіпної, 1 в м. Києві, на автобусній зупинці побачив раніше незнайому йому дівчину, яка сиділа на лавочці та тримала в руках свій мобільний телефон, та як в подальшому було встановлено нею була потерпіла ОСОБА_2  У цей час у нього виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2 , а тому він підійшов до ОСОБА_2  та під виглядом знайомства звернувся до неї, на що остання попросила залишити її у спокої. Тоді, він спробував вихопити з рук ОСОБА_2  її мобільний телефон, але остання продовжувала його утримувати. З метою подолання опору потерпілої, він наніс їй один удар рукою в область обличчя, від якого остання, впавши на землю, відпустила свій мобільний телефон, але, схопивши його за куртку, почала кликати на допомогу. Вирвавшись від потерпілої, та забравши при цьому її мобільний телефон, він побіг в інший бік, проте, пробігши приблизно тридцять метрів, був затриманий двома раніше невідомими йому чоловіками, які підвели його до потерпілої, і тоді ж він передав останній викрадений у неї мобільний телефон.    

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, з'ясувавши правильне розуміння підсуднім та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудного, а також тих матеріалів, що стосуються матеріальних збитків потерпілого.  

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі межі санкції ч. 2 ст.186 КК України та положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України несудимий.

 Відповідно до вимог ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.    

    Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.  

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1  можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі.  

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1  винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1   до набрання вироком законної сили   залишити без зміни - взяття під варту, утримуючи його в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 30.12.2008 року.

Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Соні Еріксон К 750і» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, переданий потерпілій ОСОБА_2  на зберігання,  залишити у володінні потерпілої.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з часу його оголошення.    

Суддя