Справа №1-700/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 27 серпня 2008 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

заступника голови суду, судді Квятковського М. С.

за участю секретаря Бабули О.О.

прокурора Покидюка В.М.

адвоката-захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, студента 4-го курсу ЛДТУ, неодруженого, інваліда 2-ї групи, раніше не судимого,

за ст. 286 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 11 січня 2008 року близько 15 год. 35 хв. керуючи технічно справним автомобілем марки «Субару» р.н.з. «НОМЕР_1», рухаючись по вул. Потебні в напрямку вул. Львівської в м. Луцьку, проявив безпечність та неуважність, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з тролейбусом №171 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по маршруту №4 Львівська - Залізничний вокзал, в напрямку тролейбусного депо.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки «Субару» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть.

В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наступившими наслідками стало грубе порушення ОСОБА_2 пунктів 10.1; 11.2; 11.3; 12.1; 12.3 Правил дорожнього руху України /далі ПДР України/.

Зокрема, в порушення п. 10.1 ПДР України перед початком перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху ОСОБА_2 не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасниками руху, в порушення вимог п.п. 11.3; 12.1; 12.3 ПДР виїхав на смугу зустрічного руху, не врахував дорожню обстановку, та в разі виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинення транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю.

Показав, що він дійсно керуючи технічно справним автомобілем марки «Субару» - р.н.з. «НОМЕР_1» по вул. Потебні в напрямку вул. Львівської в м. Луцьку проявив безпечність та неуважність, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з тролейбусом, внаслідок чого пасажири його автомобіля ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, від яких наступила смерть.

Показанім підсудного ОСОБА_2 підтверджуються аналогічними показаннями про обставини ДТП потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 /а.с. 66; 71; 54/, відповідають фактичним обставинам справи, які не оспорюються учасниками судового розгляду справи.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми необережними діями, що виразились в порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель декількох осіб підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.3 КК України.

В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наступившими наслідками стало грубе порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.1; 11.2; 11.3; 12.1; 12.3 Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, з обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити порушення ним п.п. 1.2; 2.1 -б; Правил дорожнього руху України, оскільки порушення ним вказаних пунктів ПДР України не є в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП і наступившими наслідками, та порушення правил експлуатації транспорту, оскільки такі йому фактично не вмінялися.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудного ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу підсудного.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, до обставин, які обтяжують покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином.

При таких обставинах, враховуючи, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як особа, внаслідок ДТП став інвалідом 2-ї групи, розкаявся у вчиненому злочині, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, думку потерпілих, які не мають жодних претензій до ОСОБА_2 , суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього слід застосувати ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти / років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти органи кримінально -

-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 811 грн. 30 коп. / вісімсот одинадцять гривень тридцять копійок/.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.