Справа № 308/11085/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2023 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого –                             судді ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання –             ОСОБА_4

прокурора -                                      ОСОБА_5

обвинувачених -                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця Новгородської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення  ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, кримінальне провадження у якому здійснюється колегіально.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід колегії суддів у справі, який мотивував тим, що 14.02.2023 року ним було подано заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_1 , яку він вважає обґрунтованою та вмотивованою, а також такою, що доводить наявність у нього серйозних підстав сумніватись у неупередженості та об"єктивності розгляду справи суддею ОСОБА_1 однак, колегією суддів у задоволені такої заяви про відвід судді ОСОБА_1 йому було відмовлено. Вказані дії колегії суду, на його думку, викликають сумніви у його можливості неупередженого та об"єктивного розгляду кримінальної справи щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , а також винесення вказаним складом суду законного, правового, об"єктивного та справедливого вироку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав заявлений колегії суддів відвід.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник – адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні також підтримали заявлений обвинуваченим ОСОБА_6 відвід колегії суддів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала заявлений обвинуваченим ОСОБА_6 відвід колегії суддів.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти заявленого відводу, зазначивши, що підстави для відводу колегії суддів відсутні.

Згідно з приписами ч.1 ст. 80 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу, виходячи з наступного.

Згідно з заявою про відвід колегії суддів обвинувачений ОСОБА_6 заявляє відвід на підставі п. 3,4 ст. 75 КПК України, зазначаючи, що, на його думку, колегія суддів, не може безсторонньо та неупереджено винести рішення у цій справі, про що на його думку свідчить відмова ОСОБА_6 у задоволенні заявленого ним відводу судді ОСОБА_1 .

Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України  слідчий суддя,  суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Схожі положення містить ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

При вирішенні заявленого відводу суд виходить з того, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Отже, слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

При з"ясуванні основних критеріїв неупередженості суд керується джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності з практикою Європейського Суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1)  «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2)  «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

На існування презумпції неупередженості судді вказував Європейський суд з прав людини також у справі «Хаушильд проти Данії» у якому зазначив, що суддя вважається неупередженим, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальним є результат об`єктивної перевірки.

У рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Проте, заявлений обвинуваченим ОСОБА_6   відвід колегії суддів не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про упередженість суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при розгляді об"єднаного кримінального провадження про обвинувачення  ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, як не містить і інших, визначених ст. 75, 76 КК України, підстав, які унеможливлюють участь суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розгляді вказаного кримінального провадження.

Незгода обвинуваченого з прийнятими колегією суддів рішеннями у справі з розгляду процесуальних питань не може бути підставою для відводу.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій суду протягом розгляду справи не можуть бути підставою згідно з ст. 75 КПК України для відводу колегії суддів, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Таким чином судом не встановлено підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому заява задоволенню не підлягає.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369, 371, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви обвинуваченого  ОСОБА_6  про відвід колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі з розгляду об"єднаного кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України ОСОБА_6  у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

            ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3