Ухвала

Іменем України

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 331/5038/22

провадження № 61-5595ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. подала апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 429,44 грн. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

03 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування свого клопотання, посилаючись на скрутне матеріальне становище, скаржниця зазначала, що має право користуватись пільгами, встановленими частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» для фізичної особи, адже приватний виконавець є самозайнятою особою. До 24 лютого 2022 року, вона як приватний виконавець проживала і працювала в м. Маріуполь Донецької області, де все її рухоме та нерухоме майно знищено в результаті воєнних дій. Доходу вона не має, так як з 24 лютого 2022 року Міністерством юстиції України тимчасово припинено доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження. Вона не має можливості працювати і заробляти. Скаржниця є внутрішньо переміщеною особою, є багатодітною матір`ю.

Крім того посилалась на пункт 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян на виїзд за межі території України, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. просила звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання приватного виконавця про звільнення від сплати судового збору. Подовжено строк для усунення недоліків - для надання інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік або сплати судового збору в розмірі 429,44 грн. Роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

11 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у задоволенні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, у строк, який був визначений в ухвалі від 29 березня 2023 року, нових підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачені нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Законом України «Про судовий збір», не наведено.

19 квітня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу та дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору. Вважає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Також зазначає, що має право як суб`єкт незалежної професійної діяльності, що не втратив свого статусу фізичної особи, користуватись пільгами, передбаченими статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір». Зазначає, що незаконно відмовляючи їй у звільненні від сплати судового збору суд обмежив їй доступ для правосуддя.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є., зміст ухвали Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати встановлення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних заявників від пред`явлення необґрунтованих позовів, скарг.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. просила суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Зазначала, що вона проживала і працювала у м. Маріуполі Донецької області, на теперішній час її майно знищене, вона є внутрішньо переміщеною особою та багатодітною матір`ю, не має можливості працювати та заробляти на життя. Також указувала, що у відповідності до пункту 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплавляється за подачу позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить подібні положення щодо підстав звільнення сторони від сплати судового збору, закріплюючи при цьому умови їх реалізації, зокрема можливість суду звільнити сторону від сплати судового збору у випадку, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Відмовляючи у задоволенні клопотань приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанцій діяв на підставі вказаних норм ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», надав правову оцінку поданим заявницею доказам щодо її майнового стану та дійшов достатньо обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. від сплати судового збору у розмірі 429,44 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року. Водночас, апеляційний суд зазначив про неналежність і недостатність поданих заявницею доказів на підтвердження скрутного майнового стану та на підставі положень частини першої статті 185 ЦПК України надав строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги, а також продовжував цей строк.

Заявниця не усунула зазначених недоліків апеляційної скарги, не надала апеляційному суду нових належних і достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, за яких підлягає застосуванню стаття 8 Закону України «Про судовий збір», та не сплатила судовий збір у встановленому порядку і розмірі. Отже правильним та таким, що відповідає положенням статей 185, 357 ЦПК України є висновок апеляційного суду про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявниці.

Потрібно також звернути увагу, що Матвійчук Н. Є. діє у цьому процесі як особа, яка здійснює професійну діяльність у статусі приватного виконавця. За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю виплачується винагорода. Угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження та додаткова винагорода приватного виконавця (стаття 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Щодо посилань на положення пункту 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», за яким судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі України, слід зазначити наступне.

Вказаним пунктом частину другу статті 3 цього Закону доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-IX від 30 листопада 2021 року, яким також Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України»

Отже, пункт 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» стосується саме позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі України, поданих в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки Закон України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали суду за результатами розгляду подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, то обґрунтованим потрібно визнати висновок апеляційного суду, що приватний виконавець за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зобов`язаний сплатити судовий збір, визначений законом.

Ураховуючи наведене, ухвала Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права зокрема статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявницю права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, про що їй було належним чином роз`яснено апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа, за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак