Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 686/6853/21

провадження № 61-407св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Хмельницька обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року в складі судді Заворотної О. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України та просив: визнати протиправними дії чи бездіяльність працівників Хмельницької обласної прокуратури, що здійсненні під час розслідування кримінальних справ № 29/2253 та № 29/2652 в частині вчинення процесуальних дій щодо накладення арешту на акції Відкритого акціонерного товариства «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» (далі - ВАТ «Хмельницький КХП»), правил зберігання та схоронності, їх неповернення, що здійснені поза компетенцією та всупереч вимогам законодавства; стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку збитки в розмірі 5 222 080, 50 грн, завдані внаслідок втрати неповернених арештованих 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький КХП», вартість яких станом на 01 травня 2004 року складала 1 451 411, 89 грн, а також 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування вимог зазначав, що незаконними діями посадових осіб Хмельницької обласної прокуратури під час здійснення кримінального провадження в кримінальній справі №29/2253 йому було заподіяно збитків у зв`язку з незаконним позбавленням особистого майна.

Зокрема, слідчий, орган дізнання, прокурор зобов`язані були відповідно до вимог статті 53-1 КПК України 1960 року та статті 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і суду» роз`яснити йому порядок відновлення порушених прав та вжити необхідних заходів по відшкодуванню шкоди, заподіяної заходами примусу та притягнення до відповідальності, що свідомо не було зроблено.

При накладенні арешту на майно відповідно до вимогам статей 85 і 126 КПК України 1960 року складається протокол, копія якого вручається особі, яка прийняла майно на збереження. Вказана особа несе кримінальну відповідальність за розтрату майна, на яке накладено арешт. При винесені постанови про накладення арешту на майно від 28 листопада 2002 року вказані норми кримінально-процесуального закону в частині цінних паперів ВАТ «Хмельницький КХП» не було виконано, що в подальшому призвело до незаконного позбавлення права власності на них.

Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України №1744 від 22 вересня 1999 року «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» передбачено, що виявлені під час опису іменні цінні папери у документарній формі та цінні папери на пред`явника в документарній формі, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку.

Через неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб досудового слідства не було дотримано вимог законодавства щодо правил зберігання та схоронності арештованих прокуратурою Хмельницької області належних йому простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький КХП» в кількості 1 657 056 штук, що призвело до їх втрати та неможливості повернення.

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 22, 1048, 1192 ЦК України, у нього виникло право на відшкодування збитків (упущеної вигоди), розрахованих в порядку нарахування процентів за встановленою обліковою ставкою Національного банку України в період з 01 травня 2004 року по 06 червня 2018 року. Таким чином, розмір упущеної вигоди становить 5 222 080,50 грн.

Бездіяльність відповідача призвела до необхідності змінювати свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для відновлення свого права. З 2012 року він неодноразово звертався в правоохоронні органи, прокуратуру і суди, у зв`язку з чим йому було заподіяно також і моральну шкоду, розмір якої становить 300 000 грн.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності позовних вимог. Позивачу відшкодовано вартість неповернутих 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький КХП» в сумі 1 451 411,89 грн. В той же час він не довів спричинення йому збитків у вигляді упущеної вигоди та заподіяння моральної шкоди внаслідок дій (бездіяльності) працівників прокуратури.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У cічні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 686/26129/14-ц (провадження № 61- 11157св18), від 12 березня 2019 року в справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18), від 13 грудня 2019 року в справі № 686/21680/15- ц (провадження № 61-6765св19) та від 14 квітня 2020 року в справі № 925/1196/18 (провадження № 12-153гс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Через неправомірні дії (бездіяльність) працівників прокуратури при проведення досудового слідства було втрачено належні йому прості іменні акції ВАТ «Хмельницький КХП».

Суди безпідставно відмовили у задоволенні вимог про відшкодування збитків з огляду на встановлений судовим рішенням в іншій справі факт протиправності дій обласної прокуратури під час накладення арешту на цінні папери ВАТ «Хмельницький КХП».

Необґрунтованими є висновки судів про відмову в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди. Через незаконні дії працівників прокуратури він втратив корпоративні права в товаристві та право на отримання дивідендів, що призвело до душевних страждань.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

10 травня 2022 року справа № 686/6853/21 надійшла до Верховного Суду.

Хмельницька обласна прокуратура направила відзив на касаційну скаргу, в яких просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 28 серпня 2002 року порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ВАТ «Хмельницький КХП», що спричинило тяжкі наслідки для держави та колективних інтересів.

ОСОБА_1 був власником простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький КХП» в кількості 1 657 056 штук, загальна вартість яких становила 1 451 411,89 грн.

28 листопада 2002 року начальник слідчого відділу прокуратури Хмельницької області з метою забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, можливої конфіскації майна і відшкодування завданих збитків державі, яка є акціонером комбінату, наклав арешт на нерухоме і рухоме майно, в тому числі на цінні папери, які належали ОСОБА_1 . Всього було заблоковано 1 657 056 простих іменних акцій позивача номінальною вартістю 414 262 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 надав згоду ВАТ «Хмельницький КХП» на викуп належних йому акцій.

Однак у зв`язку з тим, що належні позивачу іменні цінні папери були обмежені в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника, що полягало в забороні їх відчуження на підставі постанови про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно від 28 листопада 2002 року, ВАТ «Хмельницький КХП» у листі від 03 серпня 2004 року зазначило, що товариство може викупити акції у ОСОБА_1 за умови відсутності обмежень на їх відчуження.

Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 грудня 2004 року № 236-с скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ «Хмельницький КХП», анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Хмельницький КХП».

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 03 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених статтею 15, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на три роки та конфіскацією майна крім житла.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 квітня 2011 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 листопада 2010 року скасовано, справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії попереднього розгляду.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2011 року, кримінальну справу за обвинувачення ОСОБА_2 направлено прокурору Хмельницької області для організації проведення додаткового розслідування.

17 липня 2012 року та 23 серпня 2012 року слідчий в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області виніс постанови про закриття кримінальних справ щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину та за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Постановами слідчого в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області від 19 липня 2012 року та від 27 серпня 2012 року знято арешт з майна ОСОБА_1 , в тому числі з цінних паперів.

За повідомленням прокуратури Хмельницької області від 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у винесенні постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди та спростування поширеної у пресі інформації відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15 червня 2012 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ТОВ «Хмельницький КХП» за рішенням засновників, без правонаступництва.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року, з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом з 28 листопада 2002 року по 23 серпня 2012 року, тобто 116 місяців, у зв`язку з чим набув права на відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року залишено в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 вартості неповернених 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» в сумі 1 451 411,89 грн.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що накладення арешту на цінні папери порушило права ОСОБА_1 на розпорядження належним йому на праві власності майном, зокрема акціями ВАТ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Грошовим виразом майнової шкоди є збитки. Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Водночас потерпіла особа має довести наявність та розмір збитків.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь упущену вигоду внаслідок втрати неповернених арештованих 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ «Хмельницький КХП», яка підлягала визначенню на рівні облікової ставки НБУ за аналогією закону на підставі статті 1048 ЦК України за період з 01 травня 2004 року по 06 червня 2018 року.

Частиною четвертою статті 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, зобов`язаний довести: 1) неправомірність поведінки особи; 2) наявність шкоди: 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яке виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди: 4) вину заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Статтями 1173, 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є завдана шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Отже, як упущена вигода відшкодовуються лише ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення позивачем вимоги про відшкодування упущеної вигоди покладає на нього обов`язок довести, що ці доходи (вигода) дійсно могли б бути ним отримані.

Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди, оскільки позивач не надав належних доказів того, що він міг та повинен був отримати вказані доходи і тільки неправомірні дії представників прокуратури стали єдиною та достатньою причиною, яка завадила його можливості отримати прибуток.

Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина п`ята та шоста стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Накладення арешту на належні ОСОБА_1 прості іменні акції відбулося в ході проведення досудового слідства 28 листопада 2002 року на підставі статей 125, 126 КПК України 1960 року.

Факт незаконності накладення посадовою особою прокуратури Хмельницької області арешту на належні ОСОБА_1 акції не був встановлений відповідним судовим рішенням, тому відсутні правові підстави для відшкодування йому моральної шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Окрім того, судами встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України, Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та неправомірних дій органів дізнання та слідства. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року, з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року, на його користь було стягнуто 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом протягом 116 місяців з 28 листопада 2002 року по 23 серпня 2012 року.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, проте помилилися з мотивами такого висновку, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, судові рішення в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди слід змінити шляхом викладення їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун

М. Ю. Тітов