ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2023Справа № 910/14552/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/14552/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РТД"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електростанція"

про стягнення 1 472 894,42 грн

за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача Чвернюк С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РТД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електростанція" (далі - відповідач) про стягнення 1 472 894,42 грн, з яких 1 144 349,00 грн - основний борг, 80 104,49 грн - штраф, 28 128,31 грн - 3% річних та 220 311,73 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 53-123-04-21-0714 від 21.09.2021 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14552/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 27.02.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

08.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

20.02.2023 від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

27.02.2023 від позивача надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності його представника, в якій останній не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення даної справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 09.03.2023 о 14:30 год.

07.03.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечує проти стягнення з нього пені та штрафу, які передбачені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зважаючи на те, що такі санкції, за твердженнями відповідача, передбачені за прострочення виконання негрошового зобов`язання, в той час, як відповідач має виконати саме грошове зобов`язання (розрахуватись за товар).

09.03.2023 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності його представника, в якій останній не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення даної справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2023.

10.03.2023 від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000,00 грн.

31.03.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за відсутності його представника.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 06.04.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

21.09.2021 між Товариством (постачальник) та Підприємством (покупець) було укладено Договір № 53-123-04-21-07148, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю, а Покупець приймає на себе зобов`язання прийняти та сплатити товар - код CPV 19510000 по ДК 021:2015 - гумові вироби (рукави, пластини, шнури гумові) у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1. загальна вартість товару є твердою та складає 1 060 000, 00 грн., ПДВ 20% - 212 000, 00 грн. Разом з ПДВ - 1 272 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. даного договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару відповідно до Специфікації № 1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.1. даного договору передбачено, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 10.12.2021, крім позицій відповідно до зведеного переліку № з/п 5, 6, 28, 29, 30 на закупівлю товару, для яких термін постачання 90 днів з дати підписання договору.

З товаром Постачальник надає Покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках); електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку; на техпластину марки МБС - паспорт(сертифікат) якості; протокол випробувань техпластин марок МБС; лист-згода заводу виробника про надання гарантії про якісну техпластину; на пластину вакуумну (сертифікат якості); на шнур шпринцований (паспорт); на шнури та рукава - документ, що підтверджує якість продукції (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3. датою постачання є дата отримання товару на складі Вантажоодержувачем з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 13.1 договору останній вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою зі сторони покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Укладений сторонами Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 01.08.2022 сторонами внесено зміни до договору в частині зменшення ціни договору до 1 616 409,08 грн.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 301 431,02 грн, що підтверджується № РН-0000931 від 20.06.2022, № РН-00000549 від 27.09.2021, № РН-0000550 від 28.09.2021, № РН-0000553 від 04.10.2021, № РН-0000555 від 04.10.2021, № РН-0000566 від 06.10.2021, № РН-0000577 від 11.10.2021, № РН-0000604 від 29.10.2021, № РН-0000623 від 05.11.2021, № РН-0000627 від 10.11.2021, № РН-0000643 від 16.11.2021, № РН-0000713 від 24.12.2021, № РН-0000720 від 28.12.2021, № РН-0000904 від 24.05.2022.

Відповідно до накладної-вимоги на відпуск матеріалів від 27.06.2022 № 22-21 відповідачем повернуто товари, поставлені за видатковою накладною № РН-0000627 від 10.11.2021.

Таким чином, відповідачем за видатковою накладною №РН-0000627 від 10.11.2021 повернуто товар на загальну суму 88 900, 95 грн.

Також за накладною вимогою від 28.01.2022 № 22-3 відповідачем повернуто шнур вакуумний квадратний 12*12 на загальну суму 42 000, 00 грн, поставлений за видатковою накладною № РН-0000555 від 04.10.2021.

Повернення вказаного товару не включало в себе ПДВ, тобто відповідачем повернуто позивачу товару на загальну суму 157 081,14 грн з ПДВ.

За твердженням позивача, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 144 349,88 грн (1 301 431,02 - 157 081,14).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1/05-09 від 05.09.2022 на суму 1 144 349,88 грн, яка отримана відповідачем 09.09.2022, а відокремленим підрозділом відповідача - 13.09.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до позовної заяви.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписом статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів оплати товару на суму 1 144 349,88 грн.

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо того, що ним зупинено здійснення видаткових операцій з позивачем, оскільки виробником поставлених позивачем товарів є російська федерація, оскільки договір між сторонами укладено та виконано до повномасштабної збройної агресії проти України зі сторони рф.

При цьому сторонами погоджено в специфікації до договору саме такий товар, також відповідачем прийнято товар без зауважень.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на власне рішення про зупинення видаткових операцій з позивачем є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 144 349,88 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 28 128,31 грн 3% річних за період з 01.12.2021 по 11.11.2022 та 220 311,73 грн втрат від інфляції за період з січня 2021 року по вересень 2022 року.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором) в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також посилався на те, що позивачем невірно розраховано кінцевий термін оплати за поставлений товар, оскільки товар за накладними приймався відповідачем пізніше відповідно до ярликів останнього на придатну продукцію.

Проте, судом не беруться до уваги вказані заперечення відповідача з огляду на таке.

Так, п. 3.3 договору сторонами погоджено, що датою поставки є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

При цьому, за умовами п. 2.2 договору оплата товару відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару.

Крім того, ярлики на придатну продукцію складались та підписувались саме відповідачем, отже, строк оплати не може залежати від таких дій відповідача, вчинених в односторонньому порядку.

За вказаних обставин, суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що позивачем невірно визначено початкову дату прострочення з оплати поставленого товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно, а відтак вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 28 128,31 грн 3% річних та 220 311,73 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 80 104,49 грн штрафу.

При цьому, вимоги позивача у вказаній частині обґрунтовані посиланнями на ст. 231 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас, суд зазначає, що штрафні санкції передбачені ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 та від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21.

У даному випадку відповідачем прострочено саме виконання грошового зобов`язання з оплати отриманого товару, що, в свою чергу, унеможливлює нарахування відповідачу штрафу на підставі ст. 231 ГК України.

При цьому, в договорі сторонами не погоджено відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасне здійснення відповідачем як покупцем розрахунку за поставлений йому товару.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 80 104,49 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 20 891,85 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електростанція" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РТД" (49017, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, офіс 17, код 34409800) 1 144 349,88 грн (один мільйон сто сорок чотири тисячі триста сорок дев`ять грн 88 коп.) основного боргу, 28 128,31 грн (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім грн 31 коп.) 3% річних, 220 311,73 грн (двісті двадцять тисяч триста одинадцять грн 73 коп.) інфляційних втрат, а також 20 891,85 грн (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто одну грн 85 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.04.2023.

Суддя О.Г. Удалова