Ухвала

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 711/1543/21

провадження № 61-2509ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Остапко М. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у вказаній справі, яка не відповідає статті 392 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року касаційну скаргузалишено без руху, скаржнику надано строк (десять днів з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків касаційної скарги. Запропоновано особі, яка подала касаційну скаргу, надіслати до суду касаційної інстанції документи, які вказують на ціну позову, та у разі необхідності сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір».

03 квітня 2023 року, засобами поштового зв`язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Остапко М. І. надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначив, що при поданні касаційної скарги, судовий збір у розмірі 3 632,00 грн сплачений правильно, посилаючись на те, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року визначено розмір судового збору за немайнову та майнову вимоги - 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб * 2 * 150%. До заяви додано дублікат квитанції про сплату судового збору у розмірі 3 632,00 грн, яку при поданні касаційної скарги додано до матеріалів скарги.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що у березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя сторін:

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий №7110136400:03:032:0090;

- житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий №7110136400:03:032:0090.

Визнати за позивачем та за відповідачем за кожним окремо в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину вказаного вище майна.

Усунути перешкоди в користуванні позивачу житловим будинком з господарськими будівлями у АДРЕСА_2 шляхом вселення позивача до даного житлового будинку та заборони відповідачу чинити їй перешкоди в користуванні майном.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Визнано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 7110136400:03:032:0090.

Усунено перешкоди в користуванні ОСОБА_2 житловим будинком з господарськими будівлями, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 шляхом вселення ОСОБА_4 до даного житлового будинку та заборони ОСОБА_3 чинити їй перешкоди в користуванні даним житловим будинком.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 січня 2023 року рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 жовтня 2022 року змінено в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, вказавши, що об`єктом спільної сумісної власності сторін визнається незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0628 ґа, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий №7110136400:03:032:0090.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 за кожним окремо право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0628га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий №7110136400:03:032:0090.

У іншій частині рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21 жовтня 2022 року залишено без змін.

ОСОБА_3 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, якими вирішено майнову вимогу (визнання права власності на частину земельної ділянки, частину житлового будинку) та немайнову вимогу (усунення перешкод у користуванні) просить відмовити у їх задоволенні.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 розмір ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень не можна визначити ціну позову у цій справі, без чого не можна перевірити правильність сплати судового збору. Тому особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати документи про дійсну вартість нерухомого майна (пункт 9 частини першої статті 176 ЦПК України) та сплатити судовий збір, відповідно до наведених вимог Закону України «Про судовий збір».

Представник ОСОБА_1 - адвокат Остапко М. І. не усунув зазначені недоліки касаційної скарги, на які вказувалось в попередній ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що недоліки касаційної скарги не усунено, заявник не надав докази, що вказують на ціну позову у цій справі, за відсутності яких Верховний Суд не може пересвідчитися у правильності сплати судового збору у розмірі 3 632,00 грн при поданні касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук