ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/8195/23

Провадження № 11-кп/4820/416/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                         ОСОБА_1 ,

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря                 ОСОБА_4 ,

прокурора                                 ОСОБА_5 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_6 ,

захисника                                 ОСОБА_7

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року задоволено клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.194 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Криничани Дунаєвецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого,

строку тримання під вартою по 09 червня 2023 року включно.

Суд обґрунтовував своє рішення тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 слід продовжити, оскільки підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, не змінились, існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, ухилятися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжких злочинів, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим.

В своїй апеляційній скарзі, обвинувачений просить ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Зазначає, що не вчиняв інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.194 КК України, і стороною обвинувачення вина ОСОБА_6 не доведена.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.194 КК України передбаченого ч.4 ст.187 КК України, санкція яких передбачає суворе покарання, враховуючи, що обвинувачений раніше судимий.

Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризики: незаконно впливати на свідків та потерпілих, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні та продовжені запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.        

В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.        

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про необхідність продовження ізоляції обвинуваченого ОСОБА_6 від суспільства.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону та прийняте судом рішення, з урахуванням усіх обставин, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м`який запобіжний захід, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність ризиків, зазначених в ухвалі суду, недоведеність вини обвинуваченого, у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та необґрунтованість обвинувачення.

Наявні в матеріалах кримінального провадження докази обґрунтовують підозру (обвинувачення) ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.194 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Отже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Зважаючи на можливе покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих йому особливо тяжких злочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ризик переховування від суду є доведеним.

Про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить, те, що обвинувачений, є раніше судимою особою, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів у разі обранні відносно обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення ним дій, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Твердження апеляційної скарги обвинуваченого про недоведеність стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на законність ухвали суду не впливають, оскільки оцінка доказів відповідно до положень ст.94 КПК України здійснюється судом під час ухвалення судового рішення по суті.

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.        

Будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали судді.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 по 09 червня 2023 року включно – залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: