Справа № 2-763/11

Номер рядка звіту 44

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

"09" грудня 2011 р. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Бібік М.В.

при секретарі                                                              Слюсаренко А.І.

з участю: позивача                                                   ОСОБА_1

представника відповідача                                                    ОСОБА_2

представника третьої особи                                          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області про зобов’язання повернути земельну ділянку як законному власнику,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області визнано дійсний договір міни укладений 04.01.2006 року між ним та ОСОБА_4, за яким він передав останньому земельну ділянку площею 9,07 га, а йому передано 25 тон зерна пшениці. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.04.2009 року вказане рішення суду скасовано. За рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.03.2011 року державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_4 визнано не дійсним, з цих підстав Новобузька райдержадміністрація своїм розпорядженням від 25.06.2011 року № 333-р “Про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації” перевела спірну земельну ділянку в землі запасу в межах території Новобузької міської ради для подальшого перерозподілу та відмовила у зв’язку з цим добровільно повернути її позивачеві як законному володільцю, з огляду на викладене, позивач просив ухвалити судове рішення, за яким зобов’язати Новобузьку райдержадміністрацію повернути йому вищезазначену земельну ділянку як законному володільцю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, вказав, що після набрання чинності рішення суду про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, виданого на ім’я ОСОБА_4, Новобузькою райдержадміністрацією було прийнято розпорядження від 25.06.2011 року № 333-р за яким скасовано державну реєстрацію вказаного державного акту та у зв’язку з відсутністю власника земельної ділянки цю землю переведено в землі запасу для її подальшого перерозподілу.

Представник відділу Держкомзему у Новобузькому районі, залученого судом до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не заперечувала проти позовних вимог позивача, зазначила, що реєстрація державного акту на право власності на спірну земельну ділянку виданого на ім’я позивача ОСОБА_1 не скасовувалася у зв’язку з відчуженням (обміном) цієї земельної ділянки, а тому зважаючи що за наступним власником вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 державний акт визнано недійсним та скасовано його реєстрацію, саме ОСОБА_1 наразі являється законним володільцем спірної земельної ділянки.

          Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходе наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії МК №1939, виданого 03.10.2001 року на підставі рішення Новобузької міської ради, Миколаївської області від 10.08.2001 року за № 560, позивачу ОСОБА_1 належала земельна ділянка площею 9,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новобузької міської ради, Миколаївської області.

04.01.2006 року ОСОБА_1 уклав з громадянином ОСОБА_4 договір міни, за яким він передав ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку, а сам прийняв в замін 25 тон зерна пшениці. Зазначену угоду рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.07.2008 року було визнано дійсною і на підставі цього рішення суду ОСОБА_4 одержав на своє ім’я державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №137901 від 28.10.2008 року. Однак, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.04.2009 року вказане рішення суду скасовано, а рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.03.2011 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку виданого на ім’я ОСОБА_4 визнано недійсним та скасовано його державну реєстрацію.

Розпорядженням Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 25.06.2011 року за № 333-р «Про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації»спірну земельну ділянку було віднесено (переведено) до земель запасу в межах території Новобузької міської ради для подальшого перерозподілу.

При зверненні ОСОБА_1 до Новобузької РДА з заявою про повернення йому спірної земельної ділянки, райдержадміністрація відповіла відмовою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 втратив право власності на земельну ділянку у зв’язку з її відчуженням (укладенням договору міни).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.07.2008 року за яким були задоволені позовні вимоги позивача ОСОБА_4 та визнано дійсним договір міни від 04.01.2006 року скасовано рішенням апеляційної інстанції від 27.04.2009 року з ухваленням нового рішення за яким у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено з підстав невідповідності вказаного правочину нормам земельного законодавства.

В силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦПК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з повідомлення відділу Держкомзему у Новобузькому районі від 09.12.2011 року за вих. № 2309/1-13-3, що також підтверджується оглянутими в судовому засіданні першим примірником державного акту серії МК №1939 від 03.10.2001 року та Книгою (№6) записів реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 дійсно являється власником спірної земельної ділянки на підставі відповідного державного акту і державна реєстрація цього правовстановлюючого документу не скасовувалася.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За таких обставин, зважаючи, що право власності позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 9,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новобузької міської ради, Миколаївської області, посвідчено відповідним державним актом серії МК №1939, дійсність якого не оспорюється та який зареєстрований у встановленому законом порядку (у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну 03.10.2001 року за № 1939) ОСОБА_1 являється законним володільцем спірної земельної ділянки, а тому суд приходить висновку, що заявлені ним позовні вимоги про зобов’язання повернути йому земельну ділянку як законному власнику знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, останній не заявляв, тому суд відносить ці витрати на його рахунок.

                    Керуючись ст.ст. 10, 11 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області про зобов’язання повернути земельну ділянку як законному власнику, третя особа без самостійних вимог: відділ Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області, - задовольнити повністю.

Зобов’язати Новобузьку районну державну адміністрацію Миколаївської області повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новобузької міської ради, який на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК №1939 від 03.10.2001 року є власником зазначеної земельної ділянки, переведеної в землі запасу в межах території Новобузької міської ради на підставі розпорядження Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області за №333-р від 25.06.2011 року «Про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю та скасування державної реєстрації».

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя