Справа № 212/2329/22

1-кп/212/154/23

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

26 квітня 2023 року                 м. Кривий Ріг

       Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , представника потерпілого – адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження №12022041730000258 від 24.02.2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

       26 квітня 2023 року прокурор у судовому засіданні заявив та подав клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та на потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Потерпілий, представник потерпілого в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просили суд тримати обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.

Обвинувачений, захисник обвинуваченого просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд доходить наступного.

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2023 року, включно та визначено розмір застави.

       Прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

       Суд вбачає наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

       Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

       Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

       Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, - ч. 1 ст. 115 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.

       Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

       Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

       Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

       Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

       З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на позбавлення життя іншої людини, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

       При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

       Ризик впливу на свідків та потерпілого, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час відсутній, оскільки судом вже було допитано всіх свідків, а також потерпілого.

       Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає його наявності, оскільки обвинувачений в силу ст.89 КК України раніше не судимий, а прокурор не надав жодних доказів на підтвердження існування такого ризику.

       Суд також враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких, дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожуватиме йому у разі визнання його винним, та вважає, що наведене вказує на існування ризику переховування від суду, який є реальним та триваючим.

       У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

       Доводи сторони захисту полягають у незгоді із кваліфікацією дій обвинуваченого та оцінкою доказів, проте суд звертає увагу, що на стадії судового розгляду суд не дає оцінку доказам.

       Доводи захисту недостатньо свідчать про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних прав та обов`язків, в разі обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

       При цьому суд вважає можливим також продовжити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

       Керуючись ст. ст.  177, 181, 194, 199, 331 КПК України, суд, -

постановив:

       Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.

       У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

       Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 24 червня 2023 року, включно.

       Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний в якості альтернативи запобіжний захід у виді застави, в розмірі 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

       У випадку внесення застави ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

       Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

       Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий - суддя                                         ОСОБА_1

Судді                                                 ОСОБА_2

                                                                ОСОБА_3