Справа № 2-а-3596/11

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії особі, що має статус дитини війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, яким просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі перерахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 23.03.2011 року по 18.06.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 рік від 22 травня 2008 року, оскільки вважає дії та бездіяльність відповідача щодо невиконання вищезазначеного закону та рішень Конституційного Суду України неправомірними.

Від відповідача надійшли заперечення на позов. В запереченні на позов відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що за період з початку 2008 року по теперішній час позивач отримує надбавку в розмірах, визначених п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Відповідач також посилається на відсутність законодавчого врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати за статусом діти війни та відсутність бюджетного фінансування на вказані цілі, оскільки відповідно до норм чинного законодавства виплата подібної доплати до пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду України до Державного бюджету України не включені. Крім того, вказує, що з 19.06.2011 року подібне підвищення до пенсії нараховується у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, за відповідною постановою якого відповідач і проводить нарахування. При цьому, відповідач не оспорював факт наявності у позивача статусу дитини війни.

Дослідивши наявні у справі докази, суддя, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, вважає, заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суддею встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Статус позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою в ньому.

Згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІУ (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо внесення змін до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ ( ред. від 28.12.2007 року) визнані неконституційними. Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відсутність механізму не може бути підставою для позбавлення можливості реалізації громадянином прав, що передбачені законами України.

Той факт, що позивачеві доплата до пенсії нараховується та сплачується відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визнані суддею такими, що не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, крім того, вказаний підзаконний акт взагалі не містить посилань на Закон України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим передбачена ним доплата не замінює собою доплат, встановлених законом.

При цьому, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Вказаний закон опубліковано вперше 18.06.2011 року в газеті «Голос України» та він набрав чинності 19.06.2011 року. Кабінетом Міністрів України на виконання вказаної норми закону прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745, тому відповідно до процитованої норми закону з 19.06.2011 року нарахування підвищення до пенсії дітям війни проводиться у порядку і розмірах згадуваної Постанови.

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги про нарахування та виплату передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення за період з 23.03.2011 року по 18.06.2011 року включно.

При цьому, враховуючи, що позивач отримував протягом періоду, що був предметом судового розгляду, підвищення до пенсії встановлене п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» - в суму, що підлягає нарахуванню та виплаті, слід зарахувати вже отримані позивачем суми підвищення до пенсії.

Крім того, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії протягом п’яти календарних днів є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порядок виконання судових рішень визначено законодавством і підстав для визначення іншого порядку виконання судових рішень при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути 3 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.  

На підставі викладеного та керуючись. ст.ст. 70-72,158-159,161-163,1832,256 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області провести нарахування та сплатити суму підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 23 березня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з зарахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії за вказаний період.

В частині задоволення інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати понесені по справі в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: