Дата документу Справа №
Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/778/226/14
Єдиний унікальний № 315/372/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Каракай Н.Д.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року стосовно нього,
в с т а н о в и в:
постановою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого в ТОВ “Птахофабрика “Зарічна” трактористом мехзагону, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень із стягненням на користь держави.
Також зазначеною постановою з ОСОБА_2 постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 36, 54 грн.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_2 21.03.2014 року о 19 год. 00 хв., в с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, по вулиці Шевченка керував мотоциклом ІЖ ЮЗ д/н 29-45 ЗПЖ з явно вираженими ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через однобічність з’ясування усіх обставин справи, відсутності достовірних доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення, зазначає, що суддя не надав уваги його поясненням та допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що він у стані алкогольного сп’яніння не перебував і взагалі мотоциклом не керував, а котив його, оскільки той був зламаний. Крім того, залишив поза увагою, що в порушення вимог закону, в якості одного із свідків правопорушення було залучено працівника ДАІ. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 з невідомих причин не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить телефонограма секретаря апеляційного суду.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, вважаю можливим відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП слухати справу у відсутність ОСОБА_2, вважаючи, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП не порушуються.
Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом...
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності…
Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.
Так, виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 077022 від 21.03.2014 року, які визнані судом доведеними і покладені в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративного відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній 21.03.2014 року о 19-00 год. керував мотоциклом ІЖ ЮЗ д/н 29-45 ЗПЖ з явно вираженими ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження будь-якого медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 3).
В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, суд, зокрема послався у своїй постанові на пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 (працівників ВДАІ), ОСОБА_3, надавши при цьому критичної оцінки поясненням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пославшись на те, що надані вказаними особами пояснення направленні на уникнення ОСОБА_2 відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
Частиною 3 наведеної вище статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.
Згідно пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) “водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я”.
Виходячи з пункту 8 вказаного Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України 09 вересня 2009 року № 400/666, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947 (далі Інструкція) “у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп’яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП”.
Таким чином, ураховуючи наведене відмова особи від проходження такого огляду, як об’єктивна ознака правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП може мати місце лише при наявності відмови особи від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і у відповідному закладі охорони здоров’я.
Виходячи з пояснень працівників ВДАІ ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_2 пропонувалося пройти медичне обстеження в Гуляйпільській ЦРЛ та за допомогою спеціального пристрою “Драгер” (а.с.22, 24 - оборот протокол с/з від 23.04.2014 р).
Згідно до пояснень ОСОБА_2 наданих в судовому засіданні працівники міліції пропонували йому пройти медичне обстеження на наявність алкоголю в крові. Конкретизувавши свої пояснення ОСОБА_2 зазначив, що йому пропонували пройти огляд за допомогою спеціального пристрою (а.с.22 – протокол с/з від 23.04.2014 р.).
Свідок ОСОБА_3, який був залучений працівника ВДАІ та який є незацікавленою особою, в судовому засіданні поясняв, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти тест на алкоголь (а.с. 23 – протокол с/з від 23.04.2014 р.).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказувала, що працівники ВДАІ ОСОБА_2 їхати до лікарні не пропонували (а.с. 23 – протокол с/з від 23.04.2014 р.).
Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначав, що при ньому ніхто не пропонував ОСОБА_2 проходити огляд за допомогою алкотесту (а.с. 23 – протокол с/з від 23.04.2014 р.).
Аналізуючи наведені докази, суд апеляційної інстанції приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони узгоджуються між собою і свідчать про недотримання процедури проходження огляду на стан сп’яніння відносно ОСОБА_2 При цьому, суд апеляційної інстанції не має підстав не довіряти поясненням свідка ОСОБА_4, оскільки вони повністю узгоджуються з поясненнями незацікавленої особи – свідка ОСОБА_3
Пояснення свідка ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції визнає нейтральними, оскільки зазначена особа вказувала, що при ньому працівниками ВДАІ ОСОБА_2 не пропонувалося проходити огляд, тобто вказана особа не була присутня з початку зупинки ОСОБА_2
Виходячи з абзацу 2 пункту 4 Порядку та абзацу 2 пункту 2.6 Інструкції не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення встановленого законом порядку, в якості другого свідка відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп’яніння було залучено працівника ВДАІ – ОСОБА_7
Наведені обставини вказують на те, що працівниками ВДАІ було порушено встановлений порядок огляду на стан сп’яніння ОСОБА_2, а тому відмова останнього в аспекті об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути визнана необґрунтованою.
Розглядаючи справу, суддя не надав уваги вказаним обставинам, та зокрема, виклав у своїй постанові пояснення свідків в редакції, що не відповідає їх поясненням наданим в судовому засіданні, згідно протоколу судового засідання від 23.04.2014 року.
За таких обставин, достовірні, допустимі докази, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень – скасувати, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1