Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/778/516/14
Єдиний унікальний № 322/805/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Риженко А.Г.
Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2014 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2014 року стосовно нього,
в с т а н о в и в:
постановою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не жонатого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Також з ОСОБА_2 постановлено стягнуто судовий збір в розмірі 36, 54 грн.
Як зазначено в постанові, 08 вересня 2014 року о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 по вул. Залізнична в смт. Тернувате Новомиколаївського району Запорізької області в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України керував мотоциклом «ІЖ Планета-3», без державного номеру, в стані алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись із постановою в частині призначеного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. зазначає, що вказана сума штрафу є для нього надто великою, яку він не в змозі сплатити у встановлений законом п’ятнадцятиденний строк, що призведе до її подвоєння. Крім того, він перебуває у дуже скрутному матеріальному становищі, оскільки не працює, соціальної допомоги не отримує, рідних, які мали змогу йому допомогти матеріально, існує за рахунок тимчасових підробіток та ведення домашнього господарства. При цьому у разі несплати ним штрафу, виконавчою службою у примусовому порядку буде описано та звернуте у дохід держави належні йому худоба та мотоцикл, за допомогою яких він існує. Тому враховуючи, що під час розгляду справи суддя не роз’яснив йому наслідки застосування штрафу і його вчасної несплати, він був позбавлений можливості просити суд застосувати до нього такий вид адміністративного стягнення як арешт.
Внаслідок цього просить змінити постанову судді в частині накладення стягнення, застосувавши до нього адміністративний арешт строком на 7 діб.
Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини та дані, покладені в обґрунтування постанови стосовно фактичних обставин події правопорушення, апелянтом не ставляться під сумнів і не оскаржуються, а тому в цій частині перегляду в апеляційній інстанції не підлягають.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Між тим, як свідчать матеріали справи, суддею місцевого суду взагалі не вирішувалося питання щодо адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та не з’ясовувалися відповідно до вимог ст. ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП питання стосовно цього, про що вказує зміст оскарженої постанови (а.с.6).
Крім того, враховуючи, що адміністративне стягнення у виді штрафу може бути призначено судом тільки у разі наявності у особи, що притягається до адміністративної відповідальності можливості його сплатити, суддя необґрунтовано не з’ясувавши у ОСОБА_2 дані про його майновий стан, враховуючи при цьому, що останній ніде не працює, призначив йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Таким чином, суддею порушено вимоги закону, оскільки без порушення питання щодо необхідності та достатності адміністративного стягнення, яке може бути призначено ОСОБА_2, не з’ясування даних про майновий стан останнього, безпідставно застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, щодо неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а тому вважає за необхідне відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП постанову судді скасувати та прийняти нову постанову у справі.
Вирішуючи питання відповідно до вимог ст. ст. 23, 33, 34, 35 КУпАП питання щодо застосування до ОСОБА_2 необхідного та достатнього адміністративного стягнення, за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а саме, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, яке відноситься до більш серйозних правопорушень, оскільки становить небезпеку на дорозі, посвідчення водія не має, і хоча вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнав вину у вчиненому, але ніде не працює.
Таким чином, враховуючи відсутність у ОСОБА_2 коштів на сплату штрафу, та відсутності права на керування транспортними засобами, через що йому не може бути призначено такі види стягнення, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на сім діб.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. – скасувати в частині призначеного адміністративного стягнення.
У зв’язку із прийняттям нової постанови призначити ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стягнення у виді адміністративного арешту строком на 7 діб.
В інший частині постанову залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1