Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/778/311/14
Єдиний унікальний № 311/929/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Носик М.А.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю апелянта ОСОБА_2, особи, щодо якої закрито провадження у справі - ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року відносно ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
постановою судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого зварювальником в ТОВ «Лідер Електрик», який мешкає за адресою: вул. Молодіжна, б. 3-Б, кв. 103, смт. Степногірськ, Василівський район, Запорізька область, закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Як зазначено в постанові, 08.03.2014 р. о 03 год. 30 хв. в м. Запоріжжі на вул. Лермонтова, ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхав на перехрестя з проспектом Леніна на заборонений сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у напрямку пл. Маяковського. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 8.7.3 та п. 2.9 а) ПДР України.
Суддя дійшов до висновку про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на поважність причин його пропуску, оскільки копія постанови була ним отримана лише 03.07.2014р.
По суті скарги просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що справа розглянута судом з порушенням встановленого законом строку та у відсутність правових підстав для об’єднання двох протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 в одне провадження. Також, що при наявності безперечної вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень судом безпідставно призначено у справі судову автотехнічну експертизу, що потягло за собою невиправдане закриття провадження у справі. Крім того, що судом не надано уваги тому факту, що внаслідок ДТП він і пасажир, який знаходився в його автомобілі, отримали тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 скоїв правопорушення у стані алкогольного сп’яніння, що є обтяжуючими відповідальність обставинами.
В засіданні апеляційної інстанції: ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти скарги та просили відмовити у її задоволенні.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 про існування постанови стало відомо вже після закінчення строку на її апеляційне оскарження, а саме 03.07.2014р., а тому строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, внаслідок чого підлягає поновленню.
Між тим доводи апелянта щодо незаконності та необґрунтованості постанови суду першої інстанції не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 14.03.2014 року серія АБ2 № 078055 та серія АБ2 № 078054 щодо порушення ОСОБА_3 п. 8.7.3 і п. 2.9. а) Правил дорожнього руху України (а.с. 1, 5), пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 (а.с. 9, 10, 11) висновком експерта від 04.06.2014 року № 230/14 (а.с. 47-49), яким суддя надав правильну оцінку та вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_3 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому суддею вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_3 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та у відповідність до положень ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП прийнято рішення про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3
Доводи апелянта стосовно того, що суд розглянув справу із порушенням встановленого законом строку, що в свою чергу потягло помилкове закриття провадження у справі, оскільки безпідставно призначив у справі судову автотехнічну експертизу, хоча наявність доказів вини ОСОБА_3, зокрема знаходження останнього у стані алкогольного сп’яніння безперечно доводили винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень є необґрунтованими.
Так, суд враховуючи положення ст. 251 КУпАП стосовно допустимості і належності доказів у справі, при наявності сумнівів щодо фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди та винної особи у ній, вправі скористатися допомогою спеціаліста, експерта в галузі технічних знань, зокрема і шляхом призначення судової автотехнічної експертизи. При цьому знаходження ОСОБА_3 у стані алкогольного сп’яніння, ще не може свідчити про безперечність його винуватості у вчиненні пригоди, а тому доводи апелянта з цього приводу є помилковими.
Аргументи ОСОБА_2 стосовно того, що суд безпідставно об’єднав в одне провадження два протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130, та ст. 124 КУпАП, є помилковими, оскільки дії суду не суперечать положенням ст. 36 КУпАП щодо одночасності розгляду органом (посадовою особою) справ про вчинення однією і тією ж особою кілька адміністративних правопорушень в провадженні якого вони знаходяться.
Не заслуговують на увагу також доводи ОСОБА_2 стосовно того, що суд не врахував в якості обтяжуючої обставини знаходження ОСОБА_3 у стані алкогольного сп’яніння, оскільки наявність такої обставини може бути врахована тільки при накладенні адміністративного стягнення, яке до ОСОБА_3 не застосовувалось. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, визнання цієї обставини в якості обтяжуючої відповідальність, згідно до вимог ст. 35 КУпАП є неможливим.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 по суті, зокрема і щодо застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, оскільки накладення стягнення поза межами строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП відносно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є неможливим.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року.
Постанову судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року, якою закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1